
- •Обставини які зумовили високий рівень розвитку римського права
- •Система римського права
- •Публічне і приватне право.
- •Закони Дванадцяти таблиць
- •Джерела виникнення і змісту римського приватного права
- •21.Правове положення римських громадян
- •22. Правове становище латинів
- •23.Правове становище перегринів
- •24.Правове становище рабів
- •26.Колонат і пекулій
- •Юридичні особи
- •Загальна характеристика римської сім'ї
- •Агантська сімя
- •Шлюб та його види
- •32. З чоловічою владою
- •Без чоловічої влади
- •Конкубінат
- •35. Домовладика
- •36. Умови укладення шлюбу
- •Умови розірвання шлюбу
- •Умови укладання та розірвання шлюбу
- •39.Правові відносини подружжя
- •40.Особисті та майнові відносини подружжя при шлюбі з чоловічою владою
- •Придане
- •Дарування з боку чоловіка
- •44.Правові відносини батьків і дітей. Батьківська влада
- •45. Відносини між матір'ю і дітьми.
- •46. Поняття та види речей
- •Поняття і види володіння
- •Виникнення і припинення володіння
- •Захист володіння
- •Етапи винекнення державного суду в Римі
- •Види цивільного прогресу
- •Поняття та види позовів
- •Позовна давність
Загальна характеристика римської сім'ї
З найдавніших часів римська сім'я була моногамною й патріархальною. Як усталене об'єднання вона виникає з розкладанням родового ладу. Перша історична форма моногамії вже заснована на владі батька сімейства.
Сім 'я — це засноване на шлюбі чи кровному спорідненні об'єднання осіб, пов'язаних спільністю побуту, взаємною допомогою й моральною відповідальністю.
Давньоримська сім'я несла на собі відбиток родового ладу Вона будувалася за принципом підпорядкування владі глави сімейства. До складу сім'ї, крім глави сімейства, належали його дружина, діти та їхнє потомство, інші родичі, кабальні, а також раби. Терміном Гатіїіа позначалась сукупність всього майна, дітей, рабів та іншої робочої сили.
Отже, за сімейним станом римські громадяни поділялися, як вже зазначалось, на осіб свого права та осіб чужого права. До перших відносилися домовладики, до других — інші члени сім'ї, так звані підвладні. Сім'я, заснована на підпорядкуванні владі юмовладики, називалась агнатською. Всі підвладні підкорялися владі одного домовладики і вважалися родичами, тобто агнатами. Після смерті домовладики його дорослі с іни були носіями влади в сім'ї, а дружини й діти підпадала під їхню владу. Між тим розвиток продуктивних сил активізує цивільний оборот, зростання приватної власності, що, в свою чергу, призвело до зародження нової, когнатської (кровної) сім'ї, Виробництво матеріальних благ в більшій кількості, ніж можуть спожити їх виробники, породжує прагнення батьків закріпити накопичене протягом життя майно за кровними потемками (нащадками), передусім за дітьми.
Агантська сімя
Агнатська сім'я складалась з домовладики та підпорядкованих йому інших членів, які вважались один одному агнатами. Агнати не завжди були між собою кровними родичами. Агнатами ставали, наприклад, жінки, що виходили заміж: вони переставали вважатись членами сім'ї своїх батьків і переходили під владу домовладики, до чиєї сім'ї належав чоловік. Таким чином, агнатське споріднення визначалось чоловічою лінією у сім'ї. Смерть домовладики не призводила до зникнення агнатського споріднення.
30.когнатське (кровне) споріднення — природне споріднення, тобто безпосереднє походження одного від другого — спільного батька або прабатька. Когнатська сім'я незалежно від факту спільного проживання і праці була союзом кровних родичів, що походять від спільного предка. Агнатське споріднення було правовим відношенням і могло змінюватись, когнатське ж споріднення є спорідненням природним і постійним. Кровне споріднення і тепер покладено в основу сімейно-правових відносин. Воно також визначається за лініями і ступенями споріднення. Розрізняють дві лінії — пряму і бокову. Пряма поділяється на висхідну і низхідну. Якщо родичі походять послідовно один від одного (батько, син, внук, правнук) — це родичі по прямій лінії. Родичі по прямій лінії, від яких походить конкретна особа, називаються родичами по прямій висхідній лінії (батько, дід, прадід тощо). Родичі, що походять від цієї конкретної особи, становлять пряму низхідну лінію (діти, внуки, правнуки). Родичі, які походять від одного спільного предка, є родичами по боковій лінії (брат — сестра, дядько — племінник).
Близькість або ступінь споріднення по прямій і боковій лініях визначалися числом народжень між тими особами, між якими бажано було з'ясувати ступінь споріднення. Наприклад, батько і син перебувають в першому ступені споріднення, брат і сестра в другому. Бокові родичі, які мали спільного батька і матір, називались повно-рідними. Повнорідні брати і сестри називалися в Римі germani, брати і сестри, які мають спільного батька, називалися єдинокровними, а тільки спільну матір — єдиноутробними. Якщо ж у них різні батьки і різні матері, вони не знаходяться в кровному споріднені і називаються зведеними.