52. Характеристика факторів, що знижують молочну продуктивність

На рівень молочної продуктивності корови впливає багато факторів, які поділяються на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх факторів належать спадкові задатки тварини, її фізіологічний стан і здоров'я; до зовнішніх - кількість і склад кормів, тривалість інтервалу між доїнням, спосіб доїння, вік корови, тривалість перерви між двома отеленнями, сухостійного періоду та ін. На молочну продуктивність корови помітний вплив робить її вік. У більшості випадків удій збільшується від 1-ї лактації до 4-5-й, а потім поступово знижується. Однак окремі тварини показують рекордну продуктивність в 7-му і навіть 8-ю лактацію. Короткий сервіс-період знижує тривалість лактації, а отже, і удій за дану лактацію, оскільки вагітність, особливо у другу половину тільності, призводить до зменшення надоїв. Разом з тим при подовжених сервіс-періодах довічний удій корови виявиться нижче, ніж при короткому сервіс-періоді.

53. Особливості нормування годівлі овець

Повноцінна годівля овець – одна з важливих умов успішного розведення, поліпшення їх племінних і продуктивних якостей. Оскільки основна продукція вівчарства – вовна, а ріст її залежить від наявності в кормах азотистих речовин, жиру і мінеральних солей, то основну увагу слід звертати на годівлю, особливо у стійловий період. Встановлено, що при поліпшеній зимовій годівлі овець підвищується настриг вовни на 12018% і збільшується її довжина на 16-25 мм. Повноцінна годівля особливо впливає на ріст вовни у ягнят. При недостатній годівлі утворюються перехвати (виступи), коли частина шерстинки, яка росла в період поганої годівлі, стає значно тоншою, ніж та, що сформувалась в період нормальної годівлі. Перехвати на вовні утворюються здебільшого наприкінці зимівлі. Вівці потребують обов’язкової і систематичної підгодівлі мінеральними речовинами і вітамінами. Позитивний вплив на організм тварин також мають солі фосфату, міді, марганцю та інших мікроелементів. Забезпечення тварин достатньою кількістю сірки і сірковмісними амінокислотами поліпшує перетравність поживних речовин та використання азотистих сполук.

54. Відтворення і структура стада птиці

При відтворенні птиці застосовують природне парування і штучне осіменіння. Залежно від призначення птиці, застосовують стадне, групове та індивідуальне парування. При природному паруванні добирають самців з розрахунку: один півень на 15 курок, качур – на 7 качок, гусак – на 3 гуски, індик – на 10-12 індичок. В господарствах перевагу надають груповому паруванню птиці, за якого у пташниках утримують багато самок і відповідну кількість самців. Застосування штучного осіменіння дає змогу збільшити виробництво інкубаційних яєць, у 4-5 разів збільшити кількість самок на одного самця, швидше одержати від цінної птиці більшу кількість молодняку одного віку. Півнів для парування можна використовувати не раніше річного віку і до 3 – 4 років. Найбільший вихід курчат з яєць курок 2 – 3-річного віку. Кращих курок-несучок у племінному стаді використовують 4-5 років, а в товарному – 3 -4 роки. Індиків раннього виведення можна починати парувати з річного, а пізнього – півторарічного віку. Індичок допускають до парування починаючи з другого року яйцекладки. Індичок у племінному стаді утримують до 4 років. Гусаків використовують на розплід з двох до трьох років, а гусок – з двох до 8-10 років. Залежно від виробничого напряму господарства у ньому кури першого року використання становлять 60 – 90% , другого – 10 – 30, третього – 10%.