32. Характеристика основних груп вітамінів. Яка їх роль в обміні речовин.

Вітаміни – це біологічно активні низькомолекулярні природні, органічні сполуки, різної хімічної структури, учасники обміну речовин і беруть участь в перетворенні енергії, переважно як компоненти ферментів.Для підтримання нормальної життєдіяльності організму і води потрібні вітаміни.Вітамін В1 (тіамін) міститься в різних продуктах харчування, особливо ним багаті зернові (рис, пшениця)До організму вітаміни надходять з продуктами харчування. В тканинах організму людини вони засвоюються, утворюючи більш складні речовини. Їх значення полягає в тому, що вони є складною частиною молекул багатьох ферментів та деяких фізіологічно активних речовин, які беруть участь в обміні речовин.

33.Метою відгодівлі є збільшення живої маси тварин, їх вгодованості, забійної маси, поліпшення якості м'яса у короткі строки при економному витрачанні коштів на корми.Молодняк відгодовують з метою одержання "білої" телятини, звичайної телятини, молодої й "важкої" яловичини. "Білу" телятину одержують при відгодівлі телят від 7-14-денного до 3-4-місячного віку, використовуючи лише незбиране й збиране молоко.Дорослу худобу відгодовують протягом 80-90 днів, а з яловичини, одержаної від неї, готують перші страви, виробляють консерви й деякі сорти ковбас.Види відгодівлі худоби - мають назву залежно від назви переважаючого корму у раціоні (відгодівля на жомі, на барді, на силосі й концкормах тощо).

34.За походженням (за основу взята класифікація Г.О. Богданова) корми поділяють на зелені, соковиті, грубі, концентровані, кормові відходи технічних виробництв, харчові відходи, корми тваринного і мікробіологічного походження, мінеральні, небілкові азотисті та інші добавки, вітамінні корми, антибіотики.Зелені корми являють собою зелену масу, яку згодовують тваринам на пасовищі і в скошеному вигляді. На зелений корм вирощують бобові і злакові культури та їх суміші - горох, вику, кукурудзу, жито, овес, злакові і бобові трави, а також соняшник, ріпак і деякі інші.Соковиті корми. До цієї групи відносяться силосовані корми, сінаж, коренебульбоплоди та баштанні культуриВ Україні з коренебульбоплідних і баштанних культур вирощують кормові буряки, кормову моркву, брукву, турнепс, картоплю, кормові гарбузи, кабачки та кавуниСилосовані корми - це вищезгадані соковиті корми, що зберігаються за рахунок консерванта - молочної кислоти, яка накопичується під час силосування в результаті молочно-кислого бродіння.Грубі корми - це сіно природних і штучних сінокосів - сіно бобових і злакових трав, сінне і трав'яне борошно, сінаж, солома зернових культур.Зелені, соковиті й грубі корми називають ще об'ємними.Концентровані корми містять в 1 кг понад 0,65 корм. од. До цієї групи відносяться зернові злакові і бобові корми (ціле і дроблене зерно, дерть, борошно), концентратні комбікорми і деякі відходи технічних виробництв (макуха, шроти, висівки, зернова січка, солодові ростки, тощо). Концентратні комбікорми - це суміші різних сухих подрібнених зернових кормів з добавками мінеральних речовин, вітамінів, антибіотиків та інших біологічно активних речовин.

35.

36.Зубів сільськогосподарська птиця не має і корми перетираються у неї в м'язовому шлунку, де дуже щільна роговидна оболонка (кутикула) виконує роль зубів. У птиці є великі парні нирки, але сечового міхура немає, сеча виділяється разом з калом. З органів чуття у птиці дуже добре розвинені слух та зір, але в сутінках вона бачить погано. Однак, звикаючи до розміщення годівниць та напувалок у пташниках, вона їсть і вночі. Хоча органи чуття, смаку і дотику у птиці розвинені порівняно слабо, вона сильно реагує на будь-які зміни в складі кормів і їх якість.

Важливою особливістю сільськогосподарської птиці є вища, ніж у інших тварин, нормальна температура тіла (40,5—42°С), що пов'язано з більш інтенсивним у неї обміном речовин. Птиця дуже швидко росте у молодому віці. В результаті цього до 60—110-денного віку, залежно від виду птиці, її жива маса збільшується в 40 разів. Статева зрілість — здатність нести яйця і давати потомство — настає в неї в 5—18-місячному віці. Розвиток ембріона птиці проходить в материнському організмі протягом дуже короткого часу — 24—48 год в період утворення яйця. Дальший його розвиток, включаючи вилуплення з яйця, відбувається в інкубаторі чи під квочкою

37.Чистопородное розведення - спаровування тварин, що належать до одній корові, виходить чистопородний приплід. В результаті цього закріплюється спадковість.2.Розведення по лініях і сімейств - цей вид розведення є вищою формою племінної роботи і є частиною чистопородного розведення. Сімейство - група маток походять від однієї видатної родоначальниці. У нашій області була корова «Комашка». Отелення: 5 раз синами, через них отримано велике потомство з високою продуктивністю. Схрещення- - це спаровування тварин різних порід. Це робиться в основному, щоб поліпшити тварин однієї породи за рахунок іншої, але більш продуктивною. У нашій області в 6 північних районах до 72 року розводили тварин Ярославській породи, які в середньому мали продуктивність нижче, ніж чорно-рябої породи. Поглинули ярославську породу чорно-рябої породою. .Родинне спаровування - спаровування тварин, споріднених між собою - інбридинг. Застосовується рідко і тільки в племінних господарствах при високому рівні годівлі з метою закріплення видатних якостей, проте слід враховувати, що при цьому знижується інтенсивність росту приплоду, плодючість і можуть бути потворності. Ступінь інбридингу вважають зліва направо по рядах предків, вважаючи батьків приплоду за перший ряд, а загального предка за останній ряд.Гібридизація - вид розведення тварин застосовуваний з давніх пір (схрестити кобили з ослом дає мула). Виходить більш міцне робоче тварина, дуже витривала. У ВРХ застосовується схрещування з виробником зебу для створення цінних порід, пристосованих до умов жаркого клімату. Так виведена порода Санта - Гертруда. Методом гібридизації отримана африканська антилопа, жирність молока у самок яких - 10-14%, кисляк з цього молока не псуватися кілька років в нормальних умовах.

38.Системи і строки одержання приплоду. Від систем і строків одержання приплоду в свинарстві залежать обсяг виробництва продукції, затрати праці і сумарні витрати на одиницю продукції, економічна ефективність галузі.

Фізіологічну особливість свиноматок пороситись у будь-який час можна використати з метою ефективного ведення галузі в конкретному господарстві. У свинарствівідомі системи: рівномірного отримання приплоду; турова (циклічна); потоково-турова (конвеєрна)Система рівномірного отримання приплоду пов'язана з певними труднощами у вирішенні організаційно-економічних питань як на початковій стадії, так і в процесі дорощування та відгодівлі молодняку. Зокрема, утруднюється можливість концентрації зусиль працівників на формуванні однотипних за віком груп, годівлі за однаковими раціонами із зміною останніх залежно від віку поголів'я та ін. Доцільно вводити таку систему в господарствах, які більшість поросят реалізують після відлучення від маток відповідно до попиту на ринку і з боку своїх працівників, а також при невеликому обсязі виробництва, наприклад, у підсобних господарствах промислових підприємств для почергового забою на власні потреби.Більш доцільною є турова (циклічна) система одержання приплоду. Суть її полягає в тому, що приплід отримують від великої групи свиноматок протягом короткого терміну (1,5–2 тижні). Якщо в господарстві є 200 свиноматок, то їх поділяють на дві групи по 100 голів у кожній. Від однієї групи приймають опороси протягом 1,5–2 тижнів в одному місяці, від другої — в наступному місяці. Переваги цієї системи в тому, що, по-перше, є можливість формувати відгодівельні групи великих розмірів з однорідним за віком молодняком. Це полегшує працю тваринників, поголів'я є однорідним, його можна утримувати на однотипних раціонах, які змінюють відповідно до вікового стану тварин. По-друге, це дає змогу більш раціонально використовувати капітальні приміщення. В одних і тих самих будівлях можна одержувати приплід з утриманням його до 2 міс. почергово турами від основних перевірюваних і разових свиноматок.

Найдоцільніший період опоросів основних свиноматок першого туру — січень — лютий. Через два місяці після відлучення поросят свиноматок групують на відгодівельних майданчиках, а в тих самих станках ферми у березні — квітні розміщують для опоросу перевірюваних і разових свиноматок.

Як січнево-лютневий, так і березнево-квітневий опороси економічно вигідні для господарства, оскільки отриманий від них молодняк свиней дорощують і відгодовують у літньо-осінній період на більш дешевих раціонах з добавкою зелених кормів, а утримання поголів'я на пасовищах в літніх таборах значно зменшує затрати праці і сумарні витрати.

Другий тур опоросів основних свиноматок, згідно з фізіологічним ритмом їх організму, проводять у липні — серпні. Поросята цього туру менш цінні для господарства, оскільки їх доводиться відгодовувати у більш складний зимовий період. Тому господарства, які планують продаж двомісячних поросят, реалізують переважно поросят від другого туру опоросів основних свиноматок. Після цього свиноматок вибраковують і замінюють молодим продуктивним поголів'ям. Спаровують свиноматок у вересні, жовтні з тим, щоб в наступному році знову повторити ті самі цикли опоросів. Почергове використання одних і тих самих капітальних приміщень для опоросів економічно вигідне, оскільки через амортизацію вартість використовуваних будівель і споруд переноситься на собівартість вироблюваної продукції. Тому наявні в господарстві капітальні приміщення необхідно використовувати якомога інтенсивніше з метою зниження виробничих витрат.

Потоково-турову (конвеєрну) систему застосовують на великих свинарських комплексах. При цьому від великої групи свиноматок одержують приплід щодня. Наприклад, на комплексах з відгодівлею за рік 108 тис. голів свиней щодня парують, об'єднуючи їх у групи по 44 голови в кожній для того, щоб за умови 75% заплідненості одержувати приплід від 33 голів і однорідними групами передавати його на відгодівлю. Згідно з технологічним процесом, через день відгодоване поголів'я (300 голів) знімають з відгодівлі і реалізують.

Для підвищення ефективності галузі у свинарстві проводиться племінна робота, адже чистопородні свиноматки, як правило, народжують більшу кількість поросят, які мають значно вищу енергію росту й розвитку. Ефективною є гібридизація свиней. У господарстві рекомендується мати кнурів-плідників двох порід. Доведено, що міжпородне схрещування і гібридизація підвищують продуктивність свиноматок (до 11 поросят за опорос), середньо-добові прирости поросят вищі на 10–15%, живої маси 110–120 кг вони досягають за 6–7 міс. При цьому підвищуються віддача корму, якість продукції, вихід м'яса (при забої досягає 60%).

Ретельний догляд за ремонтним молодняком починають з місячного віку поросят. В основне стадо переводять лише поросят від свиноматок, в опоросі яких їх було 8–10 при живій масі в період відлучення від матки не менше 12–15 кг.

Структура і оборот стада. Раціональна структура і правильно складений оборот стада є важливими факторами ефективного ведення галузі. При розробленні їх враховують спеціалізацію свинарства, зональні особливості, умови розвитку галузі в господарстві та ін.

39.Молоко, що знаходиться у вимені, містить невелику кількість мікроорганізмів. Свіже молоко зберігає свої натуральні властивості доки в ньому зберігаються бактерицидні речовини, що не дають можливості розмножуватись мікрофлорі та спричиняють загибель мікроорганізмів, які надійшли в молоко зовні. Про силу бактерицидних властивостей свіжого молока свідчить той факт, що у стерильному молоці після його забруднення та 6-годинному зберіганні за температури 10-12оС кількість мікрофлори зростає в 435 раз, а в свіжому молоці при зберіганні за тих же умов 24 години тільки в 1,5 – 5 раз.Бактерицидні властивості молока забезпечуються наявністю в ньому, перш за все, імунних тіл (антитіл), лактенинів I та II, лізоциму та лейкоцитів.В молоці міститься таких захисний агент як лізоцим (фермент мурамідаза). Цей фермент не тільки затримує ріст, але й розчиняє бактерії, шляхом розщеплення поліцукридних ланцюгів клітинних стінок. Лізоцим молозива викликає лізис багатьох грампозитивних і грамнегативних бактерій. В молозиві лізоциму у 30 разів більше, ніж в сироватці крові. Лізоцим може частково поглинатись із крові молочною залозою чи синтезується в її клітинах. В молоці вміст лізоциму значно менший, ніж в молозиві.

Бактеріостатичну та бактеріальну дію свіжого молока забезпечує також система лактопероксидаза – тіоціонат – Н2О2. Інгібіторні властивості системи обумовлені продуктами окислення тіоціоната , які виникають під дією на цю речовину лактопероксидази та перекісів. Лактопероксидаза - фермент, що утворюється в молочній залозі, як і пероксидаза лейкоцитів (миєлопероксидаза) атакує бактерії за допомогою перекисів. Тіоціонат утворюється в молоці з тіосульфата і ціаніду, а також при гіролізі деяких глікозидів рослин, що переходять в молоко. Н2О2. є продуктом метаболізму молочнокислих стрептококів, паличок та інших бактерій, що містяться в молоці.

40.Інтенсивне відтворення стада є одним із головних факторів успішного вдосконалення існуючих і виведення нових порід високопродуктивної худоби.Плодючість ВРХ належить до ознак,що сформувались в процесі евоючії.Але селеуція худоби,насамперед за молочною продуктивністю,відокремлене вирощування теличок і бугайців призвели,певною мірою,до погіршення їх плодючості.Відомо ,що навіть у разі короткочасного контакту з бугаями-пробниками всі ознаки стадії збудження у самок виражені яскравіше,підсилюється моторика матки,скорочується пісяродовий період .Під час виведення нових типів і порід ВРХ слід переглядати стандарти показників їх відтворної здатності,одним із яких у корів є тривалість сервіс-періоду.

41. Молодняк відгодовують 3-4 міс, а дорослу худобу 2-3 міс. У цей період відгодівлі с/д прирости повинні становити близько 1000 г. Розрізняють такі види відгодівлі: - на зелених кормах( окрім зелених кормів вводять грубі, жом, концкорми); -на силосі ( дають дорослій худобі 30-40 кг на добу, молодняку 20-25, також дають сіно, солому, буряки, концкорми) ; - жомова відгодівля ( згодовують жом дорослій 60-80 кг, молодняку 45-50 , грубі корми з розрахунком 0,6 кг на кожні 10 кг жому); - на гранульованих кормах ( для виготовлення гранул використовують кормо суміші, до складу яких вводять подрібнені до борошна грубі корми, зерносуміші у вигляді дерті, мінеральні добавки. Витрати корм. од. на 1 кг приросту яловичини повинні становити 6-8.

42. У несучок висока потреба у протеїні і окремих амінокислотах. Протеїн в їх організмі використовується для підтримання життя і утворення білків яйця. Для підтримання життя на 1 кг живої маси птиці потрібно близько 32 г протеїну; для формування в організмі 100 г яєчної маси птиця додатково повинна вживати близько 21 г сирого протеїну . Потреба в протеїні змінюється з віком і зміною рівня несучості. Для забезпечення нормального білкового харчування несучки повинні отримувати з кормовим протеїном усі необхідні амінокислоти. Амінокислотний склад раіону балансують кормами тваринного походження – рибним, м’ясним , м’ясо-кістковим борошном, а також макухою і шротом. Також для курок - несучок потрібні марганець і цинк. Високопродуктивним куркам згодовують комбікорми з вмістом вітаміну А не менш як 2500-3000 мг/кг. Вміст у кормів вітамінів Е, К,С позитивно впливають на несучість і якість яєць.

43. Молочна продуктивність тісно пов’язана з фізіологічним станом тварин. Після народження потомства починається період, протягом якого молочна залоза виробляє спочатку молозиво, а потім молоко. Період ,протягом якого доять тварин з моменту родів до припинення доїння наз. лактацією. Тривалість лактації : у корів – 240- 305, у кобил – 180- 220, овець – 120, кіз - 50, у свиноматок – до 60 днів. Період від родів до запліднення наз. сервіс- періодом. Чим пізніше після родів запліднили, тим довші сервіс – період і лактація. Рівень молочної продуктивності залежить від багатьох факторів. Вона збільшується з віком тварини до досягнення певної межі, а в міру старіння організму - знижується.

44. Поживність корму – це його властивість задовольняти природні потреби організму в живленні у відповідних умовах. Чим більше корм задовольняє потреби тваринного організму, тим вища його поживність. Перетравлювання – часткове засвоєння поживних речовин корму тваринами. Поряд з оцінкою за перетравними поживними речовинами корми також оцінюють за загальною поживністю – сумарна корисна дія його поживних речовин на продуктивність тварин. Її оцінюють за кормовою одиницею. Поживність корму також оцінюють за величиною обмінної енергії, тобто за енергією засвоєних поживних речовин. Обмінна енергія дорівнює енергії корму мінус енергія в калі, сечі і кишкових газах . за одиницею оцінки прийнято енергетичну кормову одиницю, яка дорівнює 10 МДж обмінної енергії.

45.У племінних господарствах відлучених поросят до 4 – місячного віку утримують гніздами. На товарних фермах через 10-15 днів після відлучення поросят утримують групами в станках. Для інтенсивного росту поросят забезпечують повноцінною збалансованою годівлею. Особливо важливе значення відіграє перетравний протеїн . Для відлучених поросят на 1 корм од потрібно 120-130 г перетравного протеїну . У раціон вводять достатню кількість мінеральних речовин. У добовій даванці поросят 3 – місячного віку повинно бути кальцію не менш як 6 г, фосфору 5 г, а у віці 4 міс – відповідно 9 і 7. Сумішки мінеральних речовин дають у кількості 1,5 – 2 % маси концкормів, або 20-30 г на 1 голову за добу і згодовують з іншими кормами. Особливо важливе значення для молодняку мають вітаміни. Відсутність або нестача гальмує ріст поросят. Годують свиней тричі на добу. Кнурців і свинок з 4 – місячного віку утримують окремо . Протягом усього періоду вирощування добові прирости повинні становити 650-600 г. Для забезпечення нормального розвитку і росту ремонтному молодняку дають до 107 г перетравного протеїну на 1 корм од.

46. Перетравність поживних речовин корму визначають як різницю між поживними речовинами , одержаними з кормами та виділеним з калом. Перетравність залежить від хім. складу корму , структури кормової даванки, дієтичних властивостей раціону. На перетравність найбільше впливають протеїн і клітковина. Вміст клітковини в раціоні більш як 25 % сухої речовини знижує перетравність усіх його поживних речовин. На перетравність кормі впиває об’єм даванки, також перетравність залежить від таких специфічних властивостей як смак, запах тощо. Важливе значення для повного перетравлювання має правильна підготовка корму до згодовування , яка полегшує механічну переробку його у травному каналі і дію травних ферментів , також поліпшує смакові властивості.

47. Промислове схрещування може бути простим, коли використовують 2 породи і складним, якщо застосовують 3 породи і більше. При простому схрещуванні роботу проводять з 3 групами тварин: порода маток, порода плідників і помісні покоління , одержані від тварин третьої породи. Перемінне схрещування застосовують для вирощування користувальних тварин , а також для створення нових порід. Цей метод поширений у свинарстві , птахівництві, скотарстві. Перемінне схрещування може бути простим, коли схрещують 2 породи, і складним, якщо використовують 3 породи і більше.

48. Вбирним ( перетворним ) схрещуванням наз . розведення , за допомогою якого протягом кількох поколінь місцева низькопродуктивна група тварин перетворюється у високопродуктивну культурну породу. Ввідне схрещування ( прилиття крові) застосовують з метою подальшого вдосконалення продуктивності та племінних якостей існуючої культурної породи шляхом запозичення властивості, якої немає у материнської , але вона яскраво виражена у батьківської породи.

49. Стайні для утримання робочих коней повинні бути сухими , теплими, повинні добре вентилюватися. Робочих коней утримують в стійлах. Робочих коней закріплюють за конюхами та їздовими. Вони відповідають за стан здоров’я, робото здатність. Правильна годівля і напування робочих коней сприяють їх високій робото здатності. Пи складанні раціонів слід враховувати, що шлунок у коней невеликий за місткістю, тому їм не потрібно за одну даванку згодовувати багато кормів, особливо грубих. Робочих коней годують і напувають тричі на добу. Згодовують грубі, соковиті, концкорми. Вводять у раціон і мінеральні речовини. Влітку частину грубих і соковитих кормів замінюють зеленими. При виконанні кіньми важких робіт їм збільшують даванку концкормів . З грубих кормів коням згодовують злаково – бобове сіно з розрахунку 1,5- 2 кг на 100 кг живої маси.