Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tvarinnitstvo.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
276.99 Кб
Скачать

4. Характеристика зерна злакових культур. Хімічний склад, поживність, використання в годівлі тварин.

Зернові корми – це насіння злакових бобових та олійних культур. За хімічним складом розрізнять: багаті на вуглеводи – зерно злакових, бобові – на білок. Хімічний склад: протеїн – 8-12 %, жир – 2-3, клітковина – 2-3%, крохмалю – 60-70%, мінеральних речовин – 2-4%. Багаті на вітаміни групи В і С, бідні на А і D. Кукурудза – суха речовина 82,2 %, протеїн 8,7, жир 6-8, клітковина 3,1, БЕР 64,8, зола 1,97. Перетравність 90%. Поживність 1 кг кукурудзи – 1,2-1,3 к.од., 69-72 г перетравного протеїну. Овес – вважається дієтичним кормом після відокремлення плівки. Перетравність – 70%. Поживність – 1 кг вівсі = 1 к.од., і містить 87 г перетравного протеїну. Це основний корм у годівлі коней. Ячмінь . Хімічний склад: суха речовина – 86,7%, протеїн – 9,85, жир – 2,04, клітковина – 5,4, БЕР – 66,7, зола – 2,8. Поживність – 1 кг ячменю = 1,17 к.од, і 70 г перетравного протеїну.

5. Технологія вирощування просят-сисунців.

Успішний ріст і нормальний розвиток поросят залежить від їх розвитку, кількості і якості материнського молока. За 60 днів підсисного періоду поросята досягають маси – 15-18 кг. І більше. За підсисний період органи просят-сисунців різко збільшуються. Висока інтенсивність росту поросят зумовлює дуже велику потребу в живленні, тому вже з 12-15 дня їм вже не вистачає молока матері. Щоб задовольнити потребу поросят і зменшити ризи анемії з 3-5дня їм дають розчин сульфату заліза і сульфату міді. Привчати поросят до поїдання концентрованих кормів починають з 6-8 дня життя. З 12-15 дня дають червону моркву. З 20-22 дня дають коренебульбоплоди. Доброю вітамінною підгодівлею являється риб’ячий жир.

6. М’ясна продуктивність врх, фактори, що впливають на неї, та облік

Яловичина і телятина становить близько 43% м’ясного балансу України. М’ясне скотарство не займає провідного місця. У ньому використовують понад 12 порід м’ясного напряму. Якість м’яса залежить від його хімічного складу та багатьох інших факторів. Хімічний склад яловичини характеризується високим вмістом білку – 20.5 %. Морфологічний склад туші характеризується співвідношенням м’язової, жирової, сполучної, кісткової тканин. До складу м’язової тканини входять повноцінні амінокислоти. Вміст білків 13-22%. Жирова тканина. Жир бере участь у водному обміні. З віком жирові кульки збільшуються. Хімічний склад внутрішнього підшкірного і м’язового жиру неоднаковий. Сполучна тканина є складовою часиною м’яса, але вона має дуже низьку поживність, оскільки складається з неповноцінних білків. Кісткова тканина має дуже низьку поживність. Маса кісток у туші 14- 27%. Вплив різних факторів на м’ясну продуктивність. Породні особливості. Основними породами які спеціалізуються на виробництві м’яса є симентальська, чорно-ряба, червона степова. Вік. З віком забійна маса і забійний вихід збільшуються. Період розвитку після народження можна умовно поділити на 3 періоди. 1 період триває від народження до статевої зрілості. 2 період – період статевої зрілості. 3 період – старість. При вирощуванні корів м’ясного напряму продуктивності більше звертають увагу на перші 2 періоди. Стать. Бички і бугаї дають більший вихід м’яса але воно має грубішу структуру; кастровані бички – менший вихід м’яса, але воно ніжно волокнисте з рівномірними прошарками жиру. Кастровані бички і телиці дають менші прирости, але витрачають більше кормів ніж бугаї. Рівень годівлі. Доведено, що інтенсивність росту деяких частин тіла тварини після народження не однакова. Зменшення годівлі впливає частіше на ті частини тіла які в цей період ростуть. Недостатня і неповноцінна годівля телят затримує їх ріст. М’ясна продуктивність залежить і від типу годівлі. Система утримання. Вирощують телят на м'ясо при безприв’язному і прив’язному утриманні. Телята чутливі до умов утримання. Найбільш вони терплять від відсутності теплого і сухого місця для відпочинку. Облік. М’ясну продуктивність породи визначають за живою та забійною масою, забійним виходом, середньодобовими приростами, якістю м’яса. М'ясо поділять на 3 сорти, і 2 категорії. З крові ВРХ виробляють медичні засоби і харчові продукти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]