
- •Відповіді на екзаменаційні питання з тваринництва.
- •2. Характеристика і значення чистопородного розведення.
- •3 .Утримання і годівля сухостійних корів. Зоотехнічна і економічна оцінка раціону.
- •4. Характеристика зерна злакових культур. Хімічний склад, поживність, використання в годівлі тварин.
- •5. Технологія вирощування просят-сисунців.
- •6. М’ясна продуктивність врх, фактори, що впливають на неї, та облік
- •7. Характеристика зерна бобових культур. Хімічний склад, поживність, використання в годівлі тварин.
- •8. Дайте характеристику чорно-рябої та голштинської породи.
- •9. Техніка визначення і характеристика механічної забрудненості молока.
- •10. Екстер’єр його характеристика, значення та методи оцінки.
- •11. Характеристика, оцінка та облік грубих кормів.
- •12. Технологія вирощування телят після 6-місячного віку.
- •13. Характеристика коренебульбоплодів. Поживність, використання в годівлі тварин.
- •14. Характеристика, оцінка та облік силосу.
- •15. Технологія вирощування телят в молочний і молозивний періоди.
- •16. Технологія заготівлі сінажу, його характеристика, використання в годівлі тварин.
- •17. Характеристика і способи систем утримання худоби.
- •18. Характеристика показників обліку молочної продуктивності.
- •19. Потоково-цехова система виробництва молока та її значення.
- •20. Характеристика, використання і тривалість життя плідників і маток.
- •21. Техніка визначення жирності, густини та кислотності молока.
- •22. Характеристика сортів молока та їх економічне значення.
- •23. Характеристика основних хімічних сполук корму.
- •24. Характеристика і значення залоз внутрішньої секреції.
- •25. Техніка визначення жирності молока
- •26.Хімічний склад корму і характеристика факторів що впливають на нього.
- •32. Характеристика основних груп вітамінів. Яка їх роль в обміні речовин.
- •50. Характеристика і використання мінеральних добавок
- •51. Продуктивність овець, характеристика її видів
- •52. Характеристика факторів, що знижують молочну продуктивність
- •53. Особливості нормування годівлі овець
- •54. Відтворення і структура стада птиці
- •55. Лактація. Тривалість лактації у різних видів сільськогосподарських тварин та характеристика періодів лактації
- •56. Характеристика і використання відходів олійної промисловості
- •57. Характеристика факторів, що впливають на вовнову продуктивність та її облік
- •58. Технологія заготівлі і характеристика комбінованого силосу, використання в годівлі тварин
- •59. Вирощування лошат-сисунів і відлучення лошат
- •60. Годівля та утримання підсисних свиноматок. Аналіз раціону
- •81.Характеристика овчинної, смушкової, м'ясної, молочної продуктивності овець.
- •82. Технологія виробництва яловичини на промисловій основі.
- •83. Інкубація яєць птиці.
- •84. Зоотехнічний облік у тваринництві та його значення.
- •85. Характеристика і використання кормів тваринного походження.
- •86. Технологія утримання, годівлі дійних корів. Зоотехнічна та економічна оцінка раціонів.
- •87. Значення галузі конярства. Біологічні особливості і техніка розведення коней.
- •88. Технологія виробництва молока на промисловій основі.
- •89. Характеристика протеїнової, мінеральної, вітамінної поживності кормів та їх значення.
- •90. Технологія годівлі та утримання поросних свиноматок. Аналіз раціону.
- •91. Годівля ремонтного молодняку свиней.
- •92. Характеристика типів відгодівлі свиней.
- •93. Поняття про нормовану повноцінну годівлю.
- •94. Роздій корів
- •95. Годівля новонароджених телят.
- •96. Проведення опоросів
- •97. Робоча продуктивність коней. Категорії робіт та фактори, що впливають на роботоздатність коней.
- •98. Основні види продуктивності птиці. Облік продуктивності в птахівництві.
- •99. Особливості годівлі птиці
- •100. Технологія годівлі робочих коней.
94. Роздій корів
Роздій корів – це система зоотехнічних заходів, спрямованих на підвищення молочної продуктивності, на повне використання можливостей корів. До них належать: підготовка корів до отелу, нормована годівля – забезпечити потребу тварини в усіх поживних речовинах, організація і техніка доїння, своєчасне осіменіння, створення певних умов утримання, правильна організація виробничих процесів на фермі. Роздоювання триває 90-100 днів першої половини лактації. Починають роздій з 10-14 дня лактації. Під час роздою годівля повинна бути авансованою, для цього додатково до норми дають 2-4 кормові одиниці і відповідну кількість поживних речовин. Під час роздою бажано доїти 3 або 4 рази на добу.
95. Годівля новонароджених телят.
Час вирощування телят умовно можна поділити на періоди:
молозивні- триває 7-10 днів, залежно від живої маси телятам випоюють 6-9 л молозива за добу. Оптимальна доза 1-ої порції молозива 1,5-2 л.
молочний – триває протягом перших 5-6 міс. . Грубі (сіно) починають давати з 15-денного віку. З 20-денного віку дають у невеликій кількості концентровані корми, з другого місяця – соковиті корми(картопля, кормові буряки). Незбиране молоко із збираним починають замінювати поступово з 20-го дня життя і тоді переходять на збиране.
Після молочні (період рослинної годівлі).
У господарствах застосовують різні способи вирощування молодняку:
1) ручне випоювання молока за встановленими схемами;
2) вирощування телят під коровами-годувальницями методом змінно-грубового підсосу.
3) безвідлучний спосіб вирощування під коровами до 7-8 міс. ( в м'ясному скотарстві ).
Годують телят за схемами, які розробляють спеціальні господарства. Вибір схеми годівлі залежить: від породи, статі, племінного чи товарного напрямку, планових приростів.
96. Проведення опоросів
Опороси основних свиноматок проводять у 2 тури: зимовий-січень-лютий, влітку – липень-серпень, а для перевірюваних 1 раз у рік: травень-червень. Існують такі види опоросів:
турові- це коли група свиноматок за 5-7 днів повинна опороситися;
дружні- 10-12 днів;
круглорічні- не дуже бажані;
ущільнення- коли поросят відлучають у ранньому віці, щоб одержати 5 опоросів.
Опорос відбувається за 3 стадії: підготовчу, виведення плода та виокремлення плаценти.
Тривалість опоросу становить від 1,5-2 год. Інтервал між народженням кожного поросяти 10-20 хвилин із коливаннями від 5 до 90 хвилин.
97. Робоча продуктивність коней. Категорії робіт та фактори, що впливають на роботоздатність коней.
Коней використовують для роботи в упряжі, під сідлом і під в'юком. Робоча продуктивність характеризується такими показниками:
Тяглове зусилля;
Кількість виконаної роботи;
Швидкість руху;
Потужність;
Витривалість.
Під тягловим зусиллям розуміють силу, яку прикладає кінь для долання опору рухові вантажного транспорту чи с/г знаряддя. Ця величина залежить від живої маси, віку, фізіологічного стану, якості дороги, конструкції возів.
Розрізняють нормальне і максимальне тяглове зусилля коня. Нормальне – це зусилля, з яким кінь працює щодня протягом тривалого часу без втоми. Максимальне тяглове зусилля – це таке зусилля, яке кінь може розвивати на ривках (коли зрушає з місця), на спеціальних випробуваннях. На тяглове зусилля впливають основні такі фактори: надійність опори кінцівок, профіль і стан дороги, кількість коней в запряжці, швидкість руху та його напрям.
2) Кількість виконаної роботи залежно від відносної тяглового зусилля у % до живої маси роботу коня поділяють на легку, середню та важку. Роботу вважають легкою, якщо кінь використовується як транспортний засіб на відстані 15 км в день з повним возом, або на відстані 10 км з повним возом і назад з порожнім возом.
Середньою – при виконанні транспортних робіт з повним возом на відстані 25 км, або при відстані 17 км з повним возом і назад з порожнім.
Важкою вважається робота при перевезенні вантажів на відстані 35 км, або на відстані 24 км з повним возом і назад з порожнім.
3) Швидкість руху (індивідуальні особливості) вона залежить від здоров'я, величини вантажу, якості дороги, тривалості роботи та тяглового зусилля. Коні найбільше втомлюються від збільшення швидкості руху, менше від зміни тяглового зусилля і ще менше від збільшення тривалості їх роботи.
4) Потужність – це кількість виконаної роботи за одиницю часу, одиницею є кінська сила, яка дорівнює 75 кг м /с.
5) Витривалість – це здатність коня розвивати властиву йому потужність і швидко відновлювати свої сили після годівлі і відпочинку.