89. Характеристика протеїнової, мінеральної, вітамінної поживності кормів та їх значення.

До мінеральних кормів належать: кухонна сіль, крейда, різні фосфоро-кальцієві солі тощо. Кухонна сіль-хлорид натрію. Згодовують усім с/г тваринам. У середньому молочним коровам дають 50-70 г кухонної солі, великій рогатій худобі на відгодівлі – 40-60, свиням дорослим- 30-40, коням-20-40, вівцям-10-15 г на добу. Крейду згодовують у суміші з концентрованими кормами при нестачі кальцію в раціонах. При нестачі фосфору або одночасно фосфору і кальцію використовують кісткове борошно, монокальційфосфат, діамонійфосфат, моноамонійфосфат, динатрійфосфат. Мінеральні речовини поділяються на такі групи:

1) макроелементи- Ca, P, Na, K, S.

2)мікроелементи- Fe, Zn, мідь, фтор, кобальт, селент.

У раціонах тварин, особливо жуйних, в період зимового утримання здебільшого не вистачає протеїну, що призводить до порушення обміну речовин і зниження продуктивності тварин. У раціони вводять хімічні небілкові азотовмісні сполуки- карбамід (сечовина) та амонійні солі. Карбамід (сечовина)- синтетичний продукт, який містить 46% азоту, 1 г його еквівалентний 2,6 г протеїну. Згодовують карбамід великій рогатій худобі слід з 6-місячного віку. Тварин до поїдання карбаміду привчають поступово. Вітаміни вводять до раціонів тварин переважно з комбікормами або з спеціальними сумішками у кількостях, зазначених у нормах годівлі. Антибіотики пригнічують ріст і розвиток хвороботворних мікробів, в результаті приріст живої маси тварин підвищується на 10-20%, а затрати корму на 1 кг приросту знижуються на 5%. Згодовують антибіотики з комбікормами, а підсисним телятам і поросятам – з молоком. Вітаміни бувають жиророзчинні – А, D, E, K; водорозчинні – вітаміни групи В і С.

90. Технологія годівлі та утримання поросних свиноматок. Аналіз раціону.

Норма годівлі поросних свиноматок залежить від живої маси, віку, вгодованості, періоду поросності (перші 84 дні, останні 30). Годують свиноматок за структурою раціону до загальної Кількості кормових одиниць: концентрованих 60-65%, соковиті 25-30%, трав'яне борошно 10%. На 1 кормову один. повинно припадати 110 г перетравного протеїну, в перший період поросності 100-110 г, а в другий період 110-120 г. Ca:P= 1,3-1,4:1.Особливу увагу приділяють забезпеченістю амінокислотами: лізином і каротином. Годують свиноматок трохи зволоженими кормами 2-3 рази на добу. Напувають водою з температурою не менш як 10 С. Напування дуже холодною водою призводить до абортів. Утримують свиноматок групами, які підбирають за віком, розмірами, періодом супоросності і станом вгодованості. Поросні свиноматки потребують лагідного, спокійного поводження, щоб вони не стали злими й агресивними. Свинарники-маточники повинні бути сухими і теплими. Станки, де відбуваються опороси, очищають, миють гарячим лугом і білять свіжогашеним вапном. Бездоганно повинні працювати вентиляція, каналізація та опалювальна система. Заздалегідь готують підстилку та корми кращої якості. За свиноматками в останні дні поросності спостерігають, якщо ознаки наближення опоросу явно виражені, встановлюють чергування в свинарниках-маточниках. Аналіз раціону для поросної і підсисної свиноматки: забезпеченість кормовими одиницями на 100%, кількість сухих речовин на 100 кг живої маси, кг (2,5-3); процент забезпечення амінокислотами (100 % до норми); процент забезпечення протеїном ( 100% до норми); співвідношення Са:Р ( 1,3-1,4:1); кількість протеїну на 1 кормову одиницю ( 115-130 г); процент клітковини в раціоні до сухих речовин (11-14).