55. Лактація. Тривалість лактації у різних видів сільськогосподарських тварин та характеристика періодів лактації

Існує два поняття терміна «лактація»: як фізіологічний процес утворення, нагромадження і виділення молока молочною залозою у ссавців і як зоотехнічне поняття, що характеризує лактацію як час, протягом якого тварина дає молоко – лактаційний період. ВРХ. У перший тиждень лактації корова не може з’їсти необхідну кількість кормів, тому потреба в поживних речовинах компенсується з резервів організму. Для того щоб корова могла нагромадити певний запас речовин в організмі, її запускають. Період сухостою триває 45-60 днів. За сухостійний період корова відновлює свої фізіологічні сили, депонує певну кількість поживних речовин в організмі. У корови лактація триває 240-305 днів. Середня продуктивність за лактацію – 3 – 4 тис. л молока. Свині. У свиноматки лактація триває до 60 днів. Середня продуктивність за лактацію у свині становий 400-600 тис. л. Вівці. Лактація у овець триває 120 – 150 днів. Середня продуктивність за лактацію становить 80 – 350 тис. л Кобили. Тривалість лактації становить 180 – 220 днів. Середня продуктивність – 1,5– 2,5 тис. л.

56. Характеристика і використання відходів олійної промисловості

При виробництві олії з насіння олійних культур одержують макуху і шроти. Макуха залишається після вичавлювання олії пресом, а шрот – після вилущення жиру розчинником. Соняшникова макуха містить 6 – 10% жиру, шрот – 1 – 3 і, крім того, понад 30% протеїну. В 1 кг макухи і шроту міститься 1,12 – 1,05 корм. од., 356 – 338 г перетравного протеїну, а також значна кількість кальцію і фосфору. Молодняку ВРХ згодовують до 1 – 1,5 кг, коровам – 2,5 – 4, свиням – 05, - 1,5 кг на добу в сухому вигляді або розмоченими.

57. Характеристика факторів, що впливають на вовнову продуктивність та її облік

Підвищення продуктивності овець і збільшення обсягів виробництва вовни є актуальною задачею. Одним з найбільш ефективних способів вирішення цього завдання є удосконалення методів селекційно-племінної роботи. Настриг та якість вовни овець залежать від морфо-функціональної будови шкіри, яка в свою чергу підлягає впливу не лише умов годівлі та утримання, але й різних факторів, при цьому стан шкіряного покриву міцно пов’язаний з функцією щитовидної залози, однією з умов нормального функціювання якої слід вважати регулярне надходження йоду в організм. Нормування годівлі за мікроелементами здійснюється введенням у раціон тварин мінеральної солі, доза і тривалість згодовування якої істотно змінюються. Введення йодистого калію позитивно впливає на продуктивність сільськогосподарських тварин, а саме на вовнову продуктивність - закладку волосяних фолікулів.

58. Технологія заготівлі і характеристика комбінованого силосу, використання в годівлі тварин

З групи соковитих кормів значний процент (40-45% за поживність) в годівлі тварин має силос, який є основним кормом у раціонах ВРХ і овець узимку. Силосування – це біохімічний метод консервування кормів, відомий ще в 17 ст. Цукровий мінімум у рослинах різних видів неоднаковий. Рослини, в яких цукровий мінімум нижчий за фактичний вміст цукру, силосуються добре (кукурудза, соняшник, овес, гичка коренеплодів), а в яких вміст цукру наближається до цукрового мінімуму – погано (вика, горох до фази цвітіння). Якщо цукровий мінімум вищий за фактичний вміст цукру, то корми непридатні в чистому вигляді для силосування (кропива). Для силосування рослин, які погано силосуються, додають багаті на цукор рослини. Також на силосування впливають такі фактори, як: доступ повітря, вологість силосованої маси, подрібнення рослин, температура маси. Силосні культури збирають комбайном, який одночасно подрібнює скошену масу. Культури доставляють до місця силосування і закладають у силосну споруду. Якість силосу залежить від правильної організації процесу силосування. Силосують корми в траншеях, силосних баштах і надземних буртах. Найпростішим і економічно вигідним силососховищем є траншея, облицьована цеглою (бетоном). Копають траншею шириною 3 м, глибиною 3 – 4 м і довжиною, що залежить від кількості силосованої маси. Ущільнюють зелену масу гусеничними тракторами. Силос із рослин, багатих на цукор, готовий до згодовування тваринам через 15 – 20 днів після закладання. Комбінований силос – це корм, приготовлений з кількох компонентів. При заготівлі комбінованого силосу для птиці звертають увагу на вміст у ньому каротину (для курей – не менш як 70 мг, водоплавної птиці – 30 – 40 мг на 1 кг силосу). Використання комбінованого силосу дає можливість зекономити до 30 – 40% концентратів.