12.11. Експлуатація устаткування для скляного і ситалового виробництва

Машина АПП-12 (РВМ). Після трива­лого простою чи ремонту перед пуском машини потрібно (до ЇЇ установлення під живильником у скловарильній печі) від­регулювати пневматичну систему й окремі вузли так, щоб забезпечити правильну і до­статньо плавну роботу всіх механізмів.

Пневматичну систему після огляду при­єднують до повітряної магістралі, при цьо­му систему механізму пресування спочат­ку відключають краном від іншої пневмо-системи, оскільки цей механізм налаго­джують в останню чергу. Плавність робо­ти механізмів машини регулюють голов­ним чином за допомогою буферних кла­панів. Попередньо встановлюють, як впли­ває регулювання клапанів на рух поршня в повітряному циліндрі, на повітропроводах якого ці клапани встановлені. Щоб досягти більшої плавності руху поршня (особливо до кінця ходу), треба перед ним створити повітряну подушку (рис. 12.11), для чого в буферному клапані 5₇ обер­танням гвинта / зменшують отвір 2, че­рез який повітря виходить із циліндра в атмосферу. Так само можна відрегу­лювати зворотний хід поршня (маючи на увазі, що при цьому буферний клапан стає впускним, а буферний клапан Б\ — випускним).

Основні операції щодо пневматичної системи полягають:

1. у налагодженні механізму / пово­роту столу 7 (рис. 12.12) для плавного повороту столу, який регулюють за до­помогою буферного клапана робочого ци-

Рис. 12.11. Регулювання плавності руху поршня в повітряному циліндрі

Рис. 12.12. Машина АПП-12 (РВМ): А — місце установлення меха­нізму відкривання і закриван­ня прес-форм; Б — місце уста­новлення механізму запирання прес-форм

ліндра 12 і буферного клапана гальмів­ного циліндра механізму повороту столу (у цьому циліндрі створюється додатко­ва повітряна подушка для плавності по­вороту столу);

2) у налагодженні механізму / / пресу­вання для плавного піднімання й опус­кання пресувального пуансона і необхід­ної витримки його в матриці під час пре­сування.

Перед початком регулювання відкри­вають кран на повітропроводі пресуваль­ного механізму.

Плавного піднімання й опускання пуан­сона регулюванням пневмосистеми мож­на досягти двома шляхами:

а) обмежуючи упорними болтами / і 2 на кришках золотника пресувального меха­нізму хід золотника в корпусі, змінюючи ширину відкривання золотникових вікон;

б) змінюючи поворотом кранів величи­ну отворів, через які повітря з пресуваль­ного циліндра через золотник виходить в атмосферу.

У разі зменшення перетину повітряних отворів перед поршнем збільшується по­вітряна подушка, що сповільнює його рух. Час витримування пуансона в матриці має велике значення для якості пресуван­ня: при малому витримуванні, наприклад, виходить недопресування виробів; при три­валому витримуванні на внутрішній по­верхні виробів можуть утворитися насічки. Час витримування пуансона в матриці ре­гулюють зміною величини випускного от­вору буферного клапана робочого цилінд­ра механізму повороту, зменшуючи збільшуючи час виходу повітря з порож­нини циліндра в атмосферу через клапан і головний золотник. Це змінює час руху поршня під час холостого ходу куліси і перебування пуансона в матриці.

Приклади налагодження механічної час­тини розглянемо нижче.

Після налагодження машину встанов­люють у живильник на спеціальну раму, щоб крапля скломаси, що вертикально падає, вчасно подавалася по лотоку в мат­рицю. Колеса машини закріплюють. Пе­ред початком роботи машини прес-фор­ми прогрівають.

Після пуску машини оператор-маши-ніст стежить за правильністю роботи жи­вильника і машини, якістю виробів, які пресуються, станом механізмів, матриць і пуансона. Поточне налагодження й усу­нення дефектів у машині оператор здійс­нює спільно зі слюсарем-наладником. Пе­ріодично прес-форми знімаються з маши­ни для очищення робочої поверхні _від продуктів окиснення (нагару) і для ре­монту.

Під час роботи машини найчастіше виникають такі механічні несправності.

і. Стіл «б'є», тобто зупиняється після повороту з поштовхом, що спричинює стру­шування машини. Це відбувається тоді, коли:

а) сальник у кришці циліндра поворо­ту столу пропускає повітря, у результаті чого поршень не створює повітряної по­душки під час руху. Для усунення цього треба замінити набивання сальника;

б) несправний чи неправильно відре­гульований буферний клапан (надмірно великий випускний отвір) і перед порш­нем також не створюється повітряна по­ душка. Буферний клапан потрібно замі­нити чи відремонтувати.

2. Стіл не доходить до кінцевого поло­ження чи підходить до нього ривками. При­чиною цього є те, що випускний отвір у буферному клапані гальмівного циліндра малий, тому повітря не встигає виходити через нього в магістраль. Варто відрегу­лювати буферний клапан.

3. При вході стопора 9 (див. рис. 12.12) у стопорні втулки 8 стіл на всіх позиціях піднімається чи коливається в горизон­тальній площині навколо осі обертання. Якщо стіл піднімається, то індикатором 6 треба виміряти висоту його підйому. Під­німання (точніше, поворот столу у верти­кальній площині навколо горизонтальної осі у колони машини) відбувається при занадто великій висоті підйому стопора. Оскільки від встановленого на краю сто­лу індикатора відстань до колони при­близно вдвічі більша, ніж від стопора до колони, то для усунення дефекту стопор­ний циліндр 10 опускається на величину, вдвічі меншу, ніж відхилення стрілки індикатора. Для усунення цього дефекту по­трібно або простругати основу стопор­ного циліндра, або вийняти частину мон­тажних прокладок між циліндром і пли­тою //. Якщо стіл коливається, то стопор не повністю входить у втулку робочою поверхнею. Необхідно підняти стопорний циліндр, для чого між циліндром і його основою збільшують товщину монтажних прокладок. Якщо стіл піднімається або ко­ливається тільки на деяких позиціях, це означає, що стопорні втулки на цих пози­ціях установлені неправильно.

Розладнання пресувального механізму усувається способами, описаними вище. Несправності в роботі машини часто ви­никають унаслідок несправності буфер­них і пускових клапанів. Так, поломка пружини клапана може призвести до не­своєчасного проходження стисненого по­вітря через клапан, до розладнання робо­ти золотників, механізмів і, отже, всієї ма­шини.

У результаті механічних несправнос­тей можуть виникати такі дефекти скло-виробів, що пресують на машині.

Перепресування виробів. Частина скла при пресуванні виходить за краї форми (рис. 12.13, а). Можливі механічні причини цього:

а) тарілка 4 (див. рис. 12.12) притиск­ного пристрою піднята занадто високо відносно пуансона, тому деформація і тиск пружин притискного пристрою недостатні для утримання скломаси в матриці при за­нуренні в неї пуансона 5. Притискний пристрій потрібно опустити так, щоб при пресуванні пружини 3 стислися на 2.. .3 см. Можливе також послаблення окремих пру­жин, які мають бути замінені справними пружинами;

б) формове кільце нещільно лягає у виточешія матриці або через невідпо­відність їхніх розмірів, або внаслідок заї­дання на пуансоні. У першому випадку кільце замінюється, у другому — з'ясо­вується й усувається причина заїдання (пе­регрівання пуансона, малий зазор між пу­ансоном та кільцем тощо).

Недопресування виробів. Склома­са не заповнює всього простору між пу-

Рис. 12.13. Дефекти пресування скловиробів:

/ — пуансон; 2 — кришка форми; 3 — форма

ансоном, матрицею і фермовим кільцем (рис. 12.13, б). Можливі механічні причи­ни цього:

а) притискний пристрій опущений за­ надто низько відносно пуансона, тому пру­жина сильно стискається під час пресуван­ня. Оскільки надмірний тиск повітря на пресувальний шток витрачається на стис­кання пружини, сила пресування зменшуєть­ся. Притискний пристрій за допомогою га­йок слід підняти відносно пуансона;

б) заїдання формового кільця на пуан­соні, внаслідок чого кільце перешкоджає зануренню пуансона в матрицю. Потрібно виявити й усунути причину заїдання;

в) малий тиск при пресуванні, малий час перебування пуансона в матриці. Вар­ то відрегулювати механізм пресування.

Нерівностінність виробів, тобто різна товщина бічних стінок. Можливі механічні причини цього:

а) розбіжність осей пуансона і матриці;

б) посадка формового кільця у виточенні матриці з надмірно великим зазо­ ром (рис. 12.13, в), у результаті чого ма­триці зміщуються відносно пуансона. Кільце потрібно замінити таким, що відпо­відає за розмірами виточеній матриці.

Щоб машина АПП-12 працювала безпе­ребійно, слід застосовувати сухе й очище­не компресорне повітря потрібного тиску для певного виду скловиробів. Тиск по­вітря контролюють манометром і регулю­ють мембранним регулятором, установленим у магістралі.

Для підвищення зносостійкості прес-форм як матеріал для них рекомендують­ся високолеговані чавуни і сталі. Підви­щену жаростійкість мають чавуни з глобулярним графітом із мінімальним вміс­том сірки, фосфору і силіцію.

Машини BBC і ВВТ (ФТ-2). Під час кожної зупинки машини потрібно переві­рити:

1. стан шарнірів карданного приводу і кріплення кронштейнів вертикального вала;

2. рухомість азбестових валиків. За­клинювання їх може відбутися в разі по­ ломки елементів роликового підшипника чи осьового зсуву валиків, чому запобіга­ють стопорними болтами;

3) рухомість деталей підвіски валиків із вантажними важелями до люкових кри­шок і справність зубчастого зчеплення між деталями в машині ВВТ. При правиль­ному зчепленні обидва парних валики ма­ють наближатися до центральної вертикаль­ної осі машини одночасно. Правильність положення валиків можна перевірити, опус­каючи сталеву трубку на тросі в керн підмашинної камери: трос має розміщува­тися у центрах проміжків між усіма пар­ ними валиками.

У підшипники чотирьох нижніх пар валиків машини ВВТ засипається поро­шок графіту. Скло при падінні в шахті утворює вибоїни на азбестових валиках і застряє в азбесті. Тому під час огляду ма­шини уламки скла слід видаляти з валиків через люки.

На одному зі склозаводів за колом ро­бочої частини валиків машини BBC під кутом 120° фрезерують три поздовжні ка­навки перерізом 20 х 12 мм. Осколки скла накопичуються в канавках, збільшуючи термін використання валиків і підвищуючи якість скла, що випускається.

Під час роботи машини потрібно за­безпечити плавність рухів у всіх механіз­мах і з'єднаннях, щоб запобігти вібрації, яку спричинює биття скла. Основні при­чини вібрації — порушення зчеплення в зубчастих передачах і незадовільне цент­рування редуктора й електродвигуна, а та­кож ослаблення кріплення їх до площад­ки. Щоб зменшити шкідливий вплив пога­ного центрування, змінюють конструкцію з'єднання двигуна і редуктора: муфту за­мінюють гумовим шлангом зі стяжними хомутами і вкладкою.

Зчеплення зубів конічних шестерень порушується внаслідок ослаблення ї_х по­садки і зсуву на валах чи спрацюванні під­шипників і опусканні вертикального вала. Якщо машина припинила вироблення лис­тового скла чи труб, не слід зупиняти при­відний механізм до закривання підмашинної камери, оскільки внаслідок нагріван­ня знизу азбестові валики можуть погну­тися.

Шдрізувач скла (типу ВО-15П). На­дійність експлуатації підрізувача визна­чається точністю виготовлення і збиран­ня напрямної лінійки, роликів каретки і ^1Х осей, різця та інших деталей каретки, а також якістю налагодження автоматичної системи.

У процесі налагодження підрізувача потрібно перевірити щільність приляган­ня скла до упорного валика, щоб унемож­ливити вигин і поломку скла пр_и натис­канні різця. Нещільність прилягання усу­вається зсувом підшипників упорного ва­лика.

Різець підрізувача у вигляді ролика з металокерамічних сплавів ВКЗ, ВК8 або Т15К6 має бути заточений під визначе­ним для певної товщини скла кутом у ме­жах ЗО...90°. Чим товще скло, тим більший вибирають кут. Мінімальний кут 30° реко­мендується для одинарної шибки. При більшому куті за надмірно великого тиску на скло воно може поламатися. Якщо в товстому склі кут заточення малий, то різець швидко затуплюється. Різці зато­чують електромеханічним способом на вер­статах різних конструкцій. При підрізуванні різець має вільно обертатися навколо своєї осі. Щоб часто не заміняти різці, на де­яких заводах на коромислі підрізувача за­кріплюється оправлення у вигляді диска з кількома різцями. При затупленні різця оправлення повертається до скла наступ­ним різцем і т. д.

У процесі роботи в підрізувачі можуть виникати такі основні несправності:

1) скло підрізається як при робочому, так і при холостому русі каретки. Це від­бувається внаслідок того, що:

• спрацювалися засувка повзуна таїї паз у повзуні;

• послабилося кріплення клинової план­ки відтягнення повзуна чи зламалася вісь ролика (підшипника) відтягнення.

Спрацьовані поверхні засувки і повзу­на наварюються й обробляються. Злама­на вісь ролика приварюється до повзуна. Клинова планка закріплюється в поло­женні, що забезпечує запирання повзуна на засувку;

2) лінія підрізування скла хвиляста, скло неправильно ламається; причиною цього є:

• великі зазори в з'єднаннях повзуна з корпусом, різця з віссю роликів, каретки з напрямною лінійкою;

• заїдання стрижня різцетримача в пов­зуні (вільно не прокручується).

Великі зазори усуваються відновлен­ням з'єднань. Заїдання різцетримача усу­вають звичайними способами;

3) скло погано ріжеться, лінія обламу­вання нерівна, бій при відламуванні; при­ чиною цього є:

• ослаблення пружин, що притискують різець і повзун до скла;

• ролик недостатньо близько підведений до скла;

• різець затупився, причому затуплення прискорюється, якщо різець погано обер­тається на осі.

Потрібно відрегулювати натяг пружин, за допомогою гайки зі зворотного боку повзуна наблизити різець до скла і замі­нити спрацьований різець.

Машина для відламування скла (типу ВО-18, ВО-І9). Перед пуском машини кнопковим керуванням перевіряють усі робочі рухи, а потім справність автома­тичної системи. У процесі налагодження і регулювання машини прагнуть, щоб лист скла випадав із захоплювача у певному положенні відносно транспортувального пристрою, а візок і каретка зупинялися у визначених місцях. Регулювання здійс­нюється переміщенням кінцевих вимикачів і настроюванням гальмових пристроїв. Крім того, потрібно, щоб скло відламу­валося при підніманні лінії підрізування над опорним валиком підрізувача не більше ніж на 150 мм. Якщо підйом великий, то можлива вібрація скла при відламуванні, а внаслідок цього — «заколи» країв скла і тріщини по «заколах».

Під час роботи машини потрібно спос­терігати за правильністю всіх В рухів, особливу увагу звертаючи на завершеність повороту і точність наближення каретки із захоплювачем до машини BBC. У разі раптового зупинення машини для відла­мування скла слід натиснути на кнопку «Стоп», з'ясувати й усунути причину. Якщо стрічка скла в захоплювачі натиснула на кінцеві вимикачі, а відламування не відбу­лося, то потрібно швидко вручну кнопкою пустити в хід механізм відламування скла (рух каретки) чи механізм руху візка до транспортувального пристрою. Якщо цьо­го не зробити, то стрічка скла зупиниться, «глазур» потрапить у щілини човна, і внас­лідок напружень у стрічці від обертання тягових вальців стрічка скла зламається й завалиться. Буде потрібне тривале зупи­нення машини BBC для відновлення стріч­ки. Це найбільш небезпечна несправність машини. Причиною ЇЇ можуть бути вихід із ладу кінцевих вимикачів, обрив проводів та інші несправності в автоматичній сис­темі. Для їх усунення машину для відла­мування скла відводять від машини BBC, a скло відламують вручну.

Машина для безперервної прокатки скла і ситалів (типу ПЛ-І-160). Зупинен­ня машини під час роботи пов'язане з об­ривом стрічки матеріалу і з тривалим про­стоєм технологічної лінії. Перед установ­ленням машину потрібно добре перевірити й усунути причини можливого раптового зупинення. Для цього на стенді підготовки виконують такі роботи:

1) регулюють гвинтовим механізмом зазор між прокатними валами за товщи­ною стрічки матеріалу. Враховується змен­шення товщини стрічки при витягуванні на 3...5 % завдяки більшій лінійній швид­кості опорних валів лера, ніж валів маши­ни. Зазор контролюється щупами;

3. перевіряють систему змащування при вмиканні шести плунжерного лубрикато­ра. За недостатньої подачі мастила регулю­вальним гвинтом збільшується хід відпо­відного плунжера. Лубрикатор попередньо заповнюється мастилом індустріальним 50;

3) регулюють зазори в підшипниках ковзання прокатних валів (у межах 0,5.... ..0,8 мм) і транспортувальних валиків ро­ликового столу (у межах 0,4.. .0,5 мм). При менших зазорах можливе заклинювання у процесі нагрівання шипів у підшипниках;

4) гвинтовими механізмами перевіряють і регулюють правильність розміщення роли­кового столу відносно нижнього прокат­ного вала і до першого опорного роликалера (чи проміжного рольганга), щоб:

а) зазор Д (рис. 12.14) між крайнім валиком роликового столу і прокатним ва­ лом був 2...З мм (перевіряють щупом);

б) усі валики роликового столу розмі­ щувалися на одній лінії a b з твірною ниж­нього прокатного вала (перевіряють лі­нійкою);

в) верхня твірна крайнього ролика ро­ликового столу була на одній горизонта­ лі ас з верхньою твірною крайнього роли­ка лера чи проміжного рольганга. Цю умо­ву повторно перевіряють у процесі уста­новлення машини в печі;

5. перевіряють індикатором биття про­катних валів, яке не має перевищувати 0,35 мм;

6. регулюють опорними гвинтами поло­ження шамотного порога відносно ниж­ нього прокатного вала. Відстань h між верхньою твірною нижнього вала і шамот­ним порогом не повинна перевищувати 7... 10 мм, бо інакше скломаса, що надхо­дить з печі, перегріває нижній вал, при­ скорюючи його деформацію і розтріску­вання;

7) перевіряють справність і герме­тичність системи охолодження. Кількість води, що проходить через систему при робочому тиску (1,5 атм), має бути ви­ значена; неприпустиме витікання води че­рез сальникове ущільнення, усувають його обертанням сальникової гайки: після за­тягування гайки труба, якою підводиться вода, має вільно повертатися в ущільненні, щоб уникнути швидкого його спрацю­вання;

8) перевіряють справність приводу ма­шини.

Підготовка завершується обкатуванням машини від приводу стенда протягом часу, достатнього для виявлення й усунення всіх дефектів, але не менше ніж 1 год. Основні причини заміни машини в печі — деформація (вигин) чи розпал (утворен­ня сітки тріщин на поверхні) прокатних валів. Деформація виявляється за різною товщиною (хвилястості) стрічки, що фор­мується, а розпал — за відбитками сітки тріщин на склі.

Деформація і розпал виникають у ра­зі перегрівання валів унаслідок недостат­нього охолодження через знижений тиск води, засмічення системи охолодження осадження накипу на охолоджуваній по­верхні. На деяких склозаводах у порож­нину охолодження прокатних валів заси­пають сталеві кульки, які, перекочуючись, запобігають осадженню накипу. Деформа­ція може бути спричинена зупиненням вала (однобічним перегрівом). У разі перегріван­ня валів (нри світінні робочої поверхні) потрібно, не зупиняючи машину, швидко ви­явити й усунути причину дефекту. Трива­ле охолодження валів обдуванням комп­ресорним повітрям не рекомендується.

Конвеєрні відпалювальні печі (лери типуЛНМ-1000 х 18). Перед пуском лера після ремонту перевіряють і налагоджують

Рис. 12.14. Схема взаємного розміщення робочих деталей на машині ПЛ-І-160

Рис. 12.15. Привідна станція лера

паливну систему і прилади, а також напрям руху приводу сітки і вентилятора. Рух сітки в зворотний бік (від привідної станції камери відпалу) може швидко призвести до її заклинювання і псування. Вентиля­тор перевіряють і вмикають до розпалу лера, оскільки відсутність тяги може призвести до скупчення газів у нагрівальній системі і до вибуху. Холодний лер розігрівають у заданому режимі протягом 73 год. Приско­рення розігрівання може спричинити теп­лові деформації топки, секцій і передчасний вихід їх з ладу. Щоб уникнути місцевого перегріву в головній частиш лера сітка у процесі розігрівання має рухатися.

Під час роботи лера звертається увага на стан і натяг несівної стрічки, що вико­нана у вигляді сітки, складеної з дротових спіралей. Надмірно натягнута сітка швид­ко витягується і спрацьовується, ослабле­на — збирається у вузли і складки. Склад­ка, заклинюючись між привідним бара­баном / (рис. 12.15) і притискним вали­ком 2, створює напруження в рамі 3 при­відної станції, що може призвести до її розриву.

Вузли, що утворюються біля країв стріч­ки, зумовлюють підвищений натяг стрічки в цих місцях. Це призводить до попереч­ного зсуву стрічки, край її притискується до «бойової» стінки тунелю і швидко спра­цьовується. Утворення вузлів і складок спричинюють кііщі обірваних спіралей стріч­ки. Такі спіралі слід видаляти зі стрічки, з'єднуючи її у відповідному місці стале­вими дротиками діаметром 3...5 мм.

На рис. 12.15 показано граничні поло­ження стрічки a_t і д₂ ,а і при нормальному її натягу. Натяг регу­люється горизонтальним переміщенням натяжного ролика 7 за допомогою шестеобкатують нерухому зубчасту рей­ку. Поперечний зсув стрічки 6 усувається поворотом (за допомогою гвинтів і рухо­мих підшипників) кінцевого ролика 8 при­відної станції і кінцевих напрямних роликів головної частини лера. Потрібно стежити, щоб на нижню (неробочу) частину стрічки не потрапляли сторонні предмети. Вони за­клинюють стрічку між підтримувальними роликами та секціями лера, і стрічка обри­вається. Варто регулярно перевіряти, щоб у 5 — 8 головних секціях не було теплової деформації, що прискорює спрацювання стрічки. Деформовані секції замінюються під час найближчого вимушеного зупинен­ня лера.

У лерах типу ТК-9, в яких листовий ма­теріал переміщується не сіткою, а рольган­гом, необхідно уважно спостерігати за ро­ботою приводу. Внаслідок спрацювання упорного кріплення вала ролика рольган­га можливий зсув ролика, опір його обер­танню зростає і привід зупиняється. Стріч­ка скла псується, для відновлення її по­трібен значний час.

Установка витяжної машини. Після огляду витяжної машини перед пуском установки перевіряють, щоб башмаки верх­нього і нижнього роликових робочих лан­цюгів розміщувалися точно один над од­ним (щоб уникнути вигину труб, що витя­гуються), а також щоб ланцюговий варіа­тор швидкостей забезпечив усі можливі в експлуатації робочі швидкості. Якщо ва­ріатор спрацьований, не можна отримати потрібні значення швидкостей. Перевіря­ють роботу відрізного механізму. Особ­ливу увагу приділяють лопатевому гідрав­лічному варіатору швидкостей, який має за­безпечити рівномірність обертання мунд­штука. При витягуванні труб стежать за нормальністю роботи варіаторів і за кіль­кістю мастила в них, за роботою відрізно­го механізму і робочого ланцюга. Насічки труби можуть бути спричинені спрацюван -ням азбестових накладок на башмакахлан-цюгів, а також торканням гарячого скла і металу. На деяких заводах накладки ви­готовляють з текстоліту, що підвищує їх довговічність у 8—10 разів. Нерівномір­ність обертання мундштукаізмінарозмірів труби можуть бути зумовлені перегріван­ням мастила в лопатевому гідравлічному варіаторішвидкостейунаслідокнесправ-ності чи неправильного установлення обдувного вентилятора.