2. Експлуатація підйомно-транспортного устаткування

Мостові крани. Несправність вантажо­підйомного устаткування і неправильна його експлуатація пов'язані з небезпекою для життя людей. Тому таке устаткування і допоміжні вантажозахоплювальні при­строї варто експлуатувати у суворій відпо­відності зі спеціальними правилами без­печного ведення робіт у промисловості. Основні вказівки з експлуатації мостових кранів викладені в «Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів». Кожен мостовий електричний кран, керований з кабіни, закріпленої па ньому, має бути зареєстрований Держохороннаглядом того міста, в якому розмі­щене підприємство — власник крана. Інспектор Держохороннагляду на підста­ві результатів технічного огляду крана видає дозвіл на його роботу. Адміністра­цією підприємства призначається праців­ник, відповідальний за правильну експлуа­тацію крана і дотримання правил техніки безпеки. Правилами техніки безпеки пе­редбачається обов'язкове зняття напруги з тролейних проводів крана під час його оглядів.

Нагляд і догляд за краном, пере­вірні і регулювальні роботи. Щоден­ний нагляд і догляд за крапом здіснюють машиністи. Двічі-тричі на місяць прово­дять ретельніший технічний огляд (техніч­ний догляд) крана за участю працівника, відповідального за його експлуатацію. Ре­зультати оглядів записують у спеціальні журнали. Під час періодичних оглядів кра­на виконують такі роботи.

1. Перевіряють канати і зв'язані з ними вантажопідйомні механізми. Під час огля­ду блокової підвіски гака перевіряють надійність його стопору, спрацювання зіва, переконуються у відсутності тріщин і волосовин на його поверхні, а також пе­ревіряють стан шарнірів, кріплення кліщів і захоплювачів. У грейферному захоплю­вачі контролюють спрацювання щелеп, відсутність тріщин у швах і стан шарнірів. Установлюють кількість обривів дротів на довжині одного кроку сукання кана­та: канат слід забракувати, якщо кількість обривів перевищує кількість, зазначену в табл. 12.5. Для визначення кроку сукання (чи відстані між найближчими виходами пасма на одній утворювальній поверхні каната) на канат наносять мітку, від неї вздовж каната відраховують кількість па­сом, що входить у переріз каната, і ще одігу сталку, на яку наносять другу мітку. Від­стань між мітками і є кроком сукання кана­та. Потрібно також перевірити правильність запасовування каната на блоках і кріплен­ня його на барабані. При опущеному ван­тажопідйомному механізмі на барабані має залишатися не менше ніж 1,5 витка каната, не враховуючи витків під затискним при­строєм.

2. Оглядають, перевіряють і за по­треби регулюють гальма. Гальмо підйом­ного механізму має утримувати вантаж

Таблиця 12.5. Кількість обривів, що допускається на канатах з органічним осердям

(у штуках на крок сукання)

максимальної маси без проковзування, піднятий при перевірці гальма на висоту 0,5 м.

Якщо кран обладнаний грейферним за­хоплювачем, то ківш, наповнений матеріа­лом, має утримуватися окремо гальмами механізмів підйому і закривання грейфе­ра. Така перевірка встановлює можливість утримання ковша одним гальмом у разі виходу з ладу другого. Гальма механізмів пересування моста і візки не повинні мит­тєво зупиняти кран і візок, оскільки при цьому розгойдується вантаж і виникають великі динамічні сили, що прискорюють спрацювання деталей і розладнують з'єднання в механізмах. Регулюючи галь­ма механізму пересування, нормальний галь­мівний шлях мосту крана можна брати близько 1 м, а візка — 300...400 мм.

Під час перевірки колодкового гальма можуть бути виявлені такі дефекти: спрацю­вання накладок на колодках; ослаблення чи надмірне затягування пружини, що за­микає гальмо при виключеному електро­магніті.

Зазор між колодками і гальмівним шкі­вом під час розгальмовування має бути 0,1...0,3 мм. Запас ходу якоря електро­магніту в загальмованому стані має ста­новити не менше ніж 0,1 його повного ходу. Потрібно також перевірити надійність кріплення важелів гальма до підставки і колодок до важелів.

3. Перевіряють стан механізму пересу­вання мосту. У котків можуть бути вияв­лені такі дефекти:

спрацювання, злом і деформація ре­борд котка. Прискорене спрацювання ре­борд зумовлене неправильним монта­жем котків щодо рейкової колії, переко­сом мосту крана. Методи перевірки мосту і котків викладені нижче. Спрацювання прискорюється при неякісному матеріалі котка і ливарних раковин. Спрацювання реборд ходових котків за товщиною до­пускається до 50 %;

спрацювання по колу кочення. Різни­ця в діаметрі ведених (привідних) кот­ків допускається не більше ніж 0.005D (D — діаметр котків по колу кочення). Не­рівномірне спрацювання котків приско­рюється при несиметричному навантаженні крана (наприклад, якщо відсіки з матеріа­лом і бункер для завантаження розміщені ближче до однієї з поздовжніх стін скла­ду) . Причиною випередження одного бо­ку крана може бути і нерівномірне спра­цювання муфт ходових механізмів, у ре­зультаті чого один коток починає обер­татися раніше за інший (при роздільно­му приводі котків). Ці дефекти варто усу­нути.

4. Перевіряють справність підкранових рейок. Під час технічного огляду стан підкранових рейок (їх зсув у вертикальній і горизонтальній площинах, особливо в сти­ках) орієнтовно визначають за характе­ром поштовхів у процесі руху крана. За допомогою рулетки ретельніше перевіря­ють шлях, вимірюючи відстані між рейко­вими коліями і визначаючи висотні оцін­ки кожної рейкової колії нівелірною зйомкою. Відхилення відстані між осями ре­йок має бути не більш як ±5 мм, різниця висотних оцінок кожного рейкового шля­ху—не більше ніж ±3 мм. Зсув (про­сідання) рейок відбувається найчастіше на стиках. Для ліквідації просідання в при­строї підкранових рейок між підкрано­вою балкою і прокладкою по обидва боки забивають металеві клини. Прокладка з рейкою піднімається і дерев'яні регулю­вальні прокладки замінюють товстішими. Рейки можуть також зміститися за ослаб­лення гвинтових зв'язків, якими проклад­ки кріпляться до балок.

5. Перевіряють стан візка крана і розмі­щених на ньому механізмів. Котки візка спрацьовуються менш інтенсивно, ніж кот­ки мосту крана; їх бракують за величиною спрацювання реборд і різниці діаметрів кола кочення. Під час огляду механізмів на візку уважно перевіряють пальці, що з'єднують електродвигуни з гальмівними шківами. Унаслідок реверсивного харак­теру роботи крана гумові обкладки пальців швидко спрацьовуються, тому їх потрібно вчасно заміняти.

6. Перевіряють пристрої, що гарантують безпечну роботу й обслуговування крана. На крані захищені всі механізми, що обер­таються з частотою понад 300 хв, а також міст крана, візка, тролейні дроти. Щоб електроустаткування крана під час огляду випадково не виявилося під напругою, на двері кабіни на захист тролейних дротів установлюють блок-контакти, що розмика­ються при відкриванні дверей. Є також обмежувачі (кінцеві вимикачі) ходу ван­тажопідйомного пристрою, візка і мосту крана, що вимикають електродвигуни ме­ханізмів у крайніх положеннях цих еле­ментів крана.

Перевіряють також освітлення, сигналі­зацію і заземлення електроустаткування.

Технічний огляд кранів. Працюючі мостові крани підлягають технічному ог­ляду не рідше ніж через рік, а крани, які використовуються рідко (наприклад, уста­новлені над устаткуванням для механіза­ції ремонту), — не рідше ніж через кожні три роки. Позачерговий огляд крана роб­лять при установленні його на новому місці, реконструкції і капітальному ремонті, піс­ля заміни механізму піднімання, ковша, га­ка, а також вантажних канатів. Періо­дичний технічний огляд проводить пред­ставник технічної адміністрації підприєм­ства, що здійснює нагляд за вантажопід­йомними машинами, у присутності праців­ника цеху (ділянки), відповідального за стан і експлуатацію крана. Позачерговий огляд має здійснювати також інспектор Держміськтехнагляду. Результати техніч­ного огляду записуються в паспорт кра­на. Під час технічного огляду ретель­но оглядають кран і його колію, а потім проводять статичну й динамічну пере­вірку крана. При періодичному технічно­му огляді перевіряють вантаж, маса якого на 10 % перевищує вантажопідйомність крана.

При статичній перевірці візок крана встановлюють посередині мосту (для за­безпечення найбільшого прогину). Вантаж піднімають вантажопідйомним пристроєм на висоту 200... 300 мм і витримують у та­кому положенні 10 хв. Перед підніманням вантажу до металоконструкції крана (по­ясу чи ферми рами візка) прив'язують тон­кий дріт із тягарцем 100... 2 00 г. Поблизу дроту встановлюють лінійку, на якій по­значають положення тягарця. Після опус­кання вантажу (розвантаження крана) дріт має зайняти попереднє положення від­носно лінійки, що свідчить про відсутність залишкової деформації крана після його розвантаження.

При динамічній перевірці контрольний вантаж піднімають і опускають, переміщу­ють кран і візок з вантажем, перевіряють роботу всіх механізмів і гальм. Допоміжні вантажозахоплювальні пристрої крана (канати, ланцюги, траверси тощо), а також тару для вантажів випробовують наванта­женням тільки після виготовлення і ре­монту.

Правила роботи на крані. Справ­ність крана, надійність і довговічність його вузлів і деталей значною мірою залежать від дотримання машиністом правил експлуа­тації. Піднімати, опускати і переміщати ван­тажі треба без ривків, щоб не переванта­жити електродвигуни, не зірвати гальма і не обірвати канати. Щоб уникнути пере­вантаження електроустаткування, заборо­няється швидке реверсування механізмів (крім випадків відмови гальм, виникнення небезпеки для устаткування і людей) і одночасна робота всіх механізмів (під­німання і пересування мосту і візка).

Машиніст не повинен надмірно послаб­ляти канат, допускати його зісковзуван­ня з блоків і утворення петель та пере­кручування. У разі утворення петель (особ­ливо, якщо канат не має органічного осер­дя) нерідко доводиться заміняти канат. Слід систематично очищати устаткування крана від пилу. На відкритих ділянках (на­приклад, на складах готової продукції за­водів силікатної цегли) взимку підкрано­ві колії потрібно посипати піском, оскіль­ки крижана кірка й іній можуть призвести до буксування на рейках котків одного боку крана, що спричиняє перекіс і схо­дження його з рейок.

До керування краном допускаються спе­ціалісти, які здали іспит і мають відповід­не посвідчення.

Ліфти на підприємствах промисловості будівельних матеріалів застосовують для переміщення людей і вантажів (напівфаб­рикатів, готових виробів, матеріалів для ремонту устаткування тощо) між повер­хами виробничих будівель. Ліфти пере­бувають у віданні адміністрації підприєм­ства і підконтрольні інспекції Держміськ­технагляду. Нагляд за ними організова­ний аналогічно нагляду за мостовими кра­нами. Дозвіл на експлуатацію ліфта ви­дається лише в тому випадку, якщо він відповідає «Правилам будови і безпечної експлуатації ліфтів», затвердженим Держміськтехнаглядом. Технічний нагляд за ліфтом доручається електромеханіку, за яким закріплений підйомник. Відпові­дальність за справність і безпечну робо­ту ліфта покладається, як правило, на на­чальника чи механіка цеху, в якому вста­новлений ліфт. За нормальної роботи ліф­та нагляд за ним полягає в щоденному, щодекадному нагляді й технічному ог­ляді.

Щоденний нагляд за ліфтом здійснює обслуговуючий робітник або черговий електрик перед початком зміни. Основні робо­ти під час щоденного огляду такі:

а) перевірка справності освітлення ка­біни, шахти, машинного приміщення і по­ верхових площадок;

б) перевірка стану захисту шахти і кабіни. При сітчастому огородженні шах­ ти металева сітка має бути туго натягну­тою, без розривів і не торкатися протива­ги і кабіни. У суцільній металевій обшивці шахти не допускаються продавлені зовні місця, глибина яких перевищує 100 мм;

в) пробний пуск ліфта і перевірка дії замків дверей шахти, дверних контактів, системи керування і сигналізації.

Щодня ліфт оглядає електромеханік за участю помічника електромеханіка чи робітника, що обслуговує ліфт. Елементи ліфта оглядають:

а) у машинному відділенні над шах­тою (електроустаткування, обмежувач швидкості і механізм піднімання);

б) у приямку шахти (нижні башмаки кабіни, якими вона ковзає по напрямних шахти, і запобіжні пристрої — уловлю­вачі, упори і буфери, якими кабіна утри­мується у разі ослаблення чи обриву під­німальних канатів);

в) з даху кабіни (захист шахти, проти­ваги, що напрямляють кабіни і противаги, кріплення канатів у кабіні і до протива­ги, верхні башмаки кабіни, механізм улов­лювачів і електроустаткування);

г) зсередини кабіни;

д) ззовні шахти.

Під час огляду перевіряють такі еле­менти ліфта.

Напрямні й башмаки кабіни і про­тиваги (рис. 12.4). Слід звернути увагу на стан стиків окремих ділянок напрям­них, на кріплення напрямних / до шахти і башмаків 2 до кабіни. В разі утворення уступів у стиках може бути затримка ка­біни під час руху через посадку башмака на стик. Можливі задири башмаків на стиках і вихід з ладу уловлювачів. Унас­лідок порушення паралельності напрямних і великих зазорів А_] і А₂ між напрям­ними і башмаками можливий перекіс ка­біни і вихід напрямних із башмаків. Для перевірки паралельності в кількох міс-

Рис. 12.4. Зазори в з'єднанні напрямних у башмаках ліфта

цях по висоті шахти вимірюють відстань А між напрямними. Допускаються від­хилення від установленої відстані не більше ніж па ±4 мм. Зазори Д_] з кожно­го боку кабіни не повинні перевищувати 4 мм, поперечні зазори Д_{2 з} кожного бо­ку напрямної — 2 мм. Для зменшення за­зору Д) під башмаками ставлять проклад-киЗ.

В інших конструкціях башмаків зазори регулюються гвинтовими пристроями. На­прямні змазуються консистентними мазя­ми (солідолами, прес-солідолами) з даху кабіни. Змазувати зручно за допомогою спеціального бачка, наповненого мастилом, з вирізом за формою напрямної: бачок притискують до напрямної і проганяють кабіну вгору і вниз. Якщо напрямні за­бруднені піском чи запилені, то їх потрібно очистити скребками від мастил, промити гасом і знову змастити.

Канати. Стан канатів і їх кріплен­ня до кабіни і противаги, а також рівно­мірність натягу перевіряють з даху ка­біни.

Піднімальний механізм ліфта має вигляд лебідки, обладнаної черв'ячним ре­дуктором, що автоматично діє стрічковим чи частіше колодковим гальмом замкне­ного типу, чи барабаном канатоведучого шківа. Барабан і гальмо перевіряють так само, як на крані. Спрацювання рівча­ків канатоведучого шківа визначають при натягнутих канатах. Якщо рівчаки спрацьовані настільки, що канат торкається їх основи, то під час роботи ліфта канат може проковзувати на шківі, тому його слід замінити. Періодично перевіряють спрацьованість черв'ячної передачі пово­ротом муфти. Вільний хід муфти при по­вороті має бути не більшим за 1/10 по­вного її обороту. Черв'ячний редуктор змащують автотракторним мастилом, двічі-тричі на рік його замінюють, а редуктор промивають гасом. У сполучних муфтах потрібно перевіряти шпонки, оскільки внас­лідок реверсивного характеру роботи відбувається ослаблення їх та інших крі­пильних деталей приводу. Якщо огляд і налагодження механізму супроводжують­ся розбиранням лебідки, то кабіну потріб­но закріпити (підвісити) за допомогою та­лі чи канату на шківі.

Противага. Під час огляду протива­ги перевіряють кріплення вантажів у рамі, наявність шплінтів у місцях підвішування противаги до канатів.

Запобіжні пристрої. Як механічні запобіжні пристрої застосовують обме­жувачі швидкості, уловлювачі, упори і бу­фери. Упори і буфери встановлюють у приямку шахти. За швидкості кабіни до 0,75 м/с застосовують тверді упори у ви­гляді металевих, бетонних або дерев'яних брусів із гумовими прокладками або пру­жинні буфери, за швидкості від 0,75 до 1 м/с — пружинні, а понад 1 м/с — мас­ляні буфери.

Під час огляду перевіряють також елек­троустаткування ліфта, дверні й обмежу­вальні контакти.

Технічний огляд ліфта потрібно вико­нувати:

• після встановлення ліфта і реєстрації його в органах Держміськтехнагляду;

• періодично, не рідше ніж через рік; • після реконструкції ліфта і заміни пристроїв, передбачених правилами;

• після капітального ремонту.

Огляд проводить інспектор Держміськтехнагляду в присутності представника адміністрації підприємства чи організації, що здійснювало встановлення, ремонт чи реконструкцію ліфта. Результати огляду заносять у паспорт. При технічному огляді перевіряють ліфт, а також проводять статичне і динамічне випробування.

Статичне випробування виконують з навантаженням, що вдічі перевищує но­мінальну вантажопідйомність ліфта за ви­нятком малих ліфтів і ліфтів без провідни­ка з лебідкою барабанного типу, в яких випробувальне навантаження збільшується в півтора раза порівняно з вантажопід­йомністю.

Динамічне випробування роблять з навантаженням, яке на 10 % перевищує номінальну вантажопідйомність ліфта. При цьому перевіряють дію привідного механізму ліфта, уловлювачів, гальм і буферів.

Електроталі. Електроталі експлуатують відповідно до «Правил будови і безпеч­ної експлуатації вантажопідйомних кра­нів», затверджених Держміськтехнаглядом. Обов'язки за оглядом і наглядом за електроталями адміністрація підприємства по­кладає на певну особу з технічного персо­налу.

Особа, відповідальна за стан електро­талі, не рідше ніж один раз на 10 днів оглядає і перевіряє справність усіх ме­ханізмів і каната. Результати огляду запи­сують у спеціальний журнал, у якому роб­лять також помітки про усунені дефекти. Під час огляду перевіряють стан каната, підвіски з гаком, електроапаратури, на­дійність кріплення каната в барабані, справність і спрацьованість гальм і поверхні кочення ходових коліс. Раз у півтора ро­ки електроталь знімають із рейкової колії й оглядають детальніше, звертаючи особ­ливу увагу на стан малодоступного для огляду вантажоупорного гальма.

Перевіряють також етап редукторів і електромагнітного гальма. Ступінь спра­цьованості шестерень у вантажопідйомно­му механізмі не повинна перевищувати 8 %, а в механізмі пересування — 20 %. Важливо вчасно заміняти спрацьовані про­кладки гальма і правильно регулювати його роботу. Якщо пружини електромагнітно­го гальма слабко затягнуті, то вантаж по­гано утримується в піднятому положенні, а якщо надмірно — електрогальмо на­грівається, гуде і тріщить. Часте імпульсне навантаження електроталі, недостатнє змащення, неналежний нагляд за механіз­мом і несвоєчасне усунення несправностей прискорюють її спрацювання.

Після ремонту електроталі, а також пер­іодично через рік, проводиться її огляд та випробування. Зокрема, під час випро­бування з опусканням вантажу, маса яко­го відповідає номінальній вантажопідйом­ності , шлях гальмування не повинен пере­вищувати 50 мм.

Конвеєри й елеватори. У стрічко­вих конвеєрах потрібно регулярно пе­ревіряти і регулювати натяг стрічки, пере­віряти її стан, звертаючи особливу увагу на з'єднання кінців. Щоб забезпечити довговічність стрічки, потрібно:

а) завантажувати конвеєр тільки після сталого руху стрічки;

б) зупиняти конвеєр тільки після звіль­нення стрічки від матеріалу;

в) усувати можливість потрапляння на стрічку мінеральних масел;

г) стежити за спрацьованістю гумової смуги скребків, що розвантажують (мета­ лева рама скребка не повинна притиска­тися до стрічки);

д) вчасно заміняти необертові опорні ролики;

є) вчасно вживати заходів, що запобі­гають збіганню стрічки убік.

Стрічка може збігати внаслідок пере­косу натяжного барабана; неправильно­го монтажу привідного барабана чи пере­косу його в разі ослаблення кріплень; не­правильного з'єднання кіпців стрічки; роз­риву, що почався, чи розшарування стрічки з одного боку барабана.

Як тимчасовий захід усунення збігання стрічки рекомендується встановлювати роликоопори з перекосом шляхів пере­міщення за ходом стрічки з того краю, з якого вона збігає. Наявність на конвеєрі самовстановлюваних роликоопор знач­ною мірою запобігає поперечному зсуву стрічки.

У гвинтових конвеєрах (шнеках) перед експлуатацією і періодично під час роботи слід перевіряти надійність з'єднан­ня секцій лопатевого вала, кріплення кор­пусу, стан приводу і підшипників. Після ремонту електроприводу при пуску вхоло­сту варто переконатися в правильності напряму обертання лопатей. Вони не по­винні торкатися корпусу.

Для надійної роботи пластинчас­того конвеєра слід перевіряти натяг і спрацьованість робочих пластинчастих лан­цюгів: надмірний натяг призводить до їх швидкого спрацювання, ослаблений — до набігання роликів на зубці зірочок, не­однаковий натяг двох ланцюгів — до тер­тя реборд опорних роликів об напрямні і до швидкого спрацювання їх. Роли­ки ланцюга мають бути добре змазані й обертатися за напрямними. На деяких за­водах густе змазування роликів забез­печується краплинними маслянками, вста­новленими над ланцюгами. Потрібно регу­лярно перевіряти кріплення пластин до лан­цюгів, а деформовані пластини вчасно заміняти.

При обкатуванні (перед експлуатацією) колискових ланцюгових конвеєрів по­трібно перевірити правильність набігання ланцюга на зірочки чи колеса на всій дов­жині монорейкової колії, чи не вдаряються колиски об рами й опори, чи не спадає лан­цюг із робочих коліс. В останньому випад­ку слід збільшити навантаження протива­ги натяжної станції. Ролики та інші еле­менти мають бути добре змазані. Якщо лан­цюг із привідним колесом працює фрик­ційно, то мастило не повинно потрапляти на ланцюг і на робочі поверхні блоків і коліс. Під час роботи потрібно стежити за спрацюванням деталей конвеєра, моно­рейкової колії (особливо на заокруглен­нях) , не допускати утворення уступів між балками монорейки більше ніж 2 мм.

Елеватор — важкодоступна для на­гляду під час роботи машина, тому пе­ред пуском його слід особливо ретельно оглянути. Потрібно перевірити кріплення ковшів до тягового органа, стрічка чи лан­цюги мають бути нормально натягнуті, башмак, шахта (проміжна частина кожуха) і розвантажувальний рукав — звільнені від матеріалу. Якщо матеріал, що транспор­тується, може осаджуватися на стінках і твердіти (наприклад, маса для силікатної цегли), то кожух елеватора варто армува­ти гумою або встановити вібратор, що пе­ріодично вмикається. Під час пробного об­катування протягом ЗО хв перевіряють, _чи не чіпляють ковші кожуха, чи не збігає стрічка з барабанів, чи плавно набігають ланцюги за зірочки.

Під час роботи потрібно стежити, щоб елеватор працював безшумно. Стукіт свід­чить про збігання стрічки з барабана, про перекіс чи обрив ковша. Обрив тягового органа і ковшів може бути спричинений завалом башмака матеріалом при його не­рівномірній подачі (забивання ковшів чи вихідного рукава матеріалом). У разі сту­коту, завалу чи раптового зупинення ма­шини потрібно негайно припинити пода­чу матеріалу в елеватор, з'ясувати й усу­нути несправності. На деяких заводах установлюють автоматичне блокування між елеватором, його електродвигуном і живильним агрегатом. Тоді при переван­таженні елеватора чи сповільненні руху тягового органа агрегат автоматично зу­пиняється і подача матеріалу в елеватор припиняється.