Міністерство освіти і науки україни маріупольський державний гуманітарний університет
КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ
з дисципліни “Міжнародний туризм”
на тему «Управління туристичною галуззю. Туристична політика”
Затверджено:
на засіданні кафедри міжнародної економіки
протокол № 10 від 20 травня 2009 р.
Маріуполь, 2009
Тема. Управління туристичною галуззю. Туристична політика
Регулювання туристичною галуззю на міжнародному та регіональному рівнях
Моделі державного управління в галузі туризму
Управління туризмом в Україні
1
Туризм і міжнародні подорожі як одна з форм міжнародних економічних відносин набули в сучасних умовах величезних масштабів і стали впливати на політичні, економічні і культурні зв'язки між державами. У зв'язку з цим з'явилася необхідність регулювання туристичної діяльності на світовому і міждержавному рівні шляхом підписання міжурядових угод, створення міжнародних і регіональних організацій. Схема механізму правового регулювання міжнародного туризму представлена в на рисунку 1.
Для того, щоб отримані від туризму економічні блага більш широко відчувалися в усім світі, необхідно шукати шляхи розширення участі населення в міжнародному туризмі, особливо населення країн, що розвиваються. Для цього необхідно робити кроки по скороченню або навіть усуненню тарифних бар'єрів, що стримують розвиток міжнародного туризму. Наприклад, диференційований для жителів країни і відвідувачів податок при виїзд аж ніяк не стимулює закордонні поїздки жителів країни, а обмежені суми, що туристи можуть вивозити з країни при поїздках за кордон, не тільки негативно впливають на розвиток закордонного туризму, але й обмежують купівельну спроможність громадян країни під час закордонних поїздок.
Необхідно в контексті Генеральної угоди по торгівлі послугами (ГАТС) виробити подальші обставини щодо лібералізації торгівлі послугами. Крім цього необхідно забезпечити повне здійснення відповідних положень ГАТС або розробити, якщо це необхідно, нові положення, для того, щоб виключити можливість використання несправедливих методів ведення конкурентної боротьби, зокрема, дискримінаційної практики видачі віз туристам, що віддають перевагу певним туроператорам і турагентам.
Парламенти
(законодавчі органи)
ВСЕСВІТНЯ ТУРИСТИЧНА
ОРГАНІЗАЦІЯ
ООН:
ЕКОСОС,
ПРООН, ЮНЕП, ЮНКТАД
Урядові органи з
туризму
Регіональні
економічні комісії
ООН: ЕКАТО, ЕКА,
ЕКЕ, ЕКЗА, ЕКЛАК
Національні
туристичні організації
Спеціалізовані
установи
ООН: МОТ, ІКАО, ММО, ВМО, ВОЗ, ФАО, ЮНЕСКО,
МВФ, МБРР
Світова організація торгівлі
Національні
асоціації туристичної індустрії
Регіональні і
субрегіональні організації і об’єднання
в галузі туризму і міжнародних подорожей
Державні і приватні
фонди, фірми, компанії, агентства,
інститути
Органи
транскордонного партнерства і
співробітництва адміністрацій і влади
суміжних
іноземних
держав