Соціальне консультування дітей і молоді повинне мати профілактичне спрямування і виконувати наступні завдання:

 інформування батьків (педагогів, соціальних працівників та ін.) про вікові та індивідуальні особливості людини;

 своєчасне виявлення в дитини первинних психосоматичних відхилень і направлення її на психолого-медико-педагогічно-соціальні консультації;

 запобігання вторинним відхиленням у розвитку та рекомендації з психогігієни та психопрофілактики (спільно з психопатологами і лікарями);

 складання рекомендацій для об’єктів впливу (педагоги, батьки, соціальні працівники тощо) з психолого-педагогічної корекції труднощів навчання дитини;

 складання рекомендацій з виховання в родині (спільно з соц. працівниками, педагогами.

3. Діагностика як передумова консультування.

Власне самому процесу консультування молодої людини завжди повинна передувати діагностика.

Вивчення особистості дитини може здійснюватись за наступним алгоритмом:

1. Зібрати загальні дані про дитину.

2. Вивчити стан здоров’я, особливості фізичного розвитку і порушення (дефекти зору, слуху, наявність хронічних захворювань).

3. Виявити спрямованість особистості (погляди, переконання, ціннісні орієнтації, мрії, прагнення).

4. Визначити темперамент (риси якого типу темпераменту переважають).

5. Виявити особливості емоційно-вольової сфери (стан розвитку моральних, інтелектуальних почуттів, їх глибина і стійкість; зовнішнє вираження емоційних переживань; вольові особливості).

6. Визначити особливості характеру (Які позитивні і негативні якості виявляються у ставленні до навчання, праці, до інших людей; які мають шкідливі звички).

7. Розробити характеристику міжособистісних взаємин клієнта:

- у сім’ї (умови сімейного виховання, структура сім’ї, матеріальне забезпечення, виховний потенціал, особливості взаємин з членами сім’ї)

- у шкільному колективі (характеристика колективу, соціальний статус учня, його становище у колективі (лідер, популярний, рівноправний член, перебуває в ізоляції)

- у сфері вільного спілкування (з ким спілкується у вільний час, до якої групи ровесників належить, яка спрямованість групи, який має статус у групі і яку роль там виконує)

8. Виявити участь у різних видах діяльності і ставлення до неї

- ставлення до навчальної діяльності (успішність, ставлення до навчання, сформованість навчальних навичок, рівень мислення, пропуски навчальних занять)

- ставлення до участі у трудових справах (участь у домашніх справах: прибирання, купівля продуктів, робота на городі; участь у суспільно-корисній праці)

- наявність (відсутність) професійної орієнтації

9. Виявити причини відхилень у поведінці (якщо такі є)

- відхилення від норми через стан здоров’я

- непрофесійна робота педагогів з дитиною (авторитаризм, небажання виявити особливості дитини, суперечливий і поверхневий характер вимог; покарання, пов’язані із приниженням гідності)

- помилки сімейного виховання («затаскане дитинство», «задавлене дитинство», «загублене дитинство», «самотнє дитинство»; відсутність у батьків елементарних псих-пед. знань; перекладання турбот про дитину на школу; конфлікти у сім’ї)

- соціальні причини (безробіття батьків, важке матеріальне становище, незадовільні побутові умови тощо).

За результатами діагностики консультант визначає сутність проблеми, визначає стратегію і тактику подальшої роботи.