- •5.4. Висновки 182
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут.
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринґ
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •9. Базові поняття менеджменту знань.
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.3. «Піраміда» знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об'єктно-структурний підхід (осп)
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення «прихованих» структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке «керування знаннями»?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам'ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •6.3. Методології створення і «життєвий цикл» онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
1.3.5. Менеджмент знань та інформації
Напрям|направлення| МЗ з'явився|появлявся| в результаті|унаслідок| переосмислення ролі і місця|місце-милі| інформаційного менеджменту у сьогоденні. З'ясувалося, що внутрішньої інформації в компаніях накопичено і зберігається стільки, що навігація в ній і пошук необхідних даних стає окремим завданням|задачею|, що є порівнянним або навіть перевершує за складністю традиційні методи отримання|здобуття| даних із|із| центрів відповідальності, з|із| архіву, або ззовні.
Понад це, в історичному аспекті з'ясувалося, що зі здешевленням виробництва і відтворення друкарської продукції, розвитком електронних засобів відтворення, зберігання і передавання інформації якість інформації знижується, а час, що витрачається на відбір і аналіз якісної інформації, — збільшується. Витрати на пошук ростуть, сам пошук все більше сповільнюється і часто закінчується безуспішно (порожньою відповіддю або нескінченною кількістю відповідей), постає питання організації оперативного надходження достовірних даних на певний запит.
Паралельно, вартість робочого часу середнього менеджера (у відносному вираженні) зростає, середня вартість його ж комп'ютера знижується, і необхідно надати менеджерові такі засоби автоматизації, за допомогою яких, він зможе приймати більшу кількість правильних рішень за одиницю часу, або хоча б рідше помилятися при ухваленні рішень.
Засоби програмування, що раніше були доступними тільки для спеціально підготовлених професіоналів в області інформаційних технологій, спрощуються і межі між досвідченим користувачем і програмістом-початківцем поступово розмиваються.
Для командної роботи (team| work|) в умовах надлишку інформації, яка циркулює в компанії, і тієї, що надходить ззовні, стає необхідною не просто інформаційна система, а інтелектуальна система керування знаннями, в якій правильна постановка питання (завдання|задавання| критеріїв і системи обмежень на природній розмовній мові|язиці|) означає отримання|здобуття| миттєвої, достовірної та актуальної відповіді.
МЗ |, на відміну від інформаційного менеджменту (Information| Management)|, віддає перевагу|преференцію| людям і процесам, а не теорії і технології побудови|шикування| інформаційних систем заради самих інформаційних систем.
1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
Інтернет | з'явився|появлявся| для обміну досвідом|дослідом| і новинами між ученими, що працювали над складними науковими проблемами. Інтернет| передбачав накопичення інформації і надання її в широкий, нічим не обмежений доступ, об'єднання обчислювальних потужностей комп'ютерів і інтелектів фахівців|спеціалістів|, розділених географічно, для вирішення певного завдання|задачі|.
Після|потім| популяризації технологій Інтернет | з'ясувалося, що безліч людей, а не тільки|лише| учених, щодня стикаються з|із| одними і тими самими проблемами, для яких їм потрібні також і однакові рішення|розв'язання|. Окрім цілком|сповна| природних переваг мережі|сіті|, що полягають в можливості|спроможності| спілкування без меж|кордонів| і пошуку друзів за інтересами, у сфері бізнесу мережа|сіть| виявилася здатною|здібною| на надання недорогого, майже миттєвого і відмовостійкого зв'язку між діловими партнерами, пошуку довідкової інформації загального|спільного| характеру|вдачі| і доступу до глобальних баз даних з|із| діловою, фінансовою та іншою спеціальною інформацією.
Вже давно відбувається|походить| процес поглиблення спеціалізації і зростання|зросту| кількості знань, необхідних для роботи в кожній професії. Стає неможливим постійно утримувати в пам'яті всі подробиці|докладність| і деталі, які необхідні для професійної діяльності, оскільки|тому що| їх просто дуже|занадто| багато і вони часто оновлюються|обновляють| услід за життям, що змінюється. Важливою|поважною| стає робота з|із| довідковою інформацією, базами знань. Враховуючи, що кожен фахівець|спеціаліст| сьогодні бере участь в декількох проектах одночасно і працює у високому темпі, швидкість витягання|видобування| інформації з|із| баз знань стає найбільш критичним показником в оцінці ефективності їх використання, і навіть важливішим|поважним|, ніж інформаційна повнота або 100% достовірність отримуваних|одержувати| відомостей. Технології Інтернет |, вживані для доступу до інформації в масштабах організації, дозволяють використовувати універсальні засоби|кошти|, що розвиваються і покращуються виробниками програмного забезпечення, для доступу до інформації будь-якого характеру|вдачі|, природи або складу. Проблеми з|із| оновленням програмного забезпечення, повідомлення|сполучення| про його нестійку роботу або інформація про способи і методи подальшого|дальшого| вдосконалення побудованої|спорудити| на технологіях Інтернет | корпоративної інформаційної системи, внаслідок|внаслідок| широкого розповсюдження|поширення| стандартних технологій і програмних засобів|коштів|, дуже швидко стає відома всім гравцям на ринку IT|, відбувається|походить| оперативний обмін досвідом|дослідом|,|прямує| швидка реакція виробників програмного забезпечення, що завжди активно контактують з|із| департаментами IT| корпоративних замовників.
Не зважаючи на|незважаючи на| обмеження, що, як здається|видаються|, виникають після|потім| вибору якогось певного стандарту роботи з|із| інформацією, технології Інтернет | достатньо|досить| універсальні і відкриті|відчиняти|, дозволяють проектувати корпоративну інформаційну систему, базуючись на найкращих програмних і апаратних рішеннях|розв'язаннях|.
Загалом, це означає наявність великого потенціалу для розроблення в рамках|у рамках| організації інформаційних систем з|із| ідеологією МЗ засобами|коштами| Інтернет |.