- •5.4. Висновки 182
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут.
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринґ
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •9. Базові поняття менеджменту знань.
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.3. «Піраміда» знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об'єктно-структурний підхід (осп)
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення «прихованих» структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке «керування знаннями»?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам'ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •6.3. Методології створення і «життєвий цикл» онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
1.3.4. Інновації в області автоматизації
Для оцінювання інновацій в області автоматизації застосовують приблизні й імовірнісні методи. Відомі такі афоризми як: не "можна автоматизувати хаос", "якщо автоматизувати хаос, то отримаємо автоматизований хаос", і "автоматизація як і ремонт, — за визначенням, не має кінця". Закладений в них сенс|зміст| відображає суперечність|протиріччя| між менеджерами і комп'ютерниками. Якщо менеджери керують людьми і бізнес-процесами|, оцінюють технології як засіб|кошт| досягнення тих чи інших цілей, то комп'ютерники орієнтовані переважно на технології, на функціонування програмного і апаратного забезпечення, і сприймають користувачів, як джерело проблем для роботи програм і техніки.
При плануванні|планеруванні| системи доступу до інформації і знань в організації ключові|джерельні| рішення|розв'язання| відносно бізнес-логіки та інтерфейсу цієї системи для кінцевого|скінченного| користувача приймаються менеджерами і комп'ютерниками разом, оскільки|тому що| менеджери володіють інформацією про те, що треба робити|чинити|, а комп'ютерники повинні знати, як це здійснити. Кожна зі сторін відстоює своє бачення|видіння| проблем і, залежно від співвідношення сил, з кожного питання ухвалюється певне компромісне рішення.
Правда полягає в тому, що в результаті|унаслідок| всіх компромісів між менеджерами і комп'ютерниками крайнім виявляється|опиняється| той самий кінцевий|скінченний| користувач, заради якого й автоматизовувалися бізнес-процеси|.
Внаслідок цієї змови менеджерів і комп'ютерників за спиною співробітника-виконавця, що є кінцевим користувачем, часто на практиці "інтелектуальний" комп'ютерний доступ до даних може підвищити завантаження користувача рутинною роботою, зменшити продуктивність його праці і вимагати більших, ніж раніше, зусиль для збереження попереднього темпу виконання завдань.
Цілком природно, що співробітник-виконавець відповідає на таку зміну умов прихованим або явним саботажем створених спеціально для нього переваг нової системи доступу до даних, вважаючи за краще використовувати колишню (комп'ютерну чи некомп'ютерну) технологію або, у разі формальної заборони, використовувати тільки базові функції нової системи (рутинні операції), ухиляючись під тим чи іншим приводом від роботи з розширеними функціями. До останніх відноситься участь у підготовці підзвітних сум, вивчення в самій системі відкритих даних про суміжні підрозділи, звітів про їх роботу, інших даних, глибше вивчення системи і контакт з її розробниками або групою підтримки.
На стадії проектування менеджер планує окупити витрати на розроблення і впровадження системи доступу до даних, придбання програмного і апаратного забезпечення за рахунок збільшення продуктивності праці, інтенсивного обміну знаннями між співробітниками, підрозділами, менеджерами. Проте, кінцевому користувачеві може просто не вистачити часу і бажання на те, щоб працювати з розширеними функціями системи, які створені для покращення його інформованості, покликані збільшити його ефективність, підняти особисту і загальну продуктивність праці, стимулювати раціоналізаторську діяльність.
Комп'ютерні технології, спочатку створені для прискорення типових математичних обчислень, сьогодні служать системі автоматизації, основне завдання якої — перетворення індивідуальних знань, досвіду, навиків у технологію, застосування якої доступне всім.
Акцент у системах автоматизації поступово переміщався зі спеціальних наукоємких|наукоємних| напрямів|направлень| на добре стандартизовані прикладні завдання|задачі| і далі — на розроблення універсального|набудовує| ПЗ з|із| широким спектром можливостей|спроможностей|. Для ілюстрації це програма розрахунку траєкторії балістичної ракети в 50-ті| роки, АРМ (автоматизоване робоче місце|місце-миля|) оператора диспетчерської служби в 70-ті|, і текстовий редактор в 90-ті ХХ століття|.
Оскільки відбувається взаємопроникнення реального життя і комп'ютерних систем, не дивно, що передові підходи в менеджменті й організації виробничих процесів неодмінно знаходять своє застосування в системах автоматизації підприємств.
У вузькому розумінні, це означає перенесення супутньою будь-яким нововведенням звітності і паперової кореспонденції в рамки системи автоматизації. Так можна спростити завдання зберігання, пошуку і доступу до цієї інформації надалі. У ширшому розумінні — інтеграцію нової парадигми в основу системи автоматизації, з орієнтацією розробників на створення такого робочого місця для кожного користувача, на якому всі необхідні за переліком його завдань функції системи, по-перше, обов'язково присутні, по-друге, — зрозумілі і прості у використанні.
Еволюція систем автоматизації підтримувалася перевагою в ефективності, яка забезпечувала перенесення частини типових операцій на комп'ютерне робоче місце, а також надією керівників і виконавців вирішити за допомогою автоматизації проблеми організації праці, що не завжди вирішуються за допомогою комп'ютерної логіки, заснованої на математиці.
До універсальних систем автоматизації, що настроюються|набудовують|, відносяться продукти корпорацій SAP| R/3, Platinum| Software|, Lotus|, ряду|лави| російських: компанія — 1С|, Галактика.
Можливості автоматизації, що надаються системами, включають оперативне керування виробництвом, керівничий облік, складський облік, автоматизацію збутової діяльності й автоматизацію інших завдань на підприємстві. Впровадження системи автоматизації на потужному підприємстві — довгий (від 3-6 місяців до року) і дорогий (мільйони доларів) процес. Завдяки відкритим технологіям створення окремих елементів системи автоматизації також можливе власними силами або із залученням невеликої групи виконавців і доступне для середніх і малих компаній.