- •5.4. Висновки 182
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут.
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринґ
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •9. Базові поняття менеджменту знань.
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.3. «Піраміда» знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об'єктно-структурний підхід (осп)
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення «прихованих» структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке «керування знаннями»?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам'ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •6.3. Методології створення і «життєвий цикл» онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
1.3. Базові поняття менеджменту знань
Менеджмент знань — нова область менеджменту, сфокусована на процесах і людях, залучених до створення|створіння|, розповсюдження|поширення| й оцінення знань, необхідних для реалізації бізнес-стратегій.|
Ознаки необхідності впровадження МЗ:
люди володіють знаннями, але не поширюють їх в колективі;
ми не знаємо, що нам відомо;
невідомо, хто чим займається;
Втрачається досвід;
очевидний потенціал для прийняття оптимальніших рішень;
класифікація знань.
Знання, які має в своєму розпорядженні компанія, діляться на реально доступні і потенційно доступні. Також у компанії є "сліпі плями" в знаннях.
|
Є |
Немає |
Відомо |
Реально доступні знання. Ви інформовані про те, що маєте у своєму розпорядженні це знання |
Відомі білі плями. Ви інформовані про те, що НЕ маєте у своєму розпорядженні цього знання |
Невідомо |
Потенційно доступне Знання. Ви маєте у своєму розпорядженні це знання, проте не інформовані про це |
Невідомі білі плями Ви не маєте у своєму розпорядженні цього знання і не інформовані про це. |
Ефективний МЗ включає:
організацію обміну знаннями всередині|всередині| персоналу компанії, який спрямований|спрямовану| на оптимізацію| виконання бізнес-процесів|;
пошук інформації про раніше невідомі галузі знань, локалізацію самих знань і їх додавання до відомої інформації;
ідентифікація «сліпих плям»;
впровадження засобів|коштів| автоматизації таких як навіґація, бази знань, фільтри, видобування|видобуток| даних (data| mining|) для організації обміну знаннями.
Результати впровадження МЗ:
оптимізація процесу прийняття рішень і самих рішень;
відновлення корпоративного досвіду;
збільшення інновацій;
перетворення інформації на знання.
1.3.1. Видобування знань
Процес видобування знань має на увазі існування інформаційного джерела або джерел, з яких відповідно до певної методики або технології можна отримувати "сирі" дані, вибираючи і компонуючи з них підбірки, які задовольняють заданий критерій або критерії.
Джерела інформації для видобування знань — це практичний досвід роботи і бази знань, що складаються як з відкритої, так і закритої, як з державної, так і з приватної інформації.
МЗ | займається видобуванням|видобутком| знань із|із| джерел:
самої компанії,
її конкурентів,
ділових партнерів,
інших джерел.
Здобуті знання піддаються структуризації. Організовується їх надходження до менеджерів і персоналу компанії. Знання при цьому сприймають як ресурс, і забезпечення ними налагоджується за принципом оперативності (just-in-time), прийнятому для організації виробничого процесу в постачанні ресурсами. Паралельно, на різних рівнях МЗ використовуються для виконання тактичних і стратегічних цілей, і, в цілому - місії компанії.
Відбір|видобуток| знань відбувається|походить| з використанням засобів|коштів| менеджменту, організаційних структур, інформаційних технологій, і спеціальних систем пізнання (cognitive| systems|). Процес видобування знань спрямований|спрямований| на дослідження наявних|наявний| і створення|створіння| нових знань з метою їх подальшого|наступного| збереження|зберігання| і використання в навчанні|вченні|, вирішенні проблем і прийнятті|прийнятті| рішень.