
- •5.4. Висновки 182
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут.
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринґ
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •9. Базові поняття менеджменту знань.
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.3. «Піраміда» знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об'єктно-структурний підхід (осп)
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення «прихованих» структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке «керування знаннями»?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам'ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •6.3. Методології створення і «життєвий цикл» онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
7.1.4. Засоби для створення онтології
Для ефективного і швидкого створення онтології необхідно мати достатньо потужні і, водночас, прості інструменти. Тому розробляються редактори, які здатні полегшити процес наповнення онтології потрібними знаннями, здійснювати їх опрацювання та приводити ці знання до формального вигляду. Здатність організовувати і керувати онтологією — ключ до практичності редактора.
Типовим компонентом редакторів є інтерфейсна оболонка, за допомогою якої користувач має змогу вносити необхідні знання, зберігати їх у сховищах і здійснювати вибірку та редагування вже наявних знань. Сучасні редактори містять не тільки механізми накопичення і класифікації знань, а й процедури їх опрацювання та прийняття рішень. За допомогою розроблених інтерфейсів користувач може також формувати запити системі та отримувати відповідь на них в діалоговому режимі.
На сьогодні кількість інструментів для створення та редагування онтологій налічує десятки.
Кожен із програмних засобів відрізняється один від одного метою їх розроблення, технічними особливостями, мовою відображення, допустимими форматами імпорту та експорту і, безумовно, способом їх розповсюдження. Серед них є такі, що розповсюджуються відкрито, комерційні продукти та інструменти, обмежені в застосуванні.
Комерційні продукти — це автономні редактори, що розробляються виключно для побудови онтологій в будь-якій предметній області і є частиною наборів комерційного програмного забезпечення для підтримки процесу прийняття рішень на підприємстві, фірмі тощо. Інше програмне забезпечення для редагування онтологій — це результати науково-дослідних проектів технічного застосування онтологій, як правило, фінансованих урядом та академічними структурами. Такі пакети зазвичай є відкритими для всіх користувачів з можливістю їх редагування та доповнення. Ще інші редактори призначені для побудови онтологій у специфічній предметній області. Вони мають обмежене застосування, і розробляються виключно для розв’язання особливих задач в цій області. Також існують редактори, орієнтовані на розроблення загальних онтологій.
Серед розглянутих інструментів для побудови предметно-орієнтованої онтології, зокрема в області матеріалознавства, виділимо редактор Protégé. Protégé — це гнучке, незалежне від платформи середовище для створення і редагування онтологій та баз знань. Воно відрізняється від інших інтелектуальних інструментів такими особливостями та перевагами:
забезпечує наочність та зручний у використанні графічний інтерфейс користувача;
реалізує масштабованість, тобто модульне нарощування системи в рамках уніфікованої архітектури;
на відміну від інших аналогічних програм, не спостерігається сповільнення роботи при значній кількості опрацьовуваної інформації;
дозволяє нарощувати архітектуру за допомогою додатково розроблених підпрограм — плаґінів (plug-in). Можна легко розширити Protege плаґінами, зробленими на замовлення для будь-якої предметної області та конкретної задачі.