- •5.4. Висновки 182
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут.
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринґ
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •9. Базові поняття менеджменту знань.
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.3. «Піраміда» знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об'єктно-структурний підхід (осп)
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення «прихованих» структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке «керування знаннями»?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам'ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •6.3. Методології створення і «життєвий цикл» онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
Візуальні методи специфікації та проектування баз знань і розроблення концептуальних структур є досить ефективним гносеологічним інструментом або інструментом пізнання. Використання методів інженерії знань як дидактичних інструментів, як формалізмів подання знань сприяє швидшому і повнішому розумінню структури знань цієї предметної області, що особливо корисно для новачків на стадії вивчення особливостей професійної діяльності.
Методи візуальної інженерії знань можна широко використовувати в різних навчальних закладах — від шкіл до університетів — як для поглиблення процесу розуміння, так і для контролю знань. Більшість учнів і студентів опановують навички візуального структурування протягом декількох годин.
4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
У розділі 2 було запропоноване визначення поля знань, що дозволяє інженерові зі знань трактувати форму зображення поля досить широко, зокрема семантичні мережі або понятійні карти (concept maps) є можливою формою зображення. Це означає, що сам процес побудови семантичних мереж допомагає усвідомлювати пізнавальні структури.
Програми візуалізації є інструментом, що дозволяє зробити видимими семантичні мережі пам'яті людини. Мережі складаються з вузлів і впорядкованих співвідношень, або зв'язків, що з'єднують ці вузли. Вузли виражають поняття або припущення, а зв'язки описують відношення між цими вузлами. Тому розроблення семантичних мереж має на увазі аналіз структурних взаємодій між окремими поняттями предметної області.
У процесі створення семантичних мереж експерт і аналітик змушені аналізувати структури своїх власних знань, що допомагає їм включати нові знання у структури вже наявних знань. Результатом цього є більш осмислене використання придбаних знань.
Візуальні специфікації у формі мереж можуть використовуватися новачками й експертами як інструменти для оцінки змін, що відбулися в їхньому мисленні. Якщо погодитися, що семантична мережа є досить повним відображенням пам'яті людини, то процес навчання із цього погляду можна розглядати як реорганізацію семантичної пам'яті.
Козма, один із розроблювачів програми організації семантичної мережі Learning Tool, вважає, що ці засоби є інструментами пізнання, що підсилюють і розширюють пізнання людини. Розроблення семантичних мереж чекає від учнів:
реорганізації знань;
вичерпного опису понять і зв'язків між ними;
глибокого опрацювання знань, що сприяє кращому запам'ятовуванню й видобуванню з пам'яті знань, а також підвищує здатності застосовувати знання в нових ситуаціях;
зв'язування нових понять із наявними поняттями й уявленнями, що поліпшує розуміння;
просторового вивчення за допомогою просторового подання понять у досліджуваній галузі.
Корисність семантичних мереж і карт понять, мабуть, найкраще демонструється їхніми зв'язками з іншими формами мислення вищого порядку. Вони тісно пов'язані з формальним обґрунтуванням у хімії і здатністю аргументувати свої висловлювання в біології. Також було показано, що семантичні мережі мають зв'язок з виконанням досліджень.