
- •5.4. Висновки 182
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут.
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринґ
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •9. Базові поняття менеджменту знань.
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.3. «Піраміда» знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об'єктно-структурний підхід (осп)
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення «прихованих» структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке «керування знаннями»?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам'ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •6.3. Методології створення і «життєвий цикл» онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
Надалі розвиток методів психосемантики пішов шляхом розроблення зручних пакетів прикладних програм, заснованих на методах багатовимірного градуювання (БГ), факторного аналізу, а також спеціалізованих методів (статистичного) опрацювання репертуарних решіток. З іншого боку, специфіка ряду конкретних додатків, насамперед — в інженерії знань, вимагала також розвитку інших (не чисельних) методів опрацювання психосемантичних даних, що використовують — у тій або іншій формі — парадигму логічного виведення на знаннях. Однак аналіз практичного застосування систем обох типів до завдань інженерії знань приводить до висновку про недосконалість наявних методик і необхідності їхнього розвитку відповідно до сучасних вимог інженерії знань. Найбільші перспективи в цій галузі, очевидно, мають методи багатовимірного градуювання.
Багатовимірне градуювання (БГ) сьогодні — це математичний інструментарій, призначений для опрацювання обробки даних про попарні подібності, зв'язки або відношення між аналізованими об'єктами з метою подання цих об'єктів у вигляді точок деякого координатного простору. БГ є одним із розділів прикладної статистики, наукової дисципліни, що розробляє й систематизує поняття, прийоми, математичні методи й моделі, призначені для збирання, стандартного запису, систематизації й опрацювання статистичних даних з метою їхнього лаконічного подання, інтерпретації й одержання наукових і практичних висновків. Традиційно БГ використовується для рішення трьох типів завдань:
пошук і інтерпретація латентних (тобто схованих, безпосередньо неспостережуваних) змінних, що пояснюють задану структуру попарних відстаней (зв'язків, наближеностей);
верифікація геометричної конфігурації системи аналізованих об'єктів у координатному просторі латентних змінних;
стиснення вихідного масиву даних з мінімальними втратами в їхній інформативності.
Незалежно від завдання БГ завжди використовується як інструмент наочного подання (візуалізації) вихідних даних. БГ широко застосовується в дослідженнях з антропології, педагогіці, психології, економіці, соціології.
В основі такого підходу лежить інтерактивна процедура суб'єктивного градуювання, коли випробовуваній особі (тобто експертові) пропонується оцінити подібність між різними елементами за допомогою деякої градуйованої шкали (наприклад, від 0 до 9, або від -2 до +2). Після такої процедури аналітик має у своєму розпорядженні чисельно подані стандартизовані дані, що піддаються опрацюванню наявними пакетами прикладних програм, що реалізують різні алгоритми формування концептів вищого рівня абстракції та будують геометричну інтерпретацію семантичного простору в евклідовій системі координат.
Основний тип даних у БГ — міри близькості між двома об'єктами (i, j) — dij. Якщо міра близькості така, що найбільші значення dij відповідають парам найбільш схожих об'єктів, то dij — міра подібності, якщо, навпаки, найменш схожим, то dij — міра розходження.
БГ використовує дистанційну модель розходження, використовуючи поняття відстані в геометрії як аналогію подібності й розходження понять. Щоб функція d, визначена на парах об'єктів (a, b), була евклідовою відстанню, вона повинна задовольняти наступні чотири аксіоми:
d(a, b)≥0,
d(a, a)=0,
d(a, b)=d(b, a),
d(a, b)+d(b, c)≥d(a, c)
Тоді, відповідно до звичайної формули евклідової відстані, міра розходження двох об'єктів i та j зі значеннями ознаки k в об'єктів i та j відповідно xik і xjk:
Дистанційна модель була багаторазово перевірена в соціології та психології, що дає можливість оцінити її придатність для використання.
У більшості робіт з БГ використовується матрична алгебра. Геометрична інтерпретація дозволяє зобразити абстрактні поняття матричної алгебри в конкретній графічній формі. Серед множини алгоритмів БГ широко використовуються різні модифікації метричних методів Торгерсона, а також неметричні моделі, наприклад, Крускала.
При порівнянні методів БГ із іншими методами аналізу, теоретично застосовними в інженерії знань (ієрархічний кластерний аналіз або факторний аналіз), БГ виграє за рахунок можливості дати наочне кількісне координатне зображення, найчастіше найпростішої й тому легше інтерпретованої експертами.