Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
підручник Менеджмент знань.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
6 Mб
Скачать

2.4.4. Об'єктно-структурний підхід (осп)

Можна запропонувати як базисну парадигму методології структурного аналізу знань і формування поля знань Pz уза­гальнений об'єктно-структурний підхід (ОСП), послідовно розроблений від математичного обґрунтування до технології і програмної реалізації. Основні постулати цієї парадигми за­позичені з ООП і розширені.

1. Системність (взаємозв'язок між поняттями).

2. Абстрагування (виявлення істотних характеристик по­няття, які відрізняють його від інших).

3. Ієрархія (ранжирування на впорядковані системи абстракцій).

4. Типізація (виділення класів понять із частковим спадку­ванням властивостей у підкласах).

5. Модульність (розбиття завдання на підзадачі або «мож­ливі світи»).

6. Наочність і простота нотації.

Використання п'ятого постулату ОСП в інженерії знань до­зволяє будувати глобальні БЗ із можливістю виділити локальні завдання за допомогою горизонтальних і вертикальних пере­тинів на окремі модулі простору-опису предметної області.

Шостий постулат внесений у список останнім, але не за значущістю. В інженерії знань формування Pz традиційно є критичною точкою, оскільки створювана неформальна мо­дель предметної області повинна бути гранично зрозумілою і лаконічною. Традиційно мовою інженерії знань були діагра­ми, таблиці та інші графічні елементи, що сприяють наочності уявлень. Саме тому пропонований у цій роботі підхід до мови пов'язаний з можливою візуалізацією процесу проектування.

ОСП дозволяє наочно і компактно відобразити об'єкти і від­носини предметної області на основі використання шести пос­тулатів.

Об'єктно-структурний підхід має на увазі інтегроване ви­користання сформульованих вище постулатів від першої до ос­танньої стадій розроблення БЗ інтелектуальних і навчальних систем. На основі ОСП пропонується алгоритм об'єктно-­структурного аналізу (ОСА) предметної області, що дозволяє оптимізувати і упорядкувати досить розмиті процедури структуризації знань.

Стратифікація знань

Основи ОСА були успішно застосовані при розробленні ЕС (таких як МІКРОЛЮШЕР і АВЕКС).

ОСА має на увазі дезагрегацію ПО, як правило, на вісім страт або шарів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Стратифікація знань предметної області

s_1

Навіщо-Знання

Стратегічний аналіз: призначення і функції системи

s_2

Хто-Знання

Організаційний аналіз: колектив розробників системи

s_3

Що-Знання

Концептуальний аналіз: основні концепти, понятійна структура

s_4

Як-знання

Функціональний аналіз: гіпотези і моделі прийняття рішення

s_5

Де-Знання

Просторовий аналіз: оточення, устаткування, комунікації

s_6

Коли-Знання

Часовий аналіз: часові параметри й обмеження

s_7

Чому-Знання

Каузальний або причинно-наслідковий аналіз: формування підсистеми пояснень

s_8

Скільки-Знання

Економічний аналіз: ресурси, витрати, прибуток, окупність

Об'єктно-структурний аналіз має на увазі розроблення і використання матриці ОСА (див. табл. 2.2), що дозволяє всю зібрану інформацію дезагрегувати послідовно по шарах-стра­тах (вертикальний аналіз), а потім по рівнях — від рівня проблеми до рівня підзадачі (горизонтальний аналіз). Або навпаки — спочатку по рівнях, а потім по стратах.

Табл. 2.2. Матриця об'єктно-структурного аналізу

Рівні

Страти

Рівень області u1

Рівень проблеми u2

Рівень задачі u3

Рівень підзадачі u4

...

un

Стратегічний аналіз s1

E11

E12

E13

E14

E1n

Організаційний аналіз s2

E21

Концептуальний аналіз s3

E31

Функціональний аналіз s4

E41

Просторовий аналіз s5

E51

Часовий аналіз s6

E61

Каузальний аналіз s7

E71

Економічний аналіз s8

E81

Eij

sm

Em1

Emn

За потребою число страт може бути збільшено. У свою чер­гу, знання кожної страти піддаються подальшому ОСА й декомпозуються на складові

,

де m — номер рівня, n — номер страти, а еmn належить множині К всіх концептів (понять) предметної області.

. (2.1)

Матриця (2.1) є матрицею над К. Нехай М(К) — сукупність всіх mxn матриць над К. Тоді можна визначити клітинну матрицю Е, у якій

m=m1+…+mk,

n=n1+…+nl,

де m i n — цілі додатні числа ЕMmn (К), і її можна зобразити у вигляді:

, (2.2)

де

Матриця Е є несиметричною, оскільки частина клітинних елементів Еst можуть піддаватися декомпозиції, а частина відображає деякі базисні атомарні концепти з К, що не підлягають деталізації.

Пропонований підхід припускає реалізацію концепції послідовного генезису ОСП через ОСА до об'єктно-структурного розроблення (ОСР).

Алгоритм ОСА

Алгоритм ОСА (об'єктно-структурного аналізу) призначе­ний для детальної практичної структуризації знань ПО. В ос­нову ОСА закладений алгоритм заповнення ОСА-матриці Emn. Алгоритм містить послідовність аналітичних процедур, що дозволяють спростити і оптимізувати процес структуризації. Алгоритм розділяється на дві складові:

  • А_І. Глобальний (вертикальний) аналіз, що включає роз­биття ПО на методологічні страти (Які-Знання, Як-Знання і т. д.) на рівні всієї ПО. У результаті заповнюється перший стовпець матриці (2.2).

  • А_ІІ. Аналіз страт (горизонтальний), що включає побудо­ву багаторівневих структур за окремими стратами. Число рівнів n визначається особливостями стратифікованих знань ПО і може істотно відрізнятися для різних страт. Зі сторони методології n < 3 свідчить про слабке опрацювання ПО.

Перший рівень відповідає рівню всієї ПО (рівень області). Другий — рівню проблеми, виділеної для вирішення. Тре­тій — рівню конкретного вирішуваного завдання. Подальші рівні відповідають підзадачам, якщо має сенс їх виділяти.

При цьому можливе як послідовне застосування висхідної (bottom-up) і спадної концепцій (top-down), так і їхнє одночасне застосування.

Глобальний аналіз

Технологія глобального аналізу зводиться до розбиття простору основного завдання структуризації ПО на підзадачі, що відповідають особливостям ПО. Для розроблення інтелектуальних систем існує мінімальний набір s-страт, що забезпечує формування БЗ. Мінімальний набір включає три страти:

  • s3 — формування концептуальної структури Sk;

  • s4 — формування функціональної структури Sf;

  • s7 — формування підсистеми пояснень Sо.

Формування інших страт дозволяє істотно оптимізувати процес розроблення і уникнути багатьох традиційних помилок проектування. Страти s4 і s5 є додатковими і формуються у випадках, коли знання предметної області істотно залежать від тимчасових і просторових параметрів (системи реального часу, планування дій роботів і т.ін.). Алгоритм А_1 глобального аналізу може бути коротко сформульований отже:

  • А_1_1. Зібрати всі матеріали з ідентифікації завдання і за результатами з витягу знань.

  • А_1_2. Вибрати набір страт N, що підлягають формуванню ( Nmin=3).

  • А_1_3. Відібрати всю інформацію з першої обраної страти ( i—1, де i — номер з вибраного набору страт N).

  • А_1_4. Повторити крок А_1_3 для i+1 для всіх вибраних страт до N.

  • А_1_5. Якщо частина інформації залишиться невикористаною, збільшити число страт і повторити для нових страт крок А_1_3; інакше перейти до послідовної реалізації алгоритмів горизонтального аналізу страт А_2.

Аналіз страт

Послідовність кроків горизонтального аналізу залежить від номера страти, але фактично зводиться до реалізації дуальної концепції структуризації для вирішення конкретної підзадачі.

Нижче пропонується алгоритм ОСА для однієї з обов'язкових страт s3 (Що-Аналіз), результатом якого є формування концептуальної структури предметної області Sk.

  • А_2_3_1. Із групи інформації, що відповідає Що-Страті, вибрати всі значущі поняття і сформулювати відповідні концепти.

  • А_2_3_2. Виявити наявні ієрархії і зафіксувати їх графічно у вигляді структури.

  • А_2_3_3. Деталізувати концепти, користуючись спадною концепцією (top-down).

  • А_2_3_4. Утворити метапоняття за концепцією (bottom-up).

  • А_2_3_5. Виключити повтори, надмірність і синонімію.

  • А_2_3_6. Обговорити поняття, що не увійшли в структуру Sf, з експертом і перенести їх в інші страти або виключити.

  • А_2_3_7. Отриманий граф або набір графів розділити на рівні і позначити — відповідно до матриці ОСА (2.1).

Запитання для повторення та контролю знань

1. Що таке інженерія знань?

2. Що таке поле знань?

3. Як виглядає мова опису поля знань?

4. Як задаються мови семіотичного моделювання?

5. Що в себе включає семіотика?

6. Як виглядає семіотична модель поля знань?

7. Чи можуть особливості предметної області вплинути на форму і зміст компонентів структури поля знань?

8. Як виглядає узагальнена синтаксична структура поля знань?

9. Як задається понятійна структура предметної області?

10. Як задається семантика поля знань?

11. Як визначити: чи рівні семантики поля знань?

12. Як відбувається інтерпретація інформації різними екс­пертами? Наведіть приклади.

13. Як задається прагматика поля знань?

14. Що таке «піраміда» знань?

15. Які існують стратегії одержання знань?

16. Яка процедура називається видобуванням знань?

17. У чому полягає складність процесу видобування знань?

18. Який процес називається придбанням знань?

19. Дайте означення терміну формування знань.

20. Як навчання на прикладах пов'язане з машинним на­вчанням?

21. Які існують стратегії одержання знань під час розроб­лення інтелектуальних систем?

22. Які аспекти процедури видобування знань?

23. Який аспект процедури видобування знань є головним? Поясніть чому.

24. Наведіть чотири основних рівні спілкування.

25. Чому відбуваються втрати інформації при розмовному спілкуванні?

26. Які існують структурні компоненти моделі спілкування під час видобування знань?

27. Які існують психологічні аспекти видобування знань?

28. У чому полягає суть контактного шару?

29. У чому полягає суть процедурного шару?

30. У чому полягає суть когнітивного шару?

31. У чому полягає суть лінгвістичного аспекту видобуван­ня знань?

32. Які шари лінгвістичних проблем можна виділити в інженерії знань?

33. Що є відображенням «внутрішньої мови» експерта й аналітика?

34. Чому існує неоднозначна інтерпретація термінів двома фахівцями?

35. Чому існують проблеми формування понятійної струк­тури?

36. Як задається лінгвістичний еквівалент ієрархії?

37. Для чого потрібен словник користувача?

38. У чому полягає гносеологічний аспект видобування знань?

39. Поясніть гносеологічний ланцюжок.

40. Які існують рівні структури знань?

41. Які існують основні характеристики емпіричного знання?

42. У чому полягає системно-структурний підхід до пі­знання?

43. Чому коректніше говорити про глибину розуміння, ніж про об'єктивність знання?

44. Як виглядає структура пізнання?

45. Як здійснювати опис і узагальнення фактів?

46. Які операції традиційної логіки використовує інженер зі знань?

47. Як відбувається встановлення логічних і математичних зв'язків, дедукція і індукція законів?

48. Як відбувається побудова моделі, що ідеалізується?

49. Як відбувається пояснення і прогноз явищ?

50. У чому полягають теоретичні аспекти структурування знань?

51. Чому методи структуризації інформації традиційно ви­користовують ієрархічний підхід?

52. Який підхід називається блочно-ієрархічним?

53. Які існують традиційні методології структуризації?

54. У чому полягає об'єктно-структурний підхід формуван­ня поля знань?

55. Як відбувається стратифікація знань предметної об­ласті?

56. Наведіть приклад матриці об'єктно-структурного аналізу.

57. У чому полягає суть алгоритму об'єктно-структурного аналізу?

РОЗДІЛ 3

ТЕХНОЛОГІЇ менеджменту та ІНЖЕНЕРІЇ ЗНАНЬ

  • Класифікація методів практичного видобування знань

  • Комунікативні методи видобування знань

  • Текстологічні методи видобування знань

Розглядаються практичні методи одержання знань, їх класифікація та принципи використання. Спочатку детально описуються комунікативні методи, а потім текстологічні методи видобування знань.