14. Маркетингові дослідження.

Ма́ркетингові дослі́дження — збір, опрацьовування й аналіз інформації та можливостей, розроблення рекомендацій на підставі цих даних.

Як правило, вони передбачають аналіз продажу та маркетингових можливостей, прогнозування продажу, ринкових кривих пропозиції та попиту. Результати маркетингових досліджень фірми використовують при плануванні та контролі діяльності. Такі дослідження часто супроводжуються збиранням і пошуком первинних даних. А потреба в цьому постає або на завершальному етапі дослідження, або за недостатньої кількості вторинних даних для прийняття адекватного рішення. Основніпринципим аркетинговогодослідження: системність;комплексність;регулярність; об'єктивність;точність;економічність;оперативність.Маркетингові дослідження на сучасному ринку лікувальних послуг повинні визначати вибір моделі стратегії розвитку курортів.У попередні роки при плановому господарюванні маркетингові дослідження зводилися до наступного:

* до аналізу статистики захворюваності населення, що показує необхідність розвитку курортів певного профілю в тій або іншій місцевості;

* до аналізу перспективних проектів і планів розвитку територій (будівництву промислових комплексів і ін.), майбутні профцентри| яких повинні були бути забезпечені системою лікувально-оздоровчого відпочинку.

В даний час в умовах ринкової економіки маркетингові дослідження розвитку санаторно-курортної системи повинні базуватися на двох моделях:

I модель, яка враховує специфіку особистості і виділяє три чинники, що визначають прийнятті ним рішення про оздоровчий відпочинок — ступінь значущості, сприйняття якості і сприйняття його доступності;

II модель — комплексний підхід і облік врахування колективних характеристик різних груп (за віком, сімейним станом і ін.).

15.Мета і принципи рекреаційно-курортного районування

Рекреаційне районування території здійснюється на основі оцінки придатності території для різних видів рекреаційної діяльності. Серед них можна виділити чотири основні види, які, в свою чергу, поділяються на підвиди, а саме:

- санаторно - курортний (кліматолікування, бальнеологія, грязелікування);- оздоровчий (купально-пляжний і прогулянковий);

- спортивний (туристичний, мисливський, гірськолижний, альпійський, водний тощо);

- пізнавальний.Основними критеріями, які визначають придатність території для санаторно-курортного лікування, є наявність родовищ лікувальних мінеральних вод, грязей, озокериту, сприятливі кліматичні умови, екологічно чисте природне середовище.

Варто відзначити, чим більші запаси лікувальних ресурсів, вища їх лікувальна ефективність, тим вищу цінність мають рекреаційні території. Як правило такі території невеликі за площею, обмежуються границями населеного пункту, в яких розташовані бальнеологічні ресурси.

У Карпатському регіоні виділяється декілька зон санаторного лікування, які розташовані як на рівнинній, так і в передгірській і гірській територіях. Основними з них є:- на Львівщині - Трускавецько-Східницька, Моршинська, Немирівська, Великолюбінська, Шклівська;

- на Закарпатті - Свалявська, Шаянська, Поляно-Квасівська;- в Івано-Франківській області - Яремчанська, Косівська, Черченська.