- •1. Теоритичні засади курортології
- •2. Наукові та прикладні дисципліни що формують курортологію
- •3. Завдання курортології:
- •4. Основні терміни і поняття
- •5. Зміст поняття курорт
- •6. Зародження та розвиток курортів
- •7. Розвиток курортної справи в Україні
- •8. Рекреаційна суть санаторно-курортної справи
- •9. Сучасні тенденції розвитку курортної справи
- •10. Етапи становлення систематики та класифікації курортів
- •11. Класифікація та типологія курортів.
- •12. Організація санаторно-курортноі справи.
- •13. Стратегія розвитку курортів.
- •14. Маркетингові дослідження.
- •15.Мета і принципи рекреаційно-курортного районування
- •21. Водні об’єкти. Оцінка водних об’єктів для пляжно – купального відпочинку. Метеорологічні умови купання
- •22. Грунтово-рослинний покрив і його рекреаційна оцінка.
- •23. Санаторно–курортно-гігієнічніі рекреаційні функції лісу. Ресурси грибних, ягідних угідь і угідь з лікарськими рослинами.
- •24. Естетична оцінка ландшафту. Ландшафтно-рекреаційний потенціал і ландшафтно-рекреаційне зонування території.
- •25. Біоклімат. Основні кліматоутворюючі чинники. Поняття про адаптацію. Адаптаційні навантаження
- •26. Режим сонячної радіації і його компоненти. Термічний режим. Поняття про тепловіддачу.
- •27. Атмосферна циркуляція. Вітровий режим. Режим вологості і опадів.
- •28. Біокліматичний потенціал і біокліматичне зонування території.
- •29. Суть поняття спа в контексті «лікувально-оздоровчого туризму».
- •30. Класифікація спа.
- •31. Методи оздоровлення, шо використовуються у спа
- •32. Завдання та перспективи Спа в Україні.
- •33. Загальні риси та тенденції розвитку ринку лікувально-оздоровчого туризму
- •34. Специфіка дозвільної діяльності в санаторно-курортних установах
- •35. Організація розваг в сан-кур. Установах(таке ж як 34.)
- •2. Екскурсійна робота
- •36. Анімаційний сервіс як новий напрям в організації дозвілля відпочиваючих
- •37. Окремі спортивно-рекреаційні заходи та вправи
- •38. Лікувальна фіз.-ра та і її основні форми
- •39. Фізіотерапевтичі процедури на курортах
- •40. Санаторно-курортний відбір
- •41. Показання та протипоказання до санаторно-курортного відбору
- •42. Порядок отримання путівки та проведення необхідних обстежень
- •43. Альтернативні шляхи забезпечення можливості санаторно-курортного лікування
- •44. Період перебування в умовах санаторно-курортного закладу
- •45. Медична реабілітація
- •46. Соціальні путівки
- •47. Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •48. Основні біометеорологічні фактори
- •49. Кліматична характеристика України
- •50. Клімато-курортологічна характеристика України
- •51. Вплив клімату та погоди на організм людини
- •52. Аеротерапія та її основні методи
- •53. Геліотерапія
- •54. Таласотерапія
- •55. Мікрокліматотерапія
- •56. Спелеотерапія
- •57. Значення води для людини
- •58. Фізико хімічні властивості мінельних вод
- •59. Основні бальнелогічні групи мінеральних вод
- •60. Мінеральні джерела та їх види
- •61. Основні показники, що характеризують мінеральні води. Методи лікувального використання мінеральних вод.
- •62. Основні типи мінеральних вод і їх географія.
- •63. Різновиди кліматотерапії.
- •65. Історія розвитку бальнео лікування
- •66. Особливості терапевтичного вприву на організм мінеральних вод
- •67. Основні методи бальнеологічного лікування.
- •68. Поняття про лікувальні грязі та їх властивості.
- •69. Класифікація природної грязі
- •70. Грязелікування і електрогрязелікування. Грязеві аплікації.
- •71. Торфолікування і глино терапія як різновиди грязелікування.
- •72. Грязьові озера та лимани України та їх практичне використання.
- •73. Лікування грязями. Показання та протипоказання до призначення.
- •74. Місце фізіотерапії у наданні санаторно-курортних послуг
- •75. Штучні фізичні фактори, що застосовуються в курортній лікувальній практиці.
- •76. Лікув.Фактори механічної природи.
- •77. Лікувальні фізичні чинники термічної і водної природи
- •78. Застосування рідкісних і нетрадиційних методів лікування.
- •79. Характеристика санаторно-курортного потенціалу України.
- •80. Характеристика грязебальнеологічних курортів України.
- •81. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Карпатського регіону
- •82. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Криму
- •83. Характеристика курортно-санаторного потенціалу закарпатської області
- •84. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Полтавської області
- •85. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Львівської області
- •86. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Європейських країн
- •87. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Чехії
- •88. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Кавказу
71. Торфолікування і глино терапія як різновиди грязелікування.
Торфолікування| — застосування|вживання| торф'яної грязі|грязюки,бруду| з лікувальною і профілактичною метою. Ряд|лаву,низку| особливостей торф'яної грязі|грязюки,бруду| (велика теплоємність, мала теплопровідність, майже повна|цілковита| відсутність конвекції і ін.) обумовлюють|зумовлюють| переваги торфу над лікувальною гряззю: процедури переносяться хворими набагато легше. Терапевтичний ефект торфу пов'язаний з протизапальною і розсмоктуючою дією процедур.
Для проведення торфолікування| торф подрібнюють, додають|добавляють| у воду до отримання|здобуття| пластичної, в'язкої, липкої грязьової маси вологістю|вогкістю| 80-85 %. Потім її нагрівають| до 48 градусів|із|. Торфолікування проводять у вигляді аплікацій. Товщина шару торфу при цьому 5—7 см. Іноді|інколи| торф розводять з|із| мінеральною водою. Торфолікування поєднується|сполучається| з|із| рядом інших процедур. Нерідко|незрідка| його комбінують з|із| електролікуванням. Показання|показники,показання| до проведення торфолікування| ті ж, що і у|в,біля| грязелікуванні.
Глинолікування (глинотерапія|) — застосування|вживання| певних сортів|гатунків| глини з лікувальною і профілактичною метою. Глинотерапія проводиться головним чином у позакурортних| умовах у фізіотерапевтичних лікарнях і відділеннях|відокремленнях|. Для глин характерний малий вміст|вміст,утримання| органічних речовин, низька вологоємність, виражена|виказана,висловлена| теплоємність і здатність|здібність| утримувати тепло, низька теплопровідність. Одна з основних властивостей глини — пластичність, тобто здатність|здібність| утворювати з|із| водою тістоподібну масу. Механізм дії глинолікування| схожий з|із| грязелікуванням (протизапальний і розсмоктуючий ефект).
Підсушену, ретельно подрібнену глину змішують з|із| водою до густої однорідної маси і нагрівають до 40-46 градусів|із|. Процедури проводять в основному у вигляді місцевих аплікацій. Глину застосовують при запальних захворюваннях і наслідках|результатах| травм опорно-рухових органів, гінекологічних захворюваннях.
В аптеках продається глина різних кольорів: біла, червона, чорна, зелена, блакитна. Колір глини визначають ті елементи, які в ній переважно містяться. Найбільш широко як профілактичний, оздоровчий та лікувальний засіб глину застосовують зовнішньо: примочки, пов’язки, припарки, компреси, ванни, очисні маски та ін. Для процедур глину готують таким чином: добре висушують її на сонці, потім розтирають у порошок (в аптеках може продаватися і готовий порошок). Заливають його свіжою чистою водою, ретельно розмішують, розтираючи грудочки, що утворюються. Однорідну масу консистенції мастики («тісто») використовують для приготування «коржиків», примочок, масок, додають до ванн, натираються та обгортаються нею. Для косметичних масок проти вугрового висипу та зморшок глину змішують з огірковим, томатним чи виноградним соком, а для пом’якшувального крему — з оливковою олією. При ревматизмі до ванн додають разом глину та морську сіль. Внутрішньо застостовують лише жирну глину, не обпалену, без домішок піску та ЛП. Рекомендується використовувати глину тієї місцевості, де мешкає пацієнт (зелену, білу, жовту чи червону). Глина очищає організм, нейтралізує токсини, регулює діяльність ендокринних залоз (в одних випадках стимулює, а в інших — знижує їх активність). Перед внутрішнім використанням глину стерилізують. При внутрішньому використанні глина, за результатами досліджень, здатна адсорбувати не лише гази та отрути, а й віруси, патогенні мікроби та усувати запалення. Чайну ложку глини розводять у склянці чистої води та поволі п’ють дрібними ковтками перед їдою; при деяких захворюваннях припустиме її підвищення до 2–3 чайних ложок, при запорах знижують дозу глини, але збільшують кількість води. Перший курс лікування — 3 тиж, наступні курси по 10 днів проводять 1 раз на місяць. Різні види глини залежно від її складу застосовують при різних захворюваннях; Г. слід проводити під контролем лікаря.
