- •1. Теоритичні засади курортології
- •2. Наукові та прикладні дисципліни що формують курортологію
- •3. Завдання курортології:
- •4. Основні терміни і поняття
- •5. Зміст поняття курорт
- •6. Зародження та розвиток курортів
- •7. Розвиток курортної справи в Україні
- •8. Рекреаційна суть санаторно-курортної справи
- •9. Сучасні тенденції розвитку курортної справи
- •10. Етапи становлення систематики та класифікації курортів
- •11. Класифікація та типологія курортів.
- •12. Організація санаторно-курортноі справи.
- •13. Стратегія розвитку курортів.
- •14. Маркетингові дослідження.
- •15.Мета і принципи рекреаційно-курортного районування
- •21. Водні об’єкти. Оцінка водних об’єктів для пляжно – купального відпочинку. Метеорологічні умови купання
- •22. Грунтово-рослинний покрив і його рекреаційна оцінка.
- •23. Санаторно–курортно-гігієнічніі рекреаційні функції лісу. Ресурси грибних, ягідних угідь і угідь з лікарськими рослинами.
- •24. Естетична оцінка ландшафту. Ландшафтно-рекреаційний потенціал і ландшафтно-рекреаційне зонування території.
- •25. Біоклімат. Основні кліматоутворюючі чинники. Поняття про адаптацію. Адаптаційні навантаження
- •26. Режим сонячної радіації і його компоненти. Термічний режим. Поняття про тепловіддачу.
- •27. Атмосферна циркуляція. Вітровий режим. Режим вологості і опадів.
- •28. Біокліматичний потенціал і біокліматичне зонування території.
- •29. Суть поняття спа в контексті «лікувально-оздоровчого туризму».
- •30. Класифікація спа.
- •31. Методи оздоровлення, шо використовуються у спа
- •32. Завдання та перспективи Спа в Україні.
- •33. Загальні риси та тенденції розвитку ринку лікувально-оздоровчого туризму
- •34. Специфіка дозвільної діяльності в санаторно-курортних установах
- •35. Організація розваг в сан-кур. Установах(таке ж як 34.)
- •2. Екскурсійна робота
- •36. Анімаційний сервіс як новий напрям в організації дозвілля відпочиваючих
- •37. Окремі спортивно-рекреаційні заходи та вправи
- •38. Лікувальна фіз.-ра та і її основні форми
- •39. Фізіотерапевтичі процедури на курортах
- •40. Санаторно-курортний відбір
- •41. Показання та протипоказання до санаторно-курортного відбору
- •42. Порядок отримання путівки та проведення необхідних обстежень
- •43. Альтернативні шляхи забезпечення можливості санаторно-курортного лікування
- •44. Період перебування в умовах санаторно-курортного закладу
- •45. Медична реабілітація
- •46. Соціальні путівки
- •47. Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •48. Основні біометеорологічні фактори
- •49. Кліматична характеристика України
- •50. Клімато-курортологічна характеристика України
- •51. Вплив клімату та погоди на організм людини
- •52. Аеротерапія та її основні методи
- •53. Геліотерапія
- •54. Таласотерапія
- •55. Мікрокліматотерапія
- •56. Спелеотерапія
- •57. Значення води для людини
- •58. Фізико хімічні властивості мінельних вод
- •59. Основні бальнелогічні групи мінеральних вод
- •60. Мінеральні джерела та їх види
- •61. Основні показники, що характеризують мінеральні води. Методи лікувального використання мінеральних вод.
- •62. Основні типи мінеральних вод і їх географія.
- •63. Різновиди кліматотерапії.
- •65. Історія розвитку бальнео лікування
- •66. Особливості терапевтичного вприву на організм мінеральних вод
- •67. Основні методи бальнеологічного лікування.
- •68. Поняття про лікувальні грязі та їх властивості.
- •69. Класифікація природної грязі
- •70. Грязелікування і електрогрязелікування. Грязеві аплікації.
- •71. Торфолікування і глино терапія як різновиди грязелікування.
- •72. Грязьові озера та лимани України та їх практичне використання.
- •73. Лікування грязями. Показання та протипоказання до призначення.
- •74. Місце фізіотерапії у наданні санаторно-курортних послуг
- •75. Штучні фізичні фактори, що застосовуються в курортній лікувальній практиці.
- •76. Лікув.Фактори механічної природи.
- •77. Лікувальні фізичні чинники термічної і водної природи
- •78. Застосування рідкісних і нетрадиційних методів лікування.
- •79. Характеристика санаторно-курортного потенціалу України.
- •80. Характеристика грязебальнеологічних курортів України.
- •81. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Карпатського регіону
- •82. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Криму
- •83. Характеристика курортно-санаторного потенціалу закарпатської області
- •84. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Полтавської області
- •85. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Львівської області
- •86. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Європейських країн
- •87. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Чехії
- •88. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Кавказу
65. Історія розвитку бальнео лікування
Водолікування відоме з найдавніших часів. Перші відомості про нього містяться в індуістських Ведах (1500 років до н.е.). Прісною і мінеральною водою користувалися для гігієнічних і лікувальних цілей древні ассирійці, вавілонці, єгиптяни. У Древній Греції техніку водолікування удосконалив Гіппократ, а пізніше воно було перенесено в Древній Рим і поступово поширилося по усьому світі.
66. Особливості терапевтичного вприву на організм мінеральних вод
З лікувальними цілями (як зовнішньо, так і всередину) застосовують найрізноманітніші мінеральні води. Їхні властивості, класифікацію, критерії оцінки терапевтичного впливу на організм при різних захворюваннях вивчає і розробляє бальнеологія. До лікувального відносять тільки ті мінеральні води, зміст хімічних компонентів і фізичні властивості яких відповідають прийнятим нормам, розробленим на основі багаторічного досвіду лікувального застосування і спеціальних досліджень. В результаті вживання мінеральної води відбувається сумарна дія солей, що містяться в ній, і інших речовин, що проникають через слизову оболонку в кров.
Терапевтичний ефект від прийняття ванн з мінеральною водою, що містить унікальний набір корисних мікроелементів, газів і солей. На організм благотворно впливає весь бальнеологічний комплекс, який сприяє активізації місцевих нервових, рефлекторних і нейрогуморальних процесів. У результаті виходить ефективне комплексне лікування мінеральними водами всього організму людини.
67. Основні методи бальнеологічного лікування.
До бальнеологическим методам лікування належить застосування різних процедур з мінеральних вод і лікувальних грязей. Мінеральні води використовують у вигляді ванн, купань в басейнах, душею, різних зрошень і промивань, інгаляції, і навіть питного лікування. 5.1 Ванни. З бальнеологічних процедур, які впливають на шкіру, найширше використовуються різноманітних ванни. У основі дії ванн лежить вплив воду різною температури на численні закінчення (рецептори), закладені у шкірі. Через війну роздратування шкірних терморецепторов відбуваються рефлекторні зміни у системі кровообігу, в інтенсивності процесів обміну речовин, у організмі. При прийомі гарячих ванн посилюється кровопостачання шкіри хронічних запальних осередків. Через війну посилення кровообігу в шкірі у організм надходять із ванни значні кількості тепла, що веде до підвищення інтенсивності окисних процесів і зокрема, до окислювання патологічних продуктів, які виникають в запальних осередках, та його виведення з організму, і навіть до прискорення відбудовних процесів в патологічних осередках. Поліпшення кровопостачання шкіри сприяє і поліпшення її фізіологічних функцій, в частковості функції імуногенезу. При прийомі холодних ванн спочатку відбувається швидке звуження шкірних судин, що змінюється їх розширенням. Під упливом холодних процедур відбувається підвищення тонусу нервової системи та тонусу м'язів. Ці процедури надають тонізуючу дію, ведуть до тренуванні терморегуляционных механізмів організму. Ванни про індиферентних температур (температур, близьких до температурі шкіри) не надають дражливе дію на терморецепторы шкіри, не викликають що з цим перерозподілу крові в організмі, а отже, не пред'являють підвищених вимог до серцево-судинної системі. Вони знижують підвищену збуджуваність нервової системи, викликають розвиток гальмування в корі мозку.
Вуглекислота, проникаючи в шкіру, викликає загальне розширення судин, отже що відбувається в вуглекислої ванній гімнастика судин не влечёт у себе значного підйому вимоги на роботу серця, що навіть пояснюється широке їх застосування під час багатьох захворюваннях серцево-судинної системи. З іншого боку, вуглекислота, яка надходить організм через шкіру, викликає підвищення концентрації їх у тканинах; це викликає рефлекторне підвищення дихальної функції, що також корисно при дихальних заболеваниях.
