- •1. Теоритичні засади курортології
- •2. Наукові та прикладні дисципліни що формують курортологію
- •3. Завдання курортології:
- •4. Основні терміни і поняття
- •5. Зміст поняття курорт
- •6. Зародження та розвиток курортів
- •7. Розвиток курортної справи в Україні
- •8. Рекреаційна суть санаторно-курортної справи
- •9. Сучасні тенденції розвитку курортної справи
- •10. Етапи становлення систематики та класифікації курортів
- •11. Класифікація та типологія курортів.
- •12. Організація санаторно-курортноі справи.
- •13. Стратегія розвитку курортів.
- •14. Маркетингові дослідження.
- •15.Мета і принципи рекреаційно-курортного районування
- •21. Водні об’єкти. Оцінка водних об’єктів для пляжно – купального відпочинку. Метеорологічні умови купання
- •22. Грунтово-рослинний покрив і його рекреаційна оцінка.
- •23. Санаторно–курортно-гігієнічніі рекреаційні функції лісу. Ресурси грибних, ягідних угідь і угідь з лікарськими рослинами.
- •24. Естетична оцінка ландшафту. Ландшафтно-рекреаційний потенціал і ландшафтно-рекреаційне зонування території.
- •25. Біоклімат. Основні кліматоутворюючі чинники. Поняття про адаптацію. Адаптаційні навантаження
- •26. Режим сонячної радіації і його компоненти. Термічний режим. Поняття про тепловіддачу.
- •27. Атмосферна циркуляція. Вітровий режим. Режим вологості і опадів.
- •28. Біокліматичний потенціал і біокліматичне зонування території.
- •29. Суть поняття спа в контексті «лікувально-оздоровчого туризму».
- •30. Класифікація спа.
- •31. Методи оздоровлення, шо використовуються у спа
- •32. Завдання та перспективи Спа в Україні.
- •33. Загальні риси та тенденції розвитку ринку лікувально-оздоровчого туризму
- •34. Специфіка дозвільної діяльності в санаторно-курортних установах
- •35. Організація розваг в сан-кур. Установах(таке ж як 34.)
- •2. Екскурсійна робота
- •36. Анімаційний сервіс як новий напрям в організації дозвілля відпочиваючих
- •37. Окремі спортивно-рекреаційні заходи та вправи
- •38. Лікувальна фіз.-ра та і її основні форми
- •39. Фізіотерапевтичі процедури на курортах
- •40. Санаторно-курортний відбір
- •41. Показання та протипоказання до санаторно-курортного відбору
- •42. Порядок отримання путівки та проведення необхідних обстежень
- •43. Альтернативні шляхи забезпечення можливості санаторно-курортного лікування
- •44. Період перебування в умовах санаторно-курортного закладу
- •45. Медична реабілітація
- •46. Соціальні путівки
- •47. Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •48. Основні біометеорологічні фактори
- •49. Кліматична характеристика України
- •50. Клімато-курортологічна характеристика України
- •51. Вплив клімату та погоди на організм людини
- •52. Аеротерапія та її основні методи
- •53. Геліотерапія
- •54. Таласотерапія
- •55. Мікрокліматотерапія
- •56. Спелеотерапія
- •57. Значення води для людини
- •58. Фізико хімічні властивості мінельних вод
- •59. Основні бальнелогічні групи мінеральних вод
- •60. Мінеральні джерела та їх види
- •61. Основні показники, що характеризують мінеральні води. Методи лікувального використання мінеральних вод.
- •62. Основні типи мінеральних вод і їх географія.
- •63. Різновиди кліматотерапії.
- •65. Історія розвитку бальнео лікування
- •66. Особливості терапевтичного вприву на організм мінеральних вод
- •67. Основні методи бальнеологічного лікування.
- •68. Поняття про лікувальні грязі та їх властивості.
- •69. Класифікація природної грязі
- •70. Грязелікування і електрогрязелікування. Грязеві аплікації.
- •71. Торфолікування і глино терапія як різновиди грязелікування.
- •72. Грязьові озера та лимани України та їх практичне використання.
- •73. Лікування грязями. Показання та протипоказання до призначення.
- •74. Місце фізіотерапії у наданні санаторно-курортних послуг
- •75. Штучні фізичні фактори, що застосовуються в курортній лікувальній практиці.
- •76. Лікув.Фактори механічної природи.
- •77. Лікувальні фізичні чинники термічної і водної природи
- •78. Застосування рідкісних і нетрадиційних методів лікування.
- •79. Характеристика санаторно-курортного потенціалу України.
- •80. Характеристика грязебальнеологічних курортів України.
- •81. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Карпатського регіону
- •82. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Криму
- •83. Характеристика курортно-санаторного потенціалу закарпатської області
- •84. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Полтавської області
- •85. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Львівської області
- •86. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Європейських країн
- •87. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Чехії
- •88. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Кавказу
58. Фізико хімічні властивості мінельних вод
Мінеральні води — це підземні (рідше поверхневі) води, що характеризуються підвищеним вмістом біологічно активних мінеральних (рідше за органічних) компонентів і володіють специфічними фізико-хімічними властивостями, на чому засновано їх дію на організм людину і лікувальне застосування.
Найбільш важливими показниками для класифікації мінеральних вод є мінералізація, іонний і газовий склад, температура, кислотність і радіоактивність.
Мінеральні води — це розчинені у воді солі, отже, вони складаються з іонів — катіонів і аніонів. Отже, виділяють:
за переважаючим катіоном — натрієві, кальцієві, магнієві води;
за переважаючим аніоном — хлоридні, гідрокарбонатні, сульфатні води;
за змістом газів — сульфідні, вуглекислі і радонові мінеральні води;
за змістом біологічно активних мікрокомпонентів — залізисті, мишяковмісні, йодо-бромисті і інші мінеральні води.
Інший важливий показник — мінералізація — це вміст всіх розчинених у воді речовин (іонів заліза, кальцію, калія, натрію, миш'яку, йоду, брому і ін.) без газів. Вона виражається в г/л (грамах на літр). До мінеральних відносяться всі води з мінералізацією більше 2 г/л.
59. Основні бальнелогічні групи мінеральних вод
Води бальнеологічного призначення:
високомінералізовані М = 10—35 г/л;
розсоли М = 35—150 г/л;
—міцні розсоли М = 150—600 г/л;
—дуже міцні розсоли М > 600 г/л.
Розсоли з М > 150 г/л розбавляють прісною водою до нормальної мінералізації.
При відпуску мінеральних ваннах на організм людини діють хімічний склад води, її температура, механічний чинник — гідростатичний тиск води, який посилюєтьсяпідсилюється душем, гідромасажем. Мінеральні ванни звичайно призначають при захворюваннях серцево-судинної, нервової системи, опорно-рухового апарату, ендокринної системи, шкіри, гінекологічних хворобах і ін.
Температура має важливе значення для збереження розчинених у воді газів. Чим вище буде температура, тим швидше гази випаровуються.
Виділяються:
холодні води з t < 20 °С
теплі води з t= 20 °-36 ° С
термальні води з t= 37 °—42 ° С
високотермальні води з t > 42 ° С.
Температура мінеральних вод іноді може досягати 90 °С і навіть вище. Але слід знати, що температура води в мінеральних ваннах не повинна бути вище 38 °С, і пам'ятати, що самолікування у ваннах недопустимо.
60. Мінеральні джерела та їх види
Мінеральні джерела — природні виходи мінеральних вод на земну поверхню (на суші або під водою). Їх появаутворення пов'язана переважно з перетином водоносних горизонтів ерозійними пониженнями рельєфу (долинами, ущелинами, улоговинами, ярами і ін.), наявністю тектонічних розломів, існуванням фаціальних вікон у водотривах, через які напірні водоносні горизонти утворюють виходи на поверхню. Залежно від ступеня мінливості дебіту в часі мінеральні джерела поділяються на майжедуже постійні, постійні (характеризуються незмінністю режиму, живлення здійснюється за рахунок мінеральних вод, глибоко залягаючи водоносних горизонтів) і змінні, дуже неповністю змінні (режим цих джерел, ґрунтових водоносних горизонтів, що харчуються водами, тісно пов'язаний з інтенсивністю випадання атмосферних опадів).
За характером розвантаження виділяють висхідні і низхідні мінеральні джерела. Висхідні джерела живляться напірними мінеральними водами, рух яких відбувається від низу до верху. Серед мінеральних джерел цієї групи типові джерела азотних, вуглекислих, сульфідних вод різної температури.
Низхідні мінеральні джерела живляться ґрунтовими мінеральними водами, що рухаються зверху вниз від площі живлення водоносних горизонтів до місця виходу води. Серед них відомі численні джерела з холодною мінеральною водою різноманітного іонного складу і різної мінералізації.
Залежно від зв'язку з основним живлячим горизонтом і глибиною його залягання, води мінеральних джерел можуть мати різний склад (вуглекислі, сульфідні, азотні), мінералізацію і температуру.
Для мінеральних джерел, пов'язаних з ґрунтовими або неглибоко залягаючими водоносними горизонтами характерні слабо- (до 2 г/л) або маломінералізовані (2— 5 г/л) води. Глибоко залягаючі напірні водоносні горизонти зазвичай живлять мінеральні джерела середньо-(5—15 г/л) і високомінералізованою водою (15—30 г/л) різноманітного іонного складу, а нерідко і россолами з мінералізацією (35—150 г/л) і вище. За температурою води мінеральні джерела поділяють на холодні (до 20 °С), теплі (20-36 °С), термальні (37-42 °С), високотермальні (понад 42 °С).
