
- •1. Теоритичні засади курортології
- •2. Наукові та прикладні дисципліни що формують курортологію
- •3. Завдання курортології:
- •4. Основні терміни і поняття
- •5. Зміст поняття курорт
- •6. Зародження та розвиток курортів
- •7. Розвиток курортної справи в Україні
- •8. Рекреаційна суть санаторно-курортної справи
- •9. Сучасні тенденції розвитку курортної справи
- •10. Етапи становлення систематики та класифікації курортів
- •11. Класифікація та типологія курортів.
- •12. Організація санаторно-курортноі справи.
- •13. Стратегія розвитку курортів.
- •14. Маркетингові дослідження.
- •15.Мета і принципи рекреаційно-курортного районування
- •21. Водні об’єкти. Оцінка водних об’єктів для пляжно – купального відпочинку. Метеорологічні умови купання
- •22. Грунтово-рослинний покрив і його рекреаційна оцінка.
- •23. Санаторно–курортно-гігієнічніі рекреаційні функції лісу. Ресурси грибних, ягідних угідь і угідь з лікарськими рослинами.
- •24. Естетична оцінка ландшафту. Ландшафтно-рекреаційний потенціал і ландшафтно-рекреаційне зонування території.
- •25. Біоклімат. Основні кліматоутворюючі чинники. Поняття про адаптацію. Адаптаційні навантаження
- •26. Режим сонячної радіації і його компоненти. Термічний режим. Поняття про тепловіддачу.
- •27. Атмосферна циркуляція. Вітровий режим. Режим вологості і опадів.
- •28. Біокліматичний потенціал і біокліматичне зонування території.
- •29. Суть поняття спа в контексті «лікувально-оздоровчого туризму».
- •30. Класифікація спа.
- •31. Методи оздоровлення, шо використовуються у спа
- •32. Завдання та перспективи Спа в Україні.
- •33. Загальні риси та тенденції розвитку ринку лікувально-оздоровчого туризму
- •34. Специфіка дозвільної діяльності в санаторно-курортних установах
- •35. Організація розваг в сан-кур. Установах(таке ж як 34.)
- •2. Екскурсійна робота
- •36. Анімаційний сервіс як новий напрям в організації дозвілля відпочиваючих
- •37. Окремі спортивно-рекреаційні заходи та вправи
- •38. Лікувальна фіз.-ра та і її основні форми
- •39. Фізіотерапевтичі процедури на курортах
- •40. Санаторно-курортний відбір
- •41. Показання та протипоказання до санаторно-курортного відбору
- •42. Порядок отримання путівки та проведення необхідних обстежень
- •43. Альтернативні шляхи забезпечення можливості санаторно-курортного лікування
- •44. Період перебування в умовах санаторно-курортного закладу
- •45. Медична реабілітація
- •46. Соціальні путівки
- •47. Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •48. Основні біометеорологічні фактори
- •49. Кліматична характеристика України
- •50. Клімато-курортологічна характеристика України
- •51. Вплив клімату та погоди на організм людини
- •52. Аеротерапія та її основні методи
- •53. Геліотерапія
- •54. Таласотерапія
- •55. Мікрокліматотерапія
- •56. Спелеотерапія
- •57. Значення води для людини
- •58. Фізико хімічні властивості мінельних вод
- •59. Основні бальнелогічні групи мінеральних вод
- •60. Мінеральні джерела та їх види
- •61. Основні показники, що характеризують мінеральні води. Методи лікувального використання мінеральних вод.
- •62. Основні типи мінеральних вод і їх географія.
- •63. Різновиди кліматотерапії.
- •65. Історія розвитку бальнео лікування
- •66. Особливості терапевтичного вприву на організм мінеральних вод
- •67. Основні методи бальнеологічного лікування.
- •68. Поняття про лікувальні грязі та їх властивості.
- •69. Класифікація природної грязі
- •70. Грязелікування і електрогрязелікування. Грязеві аплікації.
- •71. Торфолікування і глино терапія як різновиди грязелікування.
- •72. Грязьові озера та лимани України та їх практичне використання.
- •73. Лікування грязями. Показання та протипоказання до призначення.
- •74. Місце фізіотерапії у наданні санаторно-курортних послуг
- •75. Штучні фізичні фактори, що застосовуються в курортній лікувальній практиці.
- •76. Лікув.Фактори механічної природи.
- •77. Лікувальні фізичні чинники термічної і водної природи
- •78. Застосування рідкісних і нетрадиційних методів лікування.
- •79. Характеристика санаторно-курортного потенціалу України.
- •80. Характеристика грязебальнеологічних курортів України.
- •81. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Карпатського регіону
- •82. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Криму
- •83. Характеристика курортно-санаторного потенціалу закарпатської області
- •84. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Полтавської області
- •85. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Львівської області
- •86. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Європейських країн
- •87. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Чехії
- •88. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Кавказу
5. Зміст поняття курорт
Курорт — освоєна і використовувана в лікувально-профілактичних цілях природна територія, що особливо охороняється, має в своєму розпорядженні природні лікувальні ресурси і необхідні для їх експлуатації будівлі і споруди, включаючи об'єкти інфраструктури;В медицині під курортами розуміють певну територію, на якій знаходитися природні лікувальні чинники, спеціальні технічні пристосування для їх лікувального використання (наприклад:пляжі, бювети, парки) і є лікувально-профілактичні установи — санаторії.
6. Зародження та розвиток курортів
Лікувальні властивості багатьох природних факторів відомі з найдавніших часів; примітивні споруди для водолікування в місцях виходу мінеральних вод були свого роду прототипами бальнеологічних курортів. Чутки про лікувальні властивості деяких вод поширювались далеко за межі відповідних місцевостей, приваблюючи багато хворих. "Чудодійні" джерела та інші лікувальні фактори ставали основою лікувальних таємниць храмів, нерідко були предметом релігійного культу. В писаннях знайшли відображення факти використання, наприклад, термальних мінеральних вод служниками культів для здійснення обрядів і разом з тим для демонстрації "лікування" страждальців. Так, у найдревнішій пам'ятці індійської літератури "Рігведі" містяться відомості про "священні купелі" при храмах, в яких купалися хворі люди. В працях древньокитайських вчених сповіщається про джерела лікувальних вод. В Старому і Новому заповітах згадуються Сілоамська купель, священне озеро Бетесда під Єрусалимом, в яких купали хворих. У творах Гомера, Арістотеля говориться про використання мінеральних вод з лікувальними властивостями у Древній Греції; Плутарх мовить, що, наприклад, гарячі джерела на о. Евбея приваблювали хворих з найвіддаленіших районів; з'явився звичай будувати в таких лікувальних місцевостях житло для наймання прибульцями.
До числа найдревніших (бронзовий вік) матеріальних відомостей лікування мінеральними водами відносяться залишки капітальних споруд на джерелах вуглекислих вод на місці сучасного Швейцарського курорту Санкт-Моріц. У Греції виявлені залишки древніх водолікувальниць. Історія дає багаточисельні відомості використання римлянами споруд, які існували до них на завойованих ними територіях, їх мінеральні води використовувались з лікувальною метою. Руїни подібних споруд періоду римського володарювання збереглися в районі сучасних курортів Беіле-Еркулане і Синджорз-Беі в Румунії, Будапешті і на побережжі оз.Балатон в Угорщині, на території курортів Вараждінське-Топліце і Добрна в Югославії, Хісаря в Болгарії, Бадена в Швейцарії, Бадена в Австрії, Вісбадена в Німеччині, Екс-ле-Бена у Франції, Бата у Великобританії і т.д. Великою популярністю користувався курорт Байї (сьогодні Бая) – улюблене, завдяки мальовничому узбережжю і мінеральним джерелам, місце відпочинку римської знаті; тут розміщувались вілли, які належали Марію, Помпею, Цезарю та ін. В "Енеїді" Вергілія описане лікувальне джерело (Акве-Альбуле); в період імперії тут був створений грандіозний бальнеологічний комплекс з басейном на 1000чол., віллами аристократів. Імператори будували в Римі на місцях виходу багатьох джерел розкішно обладнані терми. Таким чином, можна вважати, що термальні води були тим природним фактором, на основі використання якого з'явились перші курорти. В Древній Греції і Римі використовувались з лікувальними цілями й інші природні фактори. Так, храми Асклепію будувались у місцевостях, відомих не тільки своїми джерелами мінеральних вод, але і лікувальним чистим повітрям, багатою рослинністю "святих рощ".
У ранньому середньовіччі відомими курортами були Пломб'єр-ле-Бен і Ахен – улюблене місце відпочинку імператора Карпа Великого. У подальшому прославились мінеральні джерела Спа і Котре. Поступово джерела переходили у власність монастирів, лікувальну дію мінеральних вод пов'язували з охороною святими.
В літературі ХVІ-ХVІІ ст. починають розглядатися питання будівництва, облаштування і порядку експлуатації курортних місць. Так, в середині XVI ст. в Карлсбаді вперше введено мито з пацієнтів і встановлено порядок проведення лікувальних заходів. На початку XVII ст. у Франції була створена інспекція, завданням якої став нагляд за станом курортів та їх експлуатацією. При цьому користування курортами продовжувало залишатися виключно привілеєм знаті. Тільки в ХVІІІ-ХІХст. у зв'язку з розвитком промисловості, торгівлі і транспорту починається інтенсивний розвиток європейських курортів на основі комерційного підходу. Пожвавлення курортної справи супроводжувалось розширенням кола їх відвідувачів за рахунок представників буржуазії, крупних чиновників, інтелігенції. З ініціативи англійського лікаря Р.Рассела в 1792р. заснований перший дитячий приморський санаторій в Маргіті; згодом дитячі курорти виникли в Італії і Франції. В XIX – на поч. XX ст. відбувається офіційне відкриття більшості сучасних європейських курортів, які набували вигляду не тільки лікувальних комплексів, але і місць відпочинку і туризму.