49. Кліматична характеристика України

Територія України розташована у двох кліматичних зонах — помірній і субтропічній. Кліматична зона помірних широт включає всю рівнинну частину території країни, українські Карпати та Кримські гори, а субтропічна — Південний берег Криму. У кліматичній зоні помірних широт в Україні виділяють дві кліма­тичні області: атлантико-континентальну, яка охоплює зону мішаних лісів та лісостепу, і континентальну, яка охоплює зону степу.

Континентальний клімат степів. Теплий сухий клімат степів в літній час характеризується високою температурою повітря (до 30-35° З) і стійким інтенсивним сонячним випромінюванням (до 0,9 кВт•м-2). Завдяки наявності трав'яного покриву збільшується відносна вологість повітря (до 10-25 %) і зменшується його запилення. Низька вологість полегшує тепловіддачу шляхом випаровування поту з шкіри і слизових оболонок, завдяки чому хворі добре переносять жару. Інтенсивне сонячне випромінювання викликає стійку гіперемію шкірних покривів і розширення судин нирок. Дозована дегідратація організму призводить до зниження підвищеного артеріального тиску, виділення еритроцитів з депо і гемокоагуляції. Летючі речовини квітів і трав, що створюють запашний аромат степів, порушують нюховий аналізатор і викликають виражені реакції серцево-судинної системи (брадикардія, пониження артеріального тиску), порушення вищої нервової діяльності.

Континентальний клімат лісів. Характерними особливостями прохолодного і сухого клімату мішаних лісів помірного поясу є невисока температура повітря (влітку до 25-30° С) і його відносна вологість (до 60 %), а також мала швидкість вітру. У чистому повітрі лісів підвищений вміст кисню, легких аероіонів і озону, понижена концентрація діоксиду вуглецю. Підвищений фітогенез лісів (особливо в період брунькування і цвітіння) обумовлює високий вміст в повітрі летючих ароматичних речовин, що володіють седативною, бактерицидною, фунгіцидною дією. Терпени, ефіри і органічні кислоти, що виділяються деревами і чагарниками в теплу пору року, розріджують секрет дихальних шляхів людини і підсилюють дренажну функцію розширених бронхів. Уповільнення і поглиблення дихання, що виникає під час перебування в лісі, приводить до підвищення легеневої вентиляції і утилізації кисню, посилення тканинного дихання. Лісовий клімат підсилює гальмування в корі головного мозку, підвищує тонус підкіркових структур і центрів (вегетативної нервової системи і терморегуляції).

Приморський клімат Чорного і Азовського морів визначається географічним розташуванням місцевості, береговим ландшафтом і розою вітрів. Довколишнє водне середовище знижує добові коливання температури повітря, забезпечує його чистоту і прозорість. Висока інтенсивність сонячного випромінювання влітку разом з прибоєм викликають розпилювання і випаровування крапельок морської води у повітряний простір. Морське повітря, що містить мікрокристали солей (хлорид, сульфат, бромід і йодид натрію, кальцію, магнію), викликає гіперемію шкіри і слизистих оболонок дихальних шляхів, відновлює їх трофіку, секреторну і видільну функції, стимулює репаративну регенерацію в різних органах. Ритмічний шум прибою, вид спокійного моря і насичене бромідами і йодидами морське повітря відновлюють співвідношення гальмівно-збудливих процесів в корі головного мозку. Ці чинники зменшують активуючі впливи ретикулярної формації на вищерозміщені центри, нормалізують вищу нервову діяльність і вегетативну регуляцію вісцеральних функцій.

Із-за відмінності температур поверхні морських берегів, прибережне повітря постійно переміщається (берегові бризи), підвищуючи питому вагу конвекції в механізмах тепловіддачі. Подразнюючи механорецептори організму, він активує нейро-ендокринні механізми регуляції функцій, направлені на підтримку термічної рівноваги і стійкості організму до чинників зовнішнього середовища. Тренування механізмів довготривалої адаптації і реактивності організму в цьому кліматі відбувається за допомогою стимуляції симпатоадреналової, імунокомпетентної і вегетативної систем. Нейротрофічний вплив на різні запальні і дистрофічні процеси і функціональні порушення посилюється морськими купаннями.

Середньо- (400-1000 м) і високогірний (1000-2500) клімат характеризується зниженим атмосферним тиском (знижується на 1 мм.рт.ст. при підйомі на кожних 11 м), і температурою повітря (знижується на 0,5-0,6°С при підйомі на кожних 100 м), низькою запиленою повітря і його високою прозорістю для сонячного випромінювання, інтенсивність якого на висоті 2500 м досягає 1,05 кВт•м-2. У горах зростає спектральна щільність довго- і середньохвильового ультрафіолетового випромінювання, знижується щільність повітря (на чверть) і парціальний тиск кисню.

Відносно кліматичних умов, регіони України умовно поділяються на зони відповідно до рівня сприятливості.

Відносно сприятлива зона охоплює зону мішаних лісів, середньогірні та ви­сокогірні гірські пояси Карпат і Криму і характеризується значною лісистістю порівняно з іншими зонами. Відрізняється значною мінливістю кліматичних умов і класів погод у холодний і перехідні періоди року. Літо тепле і помірно тепле у гірських районах. Зима характеризується значними контрастами у світловому і динамічному режимі основних метеорологічних елементів. Зона достатньо зволожена. Теплий період року характеризується більш стійким режимом погоди.

Сприятлива зона охоплює зону лісостепу і степу та низькогірні гірські пояси Карпат і Криму. Період оптимальної геліотерапії збільшується до 5 місяців (квітень-вересень). Літо тепле і дуже тепле в південній частині. Літній період характери­зується великою стійкістю погоди, невеликою міждобовою мінливістю та добовою амплітудою. Найбільшу повторюваність мають сонячні помірновологі і вологі по­годи (до 90 % в окремі місяці). Проте високі температури в липні-серпні нерідко створюють умови перегрівання організму (5-10 %).

Достатньо сприятлива зона охоплює Південний берег Криму. Літо дуже теп­ле, зима м'яка. Стійкого переходу температури через 0 °С в межах зони не спос­терігається. Протягом року спостерігаються дуже стійкі погодні умови, сприят­ливі для метеочутливих людей. Контрастна мінливість погодних умов становить 18-32 %. Найбільша мінливість метеоумов спостерігається в листопаді-грудні та лютому-квітні, а мінімальна — в серпні-вересні. Оптимальним періодом для та­ласотерапії є період із кінця квітня по жовтень. Сприятливий морський клімат без різких коливань створює достатньо комфортні умови для лікування протягом всього року хворих різних вікових категорій і особливо дітей.