
- •1. Теоритичні засади курортології
- •2. Наукові та прикладні дисципліни що формують курортологію
- •3. Завдання курортології:
- •4. Основні терміни і поняття
- •5. Зміст поняття курорт
- •6. Зародження та розвиток курортів
- •7. Розвиток курортної справи в Україні
- •8. Рекреаційна суть санаторно-курортної справи
- •9. Сучасні тенденції розвитку курортної справи
- •10. Етапи становлення систематики та класифікації курортів
- •11. Класифікація та типологія курортів.
- •12. Організація санаторно-курортноі справи.
- •13. Стратегія розвитку курортів.
- •14. Маркетингові дослідження.
- •15.Мета і принципи рекреаційно-курортного районування
- •21. Водні об’єкти. Оцінка водних об’єктів для пляжно – купального відпочинку. Метеорологічні умови купання
- •22. Грунтово-рослинний покрив і його рекреаційна оцінка.
- •23. Санаторно–курортно-гігієнічніі рекреаційні функції лісу. Ресурси грибних, ягідних угідь і угідь з лікарськими рослинами.
- •24. Естетична оцінка ландшафту. Ландшафтно-рекреаційний потенціал і ландшафтно-рекреаційне зонування території.
- •25. Біоклімат. Основні кліматоутворюючі чинники. Поняття про адаптацію. Адаптаційні навантаження
- •26. Режим сонячної радіації і його компоненти. Термічний режим. Поняття про тепловіддачу.
- •27. Атмосферна циркуляція. Вітровий режим. Режим вологості і опадів.
- •28. Біокліматичний потенціал і біокліматичне зонування території.
- •29. Суть поняття спа в контексті «лікувально-оздоровчого туризму».
- •30. Класифікація спа.
- •31. Методи оздоровлення, шо використовуються у спа
- •32. Завдання та перспективи Спа в Україні.
- •33. Загальні риси та тенденції розвитку ринку лікувально-оздоровчого туризму
- •34. Специфіка дозвільної діяльності в санаторно-курортних установах
- •35. Організація розваг в сан-кур. Установах(таке ж як 34.)
- •2. Екскурсійна робота
- •36. Анімаційний сервіс як новий напрям в організації дозвілля відпочиваючих
- •37. Окремі спортивно-рекреаційні заходи та вправи
- •38. Лікувальна фіз.-ра та і її основні форми
- •39. Фізіотерапевтичі процедури на курортах
- •40. Санаторно-курортний відбір
- •41. Показання та протипоказання до санаторно-курортного відбору
- •42. Порядок отримання путівки та проведення необхідних обстежень
- •43. Альтернативні шляхи забезпечення можливості санаторно-курортного лікування
- •44. Період перебування в умовах санаторно-курортного закладу
- •45. Медична реабілітація
- •46. Соціальні путівки
- •47. Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •48. Основні біометеорологічні фактори
- •49. Кліматична характеристика України
- •50. Клімато-курортологічна характеристика України
- •51. Вплив клімату та погоди на організм людини
- •52. Аеротерапія та її основні методи
- •53. Геліотерапія
- •54. Таласотерапія
- •55. Мікрокліматотерапія
- •56. Спелеотерапія
- •57. Значення води для людини
- •58. Фізико хімічні властивості мінельних вод
- •59. Основні бальнелогічні групи мінеральних вод
- •60. Мінеральні джерела та їх види
- •61. Основні показники, що характеризують мінеральні води. Методи лікувального використання мінеральних вод.
- •62. Основні типи мінеральних вод і їх географія.
- •63. Різновиди кліматотерапії.
- •65. Історія розвитку бальнео лікування
- •66. Особливості терапевтичного вприву на організм мінеральних вод
- •67. Основні методи бальнеологічного лікування.
- •68. Поняття про лікувальні грязі та їх властивості.
- •69. Класифікація природної грязі
- •70. Грязелікування і електрогрязелікування. Грязеві аплікації.
- •71. Торфолікування і глино терапія як різновиди грязелікування.
- •72. Грязьові озера та лимани України та їх практичне використання.
- •73. Лікування грязями. Показання та протипоказання до призначення.
- •74. Місце фізіотерапії у наданні санаторно-курортних послуг
- •75. Штучні фізичні фактори, що застосовуються в курортній лікувальній практиці.
- •76. Лікув.Фактори механічної природи.
- •77. Лікувальні фізичні чинники термічної і водної природи
- •78. Застосування рідкісних і нетрадиційних методів лікування.
- •79. Характеристика санаторно-курортного потенціалу України.
- •80. Характеристика грязебальнеологічних курортів України.
- •81. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Карпатського регіону
- •82. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Криму
- •83. Характеристика курортно-санаторного потенціалу закарпатської області
- •84. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Полтавської області
- •85. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Львівської області
- •86. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Європейських країн
- •87. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Чехії
- •88. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Кавказу
49. Кліматична характеристика України
Територія України розташована у двох кліматичних зонах — помірній і субтропічній. Кліматична зона помірних широт включає всю рівнинну частину території країни, українські Карпати та Кримські гори, а субтропічна — Південний берег Криму. У кліматичній зоні помірних широт в Україні виділяють дві кліматичні області: атлантико-континентальну, яка охоплює зону мішаних лісів та лісостепу, і континентальну, яка охоплює зону степу.
Континентальний клімат степів. Теплий сухий клімат степів в літній час характеризується високою температурою повітря (до 30-35° З) і стійким інтенсивним сонячним випромінюванням (до 0,9 кВт•м-2). Завдяки наявності трав'яного покриву збільшується відносна вологість повітря (до 10-25 %) і зменшується його запилення. Низька вологість полегшує тепловіддачу шляхом випаровування поту з шкіри і слизових оболонок, завдяки чому хворі добре переносять жару. Інтенсивне сонячне випромінювання викликає стійку гіперемію шкірних покривів і розширення судин нирок. Дозована дегідратація організму призводить до зниження підвищеного артеріального тиску, виділення еритроцитів з депо і гемокоагуляції. Летючі речовини квітів і трав, що створюють запашний аромат степів, порушують нюховий аналізатор і викликають виражені реакції серцево-судинної системи (брадикардія, пониження артеріального тиску), порушення вищої нервової діяльності.
Континентальний клімат лісів. Характерними особливостями прохолодного і сухого клімату мішаних лісів помірного поясу є невисока температура повітря (влітку до 25-30° С) і його відносна вологість (до 60 %), а також мала швидкість вітру. У чистому повітрі лісів підвищений вміст кисню, легких аероіонів і озону, понижена концентрація діоксиду вуглецю. Підвищений фітогенез лісів (особливо в період брунькування і цвітіння) обумовлює високий вміст в повітрі летючих ароматичних речовин, що володіють седативною, бактерицидною, фунгіцидною дією. Терпени, ефіри і органічні кислоти, що виділяються деревами і чагарниками в теплу пору року, розріджують секрет дихальних шляхів людини і підсилюють дренажну функцію розширених бронхів. Уповільнення і поглиблення дихання, що виникає під час перебування в лісі, приводить до підвищення легеневої вентиляції і утилізації кисню, посилення тканинного дихання. Лісовий клімат підсилює гальмування в корі головного мозку, підвищує тонус підкіркових структур і центрів (вегетативної нервової системи і терморегуляції).
Приморський клімат Чорного і Азовського морів визначається географічним розташуванням місцевості, береговим ландшафтом і розою вітрів. Довколишнє водне середовище знижує добові коливання температури повітря, забезпечує його чистоту і прозорість. Висока інтенсивність сонячного випромінювання влітку разом з прибоєм викликають розпилювання і випаровування крапельок морської води у повітряний простір. Морське повітря, що містить мікрокристали солей (хлорид, сульфат, бромід і йодид натрію, кальцію, магнію), викликає гіперемію шкіри і слизистих оболонок дихальних шляхів, відновлює їх трофіку, секреторну і видільну функції, стимулює репаративну регенерацію в різних органах. Ритмічний шум прибою, вид спокійного моря і насичене бромідами і йодидами морське повітря відновлюють співвідношення гальмівно-збудливих процесів в корі головного мозку. Ці чинники зменшують активуючі впливи ретикулярної формації на вищерозміщені центри, нормалізують вищу нервову діяльність і вегетативну регуляцію вісцеральних функцій.
Із-за відмінності температур поверхні морських берегів, прибережне повітря постійно переміщається (берегові бризи), підвищуючи питому вагу конвекції в механізмах тепловіддачі. Подразнюючи механорецептори організму, він активує нейро-ендокринні механізми регуляції функцій, направлені на підтримку термічної рівноваги і стійкості організму до чинників зовнішнього середовища. Тренування механізмів довготривалої адаптації і реактивності організму в цьому кліматі відбувається за допомогою стимуляції симпатоадреналової, імунокомпетентної і вегетативної систем. Нейротрофічний вплив на різні запальні і дистрофічні процеси і функціональні порушення посилюється морськими купаннями.
Середньо- (400-1000 м) і високогірний (1000-2500) клімат характеризується зниженим атмосферним тиском (знижується на 1 мм.рт.ст. при підйомі на кожних 11 м), і температурою повітря (знижується на 0,5-0,6°С при підйомі на кожних 100 м), низькою запиленою повітря і його високою прозорістю для сонячного випромінювання, інтенсивність якого на висоті 2500 м досягає 1,05 кВт•м-2. У горах зростає спектральна щільність довго- і середньохвильового ультрафіолетового випромінювання, знижується щільність повітря (на чверть) і парціальний тиск кисню.
Відносно кліматичних умов, регіони України умовно поділяються на зони відповідно до рівня сприятливості.
Відносно сприятлива зона охоплює зону мішаних лісів, середньогірні та високогірні гірські пояси Карпат і Криму і характеризується значною лісистістю порівняно з іншими зонами. Відрізняється значною мінливістю кліматичних умов і класів погод у холодний і перехідні періоди року. Літо тепле і помірно тепле у гірських районах. Зима характеризується значними контрастами у світловому і динамічному режимі основних метеорологічних елементів. Зона достатньо зволожена. Теплий період року характеризується більш стійким режимом погоди.
Сприятлива зона охоплює зону лісостепу і степу та низькогірні гірські пояси Карпат і Криму. Період оптимальної геліотерапії збільшується до 5 місяців (квітень-вересень). Літо тепле і дуже тепле в південній частині. Літній період характеризується великою стійкістю погоди, невеликою міждобовою мінливістю та добовою амплітудою. Найбільшу повторюваність мають сонячні помірновологі і вологі погоди (до 90 % в окремі місяці). Проте високі температури в липні-серпні нерідко створюють умови перегрівання організму (5-10 %).
Достатньо сприятлива зона охоплює Південний берег Криму. Літо дуже тепле, зима м'яка. Стійкого переходу температури через 0 °С в межах зони не спостерігається. Протягом року спостерігаються дуже стійкі погодні умови, сприятливі для метеочутливих людей. Контрастна мінливість погодних умов становить 18-32 %. Найбільша мінливість метеоумов спостерігається в листопаді-грудні та лютому-квітні, а мінімальна — в серпні-вересні. Оптимальним періодом для таласотерапії є період із кінця квітня по жовтень. Сприятливий морський клімат без різких коливань створює достатньо комфортні умови для лікування протягом всього року хворих різних вікових категорій і особливо дітей.