3. Завдання курортології:

1. Вивчення цілющих властивостей природних лікувальних чинників і особливостей і механізмів їх дії на організм людини.

2. Розробка наукових основ курортної справи і санаторно-курортного лікування.

3. Вивчення можливостей застосування курортних чинників з лікувальною і профілактичною метою на курортах і позакурортних умовах.

4. Розробка показань і протипоказань для санаторно-курортного лікування.

5. Розробка методів застосування курортних чинників при різних захворюваннях.

6. Дослідження ( пошук) курортних ресурсів.

7. Вивчення потреб населення в санаторно-курортному лікуванні.

8. Розробка принципів і нормативів курортного будівництва і впорядкування (естетика курорту і курортна архітектура).

9. Питання санітарної охорони курортів.

4. Основні терміни і поняття

• природні лікувальні ресурси — мінеральні води, лікувальні грязі, ропа лиманів і озер, лікувальний клімат, інші природні об'єкти і умови, використовувані для лікування і профілактики захворювань і організації відпочинку. Лікувальні властивості природних об'єктів і умов встановлюються на підставі наукових досліджень, багаторічної практики і затверджуються федеральним органом виконавчої влади, що відає питаннями охорони здоров'я;

• курортна справа — сукупність всіх видів науково-практичної діяльності по організації і здійсненню лікування і профілактики захворювань на основі використання природних лікувальних ресурсів; ,

• технологічна схема розробки і використання природних лікувальних ресурсів — проектний документ, що встановлює технічні методи і об'єми видобутку і використання природних лікувальних ресурсів, норми втрат і способи збереження і поліпшення лікувальних властивостей вказаних ресурсів при експлуатації;

• користувачі природних лікувальних ресурсів — юридичні і фізичні особи, що здійснюють розробку і використання природних лікувальних ресурсів на підставі ліцензій;

• лікувально-оздоровча місцевість — територія, що володіє природними лікувальними ресурсами і придатна для організації лікування і профілактики захворювань, а також для відпочинку населення;

• курорт — освоєна і використовувана в лікувально-профілактичних цілях природна територія, що особливо охороняється, має в своєму розпорядженні природні лікувальні ресурси і необхідні для їх експлуатації будівлі і споруди, включаючи об'єкти інфраструктури;

• курорт національного значення — освоєна і використовувана в лікувально профілактичних цілях природна територія, що особливо охороняється, знаходиться в установленому порядку у веденні федеральних органів державної влади;

• курорт регіонального значення — освоєна і використовувана в лікувально профілактичних цілях природна територія, що особливо охороняється, знаходиться в установленому порядку у відомстві органу державної влади суб'єкта Української держави;

• курорт місцевого значення – освоєна і використовувана у лікувально-профілактичних цілях природна територія, яка охороняється і знаходиться у віданні органів місцевого самоврядування;курортний регіон (район) — територія з компактно розташованими на ній курортами, об'єднана округом санітарної (гірничо-санітарною) охорони;округ санітарної охорони — природна територія, що особливо охороняється, зі встановленим відповідно до законодавства Російської Федерації режимом господарювання, мешкання, природокористування, таким, що забезпечує захист і збереження природних лікувальних ресурсів і лікувально-оздоровчої місцевості з прилеглими до неї ділянками від забруднення і передчасного виснаження. Для лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів,де природні і лікувальні ресурси відносяться до надр (мінеральні води, лікувальні грязі і ін.), встановлюються округи гірничо-санітарної охорони. У решті випадків встановлюються округи санітарної охорони. Зовнішній контур округу санітарної охорони є межею лікувально-оздоровчої місцевості, курорту, курортного регіону;

курортний фонд України — сукупність всіх виявлених і врахованих природних лікувальних ресурсів, лікувально-оздоровчих місцевостей, а також курортів і курортних регіонів. Державний облік курортного фонду, державний реєстр лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів веде Уряд Української держави.

Крім цих понять, в рекреаційній географії були введені визначення курортної зони і курортної агломерації:

курортна зона — курортний регіон з високою концентрацією здравниць, об'єднаних загальнокурортним господарством: єдиними зонами (господарською, житловою) і дозвіллєво-розважальною), загальним транспортним вузлом, загальним курортним парком і загальними курортними медичними об'єктами: водо- і грязелікарнями, питною галереєю, курортною поліклінікою, терренкурами (маршрутами дозованої ходьби) і ін.;

курортна агломерація — вища стадія розвитку курортної зони, при якій усередині неї формуються курортні комплекси у вигляді курортних міст або крупних курортних селищ, об'єднаних загальнокурортними зв'язками.