39. Фізіотерапевтичі процедури на курортах

Фізіотерапія| — розділ медицини, що вивчає властивості фізичних чинників|факторів| і розробляє методи їх застосування|вживання| з лікувально-профілактичною метою.

Використовуються переважно фізичні і деякі природні чинники|фактори| (прісна вода, глина, озокерит і ін.). Фізіотерапевтичні процедури включаються в комплексне санаторно-курортне лікування залежно від стану хворого, характеру|вдачі| перебігу його захворювання, а також характеру|вдачі| природних лікувальних чинників|факторів| даного курорту в цілях підвищення ефективності лікування природними чинниками|факторами|; попередження|попереджувати,запобігання| можливого тимчасового загострення захворювання під впливом природних чинників|факторів|; підготовки хворого до лікування більш нагрузочними природними чинниками|факторами|, лікування супутніх захворювань.

Комплексне застосування|вживання| природних і фізіотерапевтичних процедур може бути одночасним або чергуватися. Найширше на курортах застосовують електролікування, зокрема гальванізацію (використання постійного струму|току| низької напруги|напруження|), яка ефективна при захворюваннях нервової системи. Для лікування захворювань периферичної нервової системи, опорно-рухового апарату використовують імпульсні струми|токи| низької частоти, які позитивно впливають на кровообіг, знижують больові відчуття, покращують живлення|харчування| органів і тканин.

Широко застосовують на курортах лікарський електрофорез| — поєднання дії на організм електричного струму|току| і лікарської речовини через шкіру або слизисті оболонки. Для підвищення ефективності грязелікування використовують гальваногрязелікування| —пропускання електричного струму|току| через грязьову аплікацію. Франклінізацію (дія на організм людини постійним електричним полем високої напруженості і потоком аероіонів) застосовують у вигляді загальних|спільних| процедур при функціональних розладах нервової системи і захворюваннях серцево-судинної системи, а місцево — при трофічних і повільнозаживаючих| виразках|язвах|, розладах периферичного кровообігу. У тих же випадках надає|робить,виявляє,чинить| ефект і аероіонізація.

Індуктотермія (місцева дія змінним високочастотним, переважно магнітним полем), УВЧ-ТЕРАПіЯ| (місцева дія змінним, переважно електричним полем) і магнітотерапія (дія змінним магнітним полем низької частоти) надають|роблять,виявляють,чинять| протизапальну, знеболюючу і спазмолітичну дію. Їх використовують для лікування захворювань опорно-рухового апарату, органів травлення, периферичної нервової системи, м'язової системи.

Ультразвук володіє знеболюючою, протизапальною і спазмолітичною дією, стимулює крово-| і лімфообіг, регенеративні процеси.

Його застосовують при захворюваннях периферичної нервової системи, шкіри, суглобів, нервової системи, гінекологічних хворобах. Використовують на курортах і витягнення хребта, озокерито-| і парафінолікування (у вигляді аплікацій), глинолікування|, псаммотерапію|, водолікування і ін.

40. Санаторно-курортний відбір

Санаторно-курортний відбір - сукупність медичних заходів, що проводяться в цілях визначення свідчень або протипоказань до курортного лікування, а також місця, медичного профілю санаторію, тривалості та сезону санаторно-курортного лікування. Мета С.-К. о. - Поліпшення результатів лікування і профілактики захворювань, а також підвищення ефективності використання санаторної мережі.

    При санаторно-курортному відборі важливе значення має вибір у кожному окремому випадку характеру, місця і термінів лікування, медичного профілю санаторію в залежності від стану хворого, стадії розвитку та особливостей перебігу хвороби. Облік безпосередніх результатів санаторно-курортного лікування повинен вести лікар санаторно-курортного закладу, а віддалених результатів (тривалість і рівень досягнутого лікувального та профілактичного ефекту) - лікуючий лікар за місцем постійного проживання або роботи хворого після повернення його з курорту або з місцевого санаторію. Дані такого обліку можуть бути використані для вдосконалення С.-К. о. і всього санаторно-курортної справи.

Основний зміст сан-кур.відбору становить медичний відбір, тобто встановлення показань до санаторно-курортного лікування. Медичний відбір здійснюють на підставі результатів попереднього медичного спостереження, раніше проведеного поліклінічного та стаціонарного лікування хворого, а також даних його обстеження безпосередньо перед поїздкою в санаторій. В залежності від встановлених при цьому показань вибирають курорт (санаторій), в найбільшій мірі відповідає завданням лікування даного хворого і відповідний йому за територіальною ознакою.

Відбір хворих на санаторно-курортне протягом здійснюється лікуючим лікарем і завідувачем відділення чи головним лікарем вольниці, поліклініки, диспансери, жіночій консультації за місцем проживання хворого або медсанчастини промислового підприємства (організації), де він працює.