26. Режим сонячної радіації і його компоненти. Термічний режим. Поняття про тепловіддачу.

Сонячна радіація — енергія сонячного випромінювання, яка поступає та доходить на Землю, у вигляді потоку електромагнітних хвиль.

Сонячна радіація поступає на земну поверхню різними шляхами:

• пряма радіація — надходження радіації безпосередньо від Сонця, не закритого хмарами;

• розсіяна радіація — надходження радіації від небесного склепіння або хмар, розсіюючи сонячні промені;

• теплова радіація — надходження її походить від атмосфери, що нагрілася в результаті дії прямої і відбитої радіації.

Сонячний спектр складається з трьох основних частин:

• інфрачервоне випромінювання (ІВ), що визначає прихід тепла на земну поверхню, що виявляється в температурному режимі;

• світлове випромінювання, що обумовлює інсоляційний режим(світловий);

• ультрафіолетове випромінювання (УФ), з яким пов'язана біологічна активність Сонця.

Для туризму, відпочинку і лікування важливе значення мають світловий і ультрафіолетовий режими.

Радіаційний (інсоляційний) режим визначається тривалістю сонячного сяйва, під час якого можливо проведення різних рекреаційних занять. Нестача тривалості сонячного сяйва, що має місце в північних широтах, є дискомфортним явищем, а в період полярної ночі рекреаційні заняття і зовсім неможливі.

Режим ультрафіолетової радіації визначає біологічну активність сонця. З ультрафіолетом пов'язані життєво важливі процеси, під його впливом в організмі людини виробляє вітамін Д.

Термічний режим характеризується тривалістю періодів:

• безморозного;

• сприятливого для літньої рекреації;

• купального періоду, а також тепловідчуттям людини в холодний і зимовий періоди і забезпеченістю теплом в теплий період.

Тепловідчуття людини визначається сукупною дією температури, вологості повітря і швидкості вітру. У зимовий період тепловідчуття оцінюється умовними температурами за методом Арнольді, згідно з яким швидкість вітру, дорівнює 1 м/с, знижує тепловідчуття людини на 2 градуси. Вологість повітря тут не береться до уваги.

27. Атмосферна циркуляція. Вітровий режим. Режим вологості і опадів.

Загальна циркуляція атмосфери — це переміщення повітряних мас над земною кулею, встановлене під впливом неоднакового нагрівання земної поверхні на різних широтах, а також над материками і океанами.

Відповідно, з атмосферною циркуляцією пов'язано переміщення повітряних мас. Загальна циркуляція атмосфери визначається зонами високого (антициклон) і низького (циклон) атмосферного тиску. Перехідна зона між суміжними повітряними масами називається атмосферним фронтом.

Людина реагує на різкі зміни погоди, особливо атмосферного тиску, вологості і температури. Виділяють навіть особливий тип метеозалежних людей. Можна лише відзначити, що будь-яка людина є метеозалежною, хоча ця залежність виявляється у кожного різною мірою. Існує середня межа метеочуттєвості| людини:

• перепад температури в 6 град. в добу;

• перепад атмосферного тиску в 5 мб за добу;

• перепад вмісту кисню в повітрі в 5 г/м2.

Вітер — горизонтальний або, рідше, безладний (турбулентний) рух повітря щодо земної поверхні. Вітер виникає і підтримується із-за нерівномірного горизонтального розподілу атмосферного тиску. Під дією перепаду тиску повітря рухається від області високого тиску до області низького. Вітер характеризується швидкістю і напрямом.

З вітровим режимом пов'язано дію повітряного потоку на організм людини на рівні людського зростання. У зв'язку з цим умови поділяються на:

• аеростатичні — штиль (0 м/с);

• слабодинамічні — менше 1 м/с (тихий вітер);

• середньодинамічні — 1—4 м/с (легкий вітер);

• сильнодинамічні — більше 4 м/с (слабкий вітер).

При швидкості вітру більше 7—8 м/с не рекомендується проводити рекреаційні заняття.

Вологість повітря — вміст водяної пари в повітрі, важлива характеристика погоди і клімату. В повітрі може міститися чим більше водяної пари, тим вища вологість повітря. Звичайно враховують дві основні характеристики вологості — абсолютна і відносна вологість.

Абсолютна вологість — кількість водяної пари, що міститься в повітрі. Виражається переважно в одиницях тиску повітря.

Відносна вологість — відношення кількості водяної пари, що міститься в повітрі, до найбільшої її кількості, яка може міститися при даній температурі. Виражається у відсотках. Відчуття людиною вологості повітря пов'язане з відносною вологістю повітря, абсолютну вологість людина не відчуває. Для рекреаційних цілей важлива відносна вологість в денний час.

Атмосферні опади — це продукти конденсації водяної пари, що випадають ізіз хмар у вигляді дощу, мряки, граду, крупи, інею, снігу або що безпосередньо осідають з повітря на земну поверхню у вигляді роси, інею, паморозі і т.д.

За характером випадання розрізняють: зливові опади (вони інтенсивні, нетривалі, захоплюють невелику площу), обложні опади (середньої інтенсивності, рівномірні; тривалі — можуть тривати цілодобово, захоплюючи великі площі), опади, що мжичать (дрібнокрапельні, висячі в повітрі, дають дуже мало опадів). Характер випадання опадів дуже важливий для проведення рекреаційних занять.