- •1. Теоритичні засади курортології
- •2. Наукові та прикладні дисципліни що формують курортологію
- •3. Завдання курортології:
- •4. Основні терміни і поняття
- •5. Зміст поняття курорт
- •6. Зародження та розвиток курортів
- •7. Розвиток курортної справи в Україні
- •8. Рекреаційна суть санаторно-курортної справи
- •9. Сучасні тенденції розвитку курортної справи
- •10. Етапи становлення систематики та класифікації курортів
- •11. Класифікація та типологія курортів.
- •12. Організація санаторно-курортноі справи.
- •13. Стратегія розвитку курортів.
- •14. Маркетингові дослідження.
- •15.Мета і принципи рекреаційно-курортного районування
- •21. Водні об’єкти. Оцінка водних об’єктів для пляжно – купального відпочинку. Метеорологічні умови купання
- •22. Грунтово-рослинний покрив і його рекреаційна оцінка.
- •23. Санаторно–курортно-гігієнічніі рекреаційні функції лісу. Ресурси грибних, ягідних угідь і угідь з лікарськими рослинами.
- •24. Естетична оцінка ландшафту. Ландшафтно-рекреаційний потенціал і ландшафтно-рекреаційне зонування території.
- •25. Біоклімат. Основні кліматоутворюючі чинники. Поняття про адаптацію. Адаптаційні навантаження
- •26. Режим сонячної радіації і його компоненти. Термічний режим. Поняття про тепловіддачу.
- •27. Атмосферна циркуляція. Вітровий режим. Режим вологості і опадів.
- •28. Біокліматичний потенціал і біокліматичне зонування території.
- •29. Суть поняття спа в контексті «лікувально-оздоровчого туризму».
- •30. Класифікація спа.
- •31. Методи оздоровлення, шо використовуються у спа
- •32. Завдання та перспективи Спа в Україні.
- •33. Загальні риси та тенденції розвитку ринку лікувально-оздоровчого туризму
- •34. Специфіка дозвільної діяльності в санаторно-курортних установах
- •35. Організація розваг в сан-кур. Установах(таке ж як 34.)
- •2. Екскурсійна робота
- •36. Анімаційний сервіс як новий напрям в організації дозвілля відпочиваючих
- •37. Окремі спортивно-рекреаційні заходи та вправи
- •38. Лікувальна фіз.-ра та і її основні форми
- •39. Фізіотерапевтичі процедури на курортах
- •40. Санаторно-курортний відбір
- •41. Показання та протипоказання до санаторно-курортного відбору
- •42. Порядок отримання путівки та проведення необхідних обстежень
- •43. Альтернативні шляхи забезпечення можливості санаторно-курортного лікування
- •44. Період перебування в умовах санаторно-курортного закладу
- •45. Медична реабілітація
- •46. Соціальні путівки
- •47. Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •48. Основні біометеорологічні фактори
- •49. Кліматична характеристика України
- •50. Клімато-курортологічна характеристика України
- •51. Вплив клімату та погоди на організм людини
- •52. Аеротерапія та її основні методи
- •53. Геліотерапія
- •54. Таласотерапія
- •55. Мікрокліматотерапія
- •56. Спелеотерапія
- •57. Значення води для людини
- •58. Фізико хімічні властивості мінельних вод
- •59. Основні бальнелогічні групи мінеральних вод
- •60. Мінеральні джерела та їх види
- •61. Основні показники, що характеризують мінеральні води. Методи лікувального використання мінеральних вод.
- •62. Основні типи мінеральних вод і їх географія.
- •63. Різновиди кліматотерапії.
- •65. Історія розвитку бальнео лікування
- •66. Особливості терапевтичного вприву на організм мінеральних вод
- •67. Основні методи бальнеологічного лікування.
- •68. Поняття про лікувальні грязі та їх властивості.
- •69. Класифікація природної грязі
- •70. Грязелікування і електрогрязелікування. Грязеві аплікації.
- •71. Торфолікування і глино терапія як різновиди грязелікування.
- •72. Грязьові озера та лимани України та їх практичне використання.
- •73. Лікування грязями. Показання та протипоказання до призначення.
- •74. Місце фізіотерапії у наданні санаторно-курортних послуг
- •75. Штучні фізичні фактори, що застосовуються в курортній лікувальній практиці.
- •76. Лікув.Фактори механічної природи.
- •77. Лікувальні фізичні чинники термічної і водної природи
- •78. Застосування рідкісних і нетрадиційних методів лікування.
- •79. Характеристика санаторно-курортного потенціалу України.
- •80. Характеристика грязебальнеологічних курортів України.
- •81. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Карпатського регіону
- •82. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Криму
- •83. Характеристика курортно-санаторного потенціалу закарпатської області
- •84. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Полтавської області
- •85. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Львівської області
- •86. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Європейських країн
- •87. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Чехії
- •88. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Кавказу
26. Режим сонячної радіації і його компоненти. Термічний режим. Поняття про тепловіддачу.
Сонячна радіація — енергія сонячного випромінювання, яка поступає та доходить на Землю, у вигляді потоку електромагнітних хвиль.
Сонячна радіація поступає на земну поверхню різними шляхами:
пряма радіація — надходження радіації безпосередньо від Сонця, не закритого хмарами;
розсіяна радіація — надходження радіації від небесного склепіння або хмар, розсіюючи сонячні промені;
теплова радіація — надходження її походить від атмосфери, що нагрілася в результаті дії прямої і відбитої радіації.
Сонячний спектр складається з трьох основних частин:
інфрачервоне випромінювання (ІВ), що визначає прихід тепла на земну поверхню, що виявляється в температурному режимі;
світлове випромінювання, що обумовлює інсоляційний режим(світловий);
ультрафіолетове випромінювання (УФ), з яким пов'язана біологічна активність Сонця.
Для туризму, відпочинку і лікування важливе значення мають світловий і ультрафіолетовий режими.
Радіаційний (інсоляційний) режим визначається тривалістю сонячного сяйва, під час якого можливо проведення різних рекреаційних занять. Нестача тривалості сонячного сяйва, що має місце в північних широтах, є дискомфортним явищем, а в період полярної ночі рекреаційні заняття і зовсім неможливі.
Режим ультрафіолетової радіації визначає біологічну активність сонця. З ультрафіолетом пов'язані життєво важливі процеси, під його впливом в організмі людини виробляє вітамін Д.
Термічний режим характеризується тривалістю періодів:
безморозного;
сприятливого для літньої рекреації;
купального періоду, а також тепловідчуттям людини в холодний і зимовий періоди і забезпеченістю теплом в теплий період.
Тепловідчуття людини визначається сукупною дією температури, вологості повітря і швидкості вітру. У зимовий період тепловідчуття оцінюється умовними температурами за методом Арнольді, згідно з яким швидкість вітру, дорівнює 1 м/с, знижує тепловідчуття людини на 2 градуси. Вологість повітря тут не береться до уваги.
27. Атмосферна циркуляція. Вітровий режим. Режим вологості і опадів.
Загальна циркуляція атмосфери — це переміщення повітряних мас над земною кулею, встановлене під впливом неоднакового нагрівання земної поверхні на різних широтах, а також над материками і океанами.
Відповідно, з атмосферною циркуляцією пов'язано переміщення повітряних мас. Загальна циркуляція атмосфери визначається зонами високого (антициклон) і низького (циклон) атмосферного тиску. Перехідна зона між суміжними повітряними масами називається атмосферним фронтом.
Людина реагує на різкі зміни погоди, особливо атмосферного тиску, вологості і температури. Виділяють навіть особливий тип метеозалежних людей. Можна лише відзначити, що будь-яка людина є метеозалежною, хоча ця залежність виявляється у кожного різною мірою. Існує середня межа метеочуттєвості| людини:
перепад температури в 6 град. в добу;
перепад атмосферного тиску в 5 мб за добу;
перепад вмісту кисню в повітрі в 5 г/м2.
Вітер — горизонтальний або, рідше, безладний (турбулентний) рух повітря щодо земної поверхні. Вітер виникає і підтримується із-за нерівномірного горизонтального розподілу атмосферного тиску. Під дією перепаду тиску повітря рухається від області високого тиску до області низького. Вітер характеризується швидкістю і напрямом.
З вітровим режимом пов'язано дію повітряного потоку на організм людини на рівні людського зростання. У зв'язку з цим умови поділяються на:
аеростатичні — штиль (0 м/с);
слабодинамічні — менше 1 м/с (тихий вітер);
середньодинамічні — 1—4 м/с (легкий вітер);
сильнодинамічні — більше 4 м/с (слабкий вітер).
При швидкості вітру більше 7—8 м/с не рекомендується проводити рекреаційні заняття.
Вологість повітря — вміст водяної пари в повітрі, важлива характеристика погоди і клімату. В повітрі може міститися чим більше водяної пари, тим вища вологість повітря. Звичайно враховують дві основні характеристики вологості — абсолютна і відносна вологість.
Абсолютна вологість — кількість водяної пари, що міститься в повітрі. Виражається переважно в одиницях тиску повітря.
Відносна вологість — відношення кількості водяної пари, що міститься в повітрі, до найбільшої її кількості, яка може міститися при даній температурі. Виражається у відсотках. Відчуття людиною вологості повітря пов'язане з відносною вологістю повітря, абсолютну вологість людина не відчуває. Для рекреаційних цілей важлива відносна вологість в денний час.
Атмосферні опади — це продукти конденсації водяної пари, що випадають ізіз хмар у вигляді дощу, мряки, граду, крупи, інею, снігу або що безпосередньо осідають з повітря на земну поверхню у вигляді роси, інею, паморозі і т.д.
За характером випадання розрізняють: зливові опади (вони інтенсивні, нетривалі, захоплюють невелику площу), обложні опади (середньої інтенсивності, рівномірні; тривалі — можуть тривати цілодобово, захоплюючи великі площі), опади, що мжичать (дрібнокрапельні, висячі в повітрі, дають дуже мало опадів). Характер випадання опадів дуже важливий для проведення рекреаційних занять.
