25. Біоклімат. Основні кліматоутворюючі чинники. Поняття про адаптацію. Адаптаційні навантаження

Кожний параметр біоклімату оцінюється в балах, далі проводиться інтегральна оцінка режиму (термічного, вітрового, радіаційного і ін.). Потім ведеться підрахунок значень біокліматичного потенціалу по сезонах року і в середньому за рік. Таким чином, є можливість оцінювати і порівнювати біокліматичні умови різних територій, виявляти найбільш сприятливі для відпочинку і лікування сезони і встановлювати адаптаційний радіус дії конкретної курортної зони.

Біокліматичні параметри входять в біокліматичний паспорт курортів, в якому дається характеристика місцевого біоклімату. На території курорту протягом 4 центральних місяців сезонів (січень, квітень, липень і жовтень) проводяться спостереження за основними метеорологічними характеристиками у встановлені терміни. При оцінці біоклімату важливими є урахування дискомфортні явища погоди. До них відносяться переохолодження і перегрів, надлишок нестачаУФ випромінювання, мінливість погоди, духота, дискомфорт, вітрові навантаження, туман, опади, грози і інші явища.

Клімат будь якої території формується під впливом ряду факторів основними з яких є: - сонячна радіація; - циркуляція атмосфери; - географічне положення; - висота над рівнем моря. Основними кліматоутворюючими процесами під впливом яких формується погода, а відповідно і клімат є: теплооберт, вологооберт і загальна циркуляція атмосфери. Всі ці процеси взаємно пов’язані між собою. Режим кожного елементу клімату є результатом дії всіх кліматоутворюючих процесів.

Адаптація(пристосування) — це динамічний процес, завдяки якому в організмі

підтримується постійність внутрішнього середовища в мінливому зовнішньому середовищі. Пристосування організму до мінливих умов зовнішнього середовища і збереження постійності його внутрішнього середовища здійснюються рефлекторним і гуморальним шляхом. Центральна нервова система, посилаючи імпульси різним органам, посилює або послаблює їх діяльність, пристосовуючи до зовнішніх умов. Хімічний, або гуморальний, механізм регуляції полягає в тому, що хімічні речовини розносяться кров’ю по всьому організму і залежно від їх концентрації гальмують або активізують роботу тих чи інших органів. Обидва механізми регуляції взаємопов’язані і становлять єдиний нейрогуморальний механізм, який забезпечує саморегуляцію фізіологічних функцій організму.

Види адаптації

• Структурні адаптації — це спеціальні частини організму, що допомагають йому виживати в природніх умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або відозміни покривів.

• Адаптації поведінки — це відозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні рефлекси.

• Фізіологічні адаптації — це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси — секрецію отрути, підтримання температури тіла, нейтралізацію токсинів при травленні і т. Ін

Підвиди

• Маладаптація - можливою є ситуація, коли деяка перевага, що її надає адаптація, з часом зменшується, аж до стану, коли минула адаптація стає шкідливою для виживання виду. Таке явище відомо під назвою «маладаптація», і може зустрічатись серед рослин, тварин або людей в таких областях як біологічні процеси, психологія, та безумовні рефлекси.

• Акліматизація – процес пристосування організму до змін в навколишньому середовищі, часто залучаючи температуру або клімат