21. Водні об’єкти. Оцінка водних об’єктів для пляжно – купального відпочинку. Метеорологічні умови купання

В організації відпочинку особлива роль належить водним об'єктам. Можливість займатися різноманітними видами спорту, мікрокліматичний комфорт, естетична дія берегових мальовничих ландшафтів, зміна вражень - все це, діючи в комплексі, сприяє тому, що водойми цілком можна вважати природними лікувальницями. Ось чому більша частина рекреаційних закладів і майже всі заклади короткочасного відпочинку населення розміщуються або безпосередньо на берегах водойм, або поблизу них.

Водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Річки, озера і озерця не можуть повністю задовольнити попит на відпочинок біля води, оскільки багато з них, особливо невеликі, сильно забруднені і маловодні. Озера часто віддалені від великих міст і промислових центрів або розміщенні в місцях, важкодоступних для масового відвідування рекреантів. Багаточисельні озерця мають, в основному, місцеве рекреаційне значення.

В цих умовах особливо велике значення для розвитку рекреації мають водосховища, які є істотним, а в деяких місцях і єдиним водним рекреаційним ресурсом.

Найпопулярніші у населення водні рекреації, пов'язані з морськими купаннями. Однак, як показує досвід багаторічних комплексних фізіотерапевтичних спостережень, відпочинок біля моря в спекотні літні місяці корисний далеко не всім, а в основному практично здоровим людям молодого і середнього віку.

Людям з порушеним здоров'ям, особливо літнім, краще відпочивати в умовах звичного для них клімату. Це, звичайно, зрозуміло, однак попит на відпочинок біля моря поки що перевищує пропозицію.

Купання виявляють загальнозміцнюючу дію. Рекомендовано починати купання в воді температурою не нижче 18., 2-3 хв, поступово збільшуючи до 15-20 хв. Не рекомендується купатись у водоймах за несприятливих метеорологічних умов (круті хвилі, сильний вітер. Низька температура води і повітря, погана прозорість води та інше).

22. Грунтово-рослинний покрив і його рекреаційна оцінка.

Значення рослинного покрову як рекреаційного ресурсу дуже велике, оскільки з ним пов'язано оздоровчий вплив ландшафту завдяки іонізаційним і фітонцидним властивостям рослин. Особливо велика роль лісів, адже саме лісові масиви сприяють підвищенню вмісту кисню в повітрі і його іонізації. Іонізація — процес утворення іонів в повітряному середовищі, що створює сприятливу чинить очищаючу дію на організм людини. Рекреаційну функцію лісу визначає також санітарно-гігієнічна обстановка, яка залежить від фітонцидних властивостей рослин. Фітонциди — це літаючі речовини, що виділяються деревною рослинністю, які стерилізуючи діють на певні мікроорганізми. Ліси збагачують повітря киснем і поглинають вуглекислий газ. Крім того, вони очищають повітря від різних видів забруднення, в т.ч. і шумового. Дуже важлива наявність лісових смуг уздовж транспортних магістралей і лісонасаджень ідовкола рекреаційних об'єктів.

Ліс — це природна (географічна) зона, представлена деревами, які густо ростуть одне біля одного, і чагарниками одного або декількох видів. Ліс володіє властивістю постійного самовідновлення.

Лісовий масив — значна ділянка лісу з більш менш чіткими межами. Розрізняють наступні види лісових масивів:

• Галерейний ліс. Він витягується вузькою смугою уздовж річки, що протікає серед безлісих просторів.

• Стрічковий бір. Так називають соснові ліси, що ростуть у вигляді вузької і довгої смуги на пісках. Вони мають велике водозахисне значення.

• Парковий ліс. Це лісовий масив природного або штучного походження з рідкісними, поодиноко розкиданими деревами.

• Переліски. Це невеликі ліси, що сполучають лісові масиви.

• Гай. Ділянка лісу, звичайно відособлена від основного масиву.

Характеристика відкритих ділянок.

Луки — тип рослинного співтовариства трав'янистих багаторічних рослин, що пристосовані до умов середнього зволоження (мезофітів) і нормально розвиваються протягом всього вегетаційного періоду. Луки мають велике значення для рекреаційної діяльності, оскільки різноманітять пейзаж. У санаторіях луки зазвичай використовують для будівництва кліматоспоруд і спорткомплексів.

Болото — надмірно зволожена ділянка суші із специфічною рослинністю і шаром торфу не менше 0,3 м потужності (при меншій потужності торфу такі ділянки називають заболоченими землями). Болота утворюються в результаті застою води і заболочування або заростання водоймищ. Поширені болота в основному в тайзі, змішаних лісах і тундрі. Болота несприятливі для рекреації, а тому вони зазвичай виключаються із зони, придатної для рекреаційного освоєння.

Сільськогосподарські угіддя представлені в нашій країні ріллею і сінокосами. Сінокоси є необхідним елементом ландшафту і не знижують рекреаційної значущості території. Якщо ж велика розораність території, то така територія не представляє інтересу для рекреаційного освоєння. Чергування полів з перелісками і лісовими масивами додає своєрідність пейзажу і не погіршує рекреаційних якостей ландшафтів.