
- •1. Теоритичні засади курортології
- •2. Наукові та прикладні дисципліни що формують курортологію
- •3. Завдання курортології:
- •4. Основні терміни і поняття
- •5. Зміст поняття курорт
- •6. Зародження та розвиток курортів
- •7. Розвиток курортної справи в Україні
- •8. Рекреаційна суть санаторно-курортної справи
- •9. Сучасні тенденції розвитку курортної справи
- •10. Етапи становлення систематики та класифікації курортів
- •11. Класифікація та типологія курортів.
- •12. Організація санаторно-курортноі справи.
- •13. Стратегія розвитку курортів.
- •14. Маркетингові дослідження.
- •15.Мета і принципи рекреаційно-курортного районування
- •21. Водні об’єкти. Оцінка водних об’єктів для пляжно – купального відпочинку. Метеорологічні умови купання
- •22. Грунтово-рослинний покрив і його рекреаційна оцінка.
- •23. Санаторно–курортно-гігієнічніі рекреаційні функції лісу. Ресурси грибних, ягідних угідь і угідь з лікарськими рослинами.
- •24. Естетична оцінка ландшафту. Ландшафтно-рекреаційний потенціал і ландшафтно-рекреаційне зонування території.
- •25. Біоклімат. Основні кліматоутворюючі чинники. Поняття про адаптацію. Адаптаційні навантаження
- •26. Режим сонячної радіації і його компоненти. Термічний режим. Поняття про тепловіддачу.
- •27. Атмосферна циркуляція. Вітровий режим. Режим вологості і опадів.
- •28. Біокліматичний потенціал і біокліматичне зонування території.
- •29. Суть поняття спа в контексті «лікувально-оздоровчого туризму».
- •30. Класифікація спа.
- •31. Методи оздоровлення, шо використовуються у спа
- •32. Завдання та перспективи Спа в Україні.
- •33. Загальні риси та тенденції розвитку ринку лікувально-оздоровчого туризму
- •34. Специфіка дозвільної діяльності в санаторно-курортних установах
- •35. Організація розваг в сан-кур. Установах(таке ж як 34.)
- •2. Екскурсійна робота
- •36. Анімаційний сервіс як новий напрям в організації дозвілля відпочиваючих
- •37. Окремі спортивно-рекреаційні заходи та вправи
- •38. Лікувальна фіз.-ра та і її основні форми
- •39. Фізіотерапевтичі процедури на курортах
- •40. Санаторно-курортний відбір
- •41. Показання та протипоказання до санаторно-курортного відбору
- •42. Порядок отримання путівки та проведення необхідних обстежень
- •43. Альтернативні шляхи забезпечення можливості санаторно-курортного лікування
- •44. Період перебування в умовах санаторно-курортного закладу
- •45. Медична реабілітація
- •46. Соціальні путівки
- •47. Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •48. Основні біометеорологічні фактори
- •49. Кліматична характеристика України
- •50. Клімато-курортологічна характеристика України
- •51. Вплив клімату та погоди на організм людини
- •52. Аеротерапія та її основні методи
- •53. Геліотерапія
- •54. Таласотерапія
- •55. Мікрокліматотерапія
- •56. Спелеотерапія
- •57. Значення води для людини
- •58. Фізико хімічні властивості мінельних вод
- •59. Основні бальнелогічні групи мінеральних вод
- •60. Мінеральні джерела та їх види
- •61. Основні показники, що характеризують мінеральні води. Методи лікувального використання мінеральних вод.
- •62. Основні типи мінеральних вод і їх географія.
- •63. Різновиди кліматотерапії.
- •65. Історія розвитку бальнео лікування
- •66. Особливості терапевтичного вприву на організм мінеральних вод
- •67. Основні методи бальнеологічного лікування.
- •68. Поняття про лікувальні грязі та їх властивості.
- •69. Класифікація природної грязі
- •70. Грязелікування і електрогрязелікування. Грязеві аплікації.
- •71. Торфолікування і глино терапія як різновиди грязелікування.
- •72. Грязьові озера та лимани України та їх практичне використання.
- •73. Лікування грязями. Показання та протипоказання до призначення.
- •74. Місце фізіотерапії у наданні санаторно-курортних послуг
- •75. Штучні фізичні фактори, що застосовуються в курортній лікувальній практиці.
- •76. Лікув.Фактори механічної природи.
- •77. Лікувальні фізичні чинники термічної і водної природи
- •78. Застосування рідкісних і нетрадиційних методів лікування.
- •79. Характеристика санаторно-курортного потенціалу України.
- •80. Характеристика грязебальнеологічних курортів України.
- •81. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Карпатського регіону
- •82. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Криму
- •83. Характеристика курортно-санаторного потенціалу закарпатської області
- •84. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Полтавської області
- •85. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Львівської області
- •86. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Європейських країн
- •87. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Чехії
- •88. Характеристика курортно-санаторного потенціалу Кавказу
21. Водні об’єкти. Оцінка водних об’єктів для пляжно – купального відпочинку. Метеорологічні умови купання
В організації відпочинку особлива роль належить водним об'єктам. Можливість займатися різноманітними видами спорту, мікрокліматичний комфорт, естетична дія берегових мальовничих ландшафтів, зміна вражень - все це, діючи в комплексі, сприяє тому, що водойми цілком можна вважати природними лікувальницями. Ось чому більша частина рекреаційних закладів і майже всі заклади короткочасного відпочинку населення розміщуються або безпосередньо на берегах водойм, або поблизу них.
Водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Річки, озера і озерця не можуть повністю задовольнити попит на відпочинок біля води, оскільки багато з них, особливо невеликі, сильно забруднені і маловодні. Озера часто віддалені від великих міст і промислових центрів або розміщенні в місцях, важкодоступних для масового відвідування рекреантів. Багаточисельні озерця мають, в основному, місцеве рекреаційне значення.
В цих умовах особливо велике значення для розвитку рекреації мають водосховища, які є істотним, а в деяких місцях і єдиним водним рекреаційним ресурсом.
Найпопулярніші у населення водні рекреації, пов'язані з морськими купаннями. Однак, як показує досвід багаторічних комплексних фізіотерапевтичних спостережень, відпочинок біля моря в спекотні літні місяці корисний далеко не всім, а в основному практично здоровим людям молодого і середнього віку.
Людям з порушеним здоров'ям, особливо літнім, краще відпочивати в умовах звичного для них клімату. Це, звичайно, зрозуміло, однак попит на відпочинок біля моря поки що перевищує пропозицію.
Купання виявляють загальнозміцнюючу дію. Рекомендовано починати купання в воді температурою не нижче 18., 2-3 хв, поступово збільшуючи до 15-20 хв. Не рекомендується купатись у водоймах за несприятливих метеорологічних умов (круті хвилі, сильний вітер. Низька температура води і повітря, погана прозорість води та інше).
22. Грунтово-рослинний покрив і його рекреаційна оцінка.
Значення рослинного покрову як рекреаційного ресурсу дуже велике, оскільки з ним пов'язано оздоровчий вплив ландшафту завдяки іонізаційним і фітонцидним властивостям рослин. Особливо велика роль лісів, адже саме лісові масиви сприяють підвищенню вмісту кисню в повітрі і його іонізації. Іонізація — процес утворення іонів в повітряному середовищі, що створює сприятливу чинить очищаючу дію на організм людини. Рекреаційну функцію лісу визначає також санітарно-гігієнічна обстановка, яка залежить від фітонцидних властивостей рослин. Фітонциди — це літаючі речовини, що виділяються деревною рослинністю, які стерилізуючи діють на певні мікроорганізми. Ліси збагачують повітря киснем і поглинають вуглекислий газ. Крім того, вони очищають повітря від різних видів забруднення, в т.ч. і шумового. Дуже важлива наявність лісових смуг уздовж транспортних магістралей і лісонасаджень ідовкола рекреаційних об'єктів.
Ліс — це природна (географічна) зона, представлена деревами, які густо ростуть одне біля одного, і чагарниками одного або декількох видів. Ліс володіє властивістю постійного самовідновлення.
Лісовий масив — значна ділянка лісу з більш менш чіткими межами. Розрізняють наступні види лісових масивів:
Галерейний ліс. Він витягується вузькою смугою уздовж річки, що протікає серед безлісих просторів.
Стрічковий бір. Так називають соснові ліси, що ростуть у вигляді вузької і довгої смуги на пісках. Вони мають велике водозахисне значення.
Парковий ліс. Це лісовий масив природного або штучного походження з рідкісними, поодиноко розкиданими деревами.
Переліски. Це невеликі ліси, що сполучають лісові масиви.
Гай. Ділянка лісу, звичайно відособлена від основного масиву.
Характеристика відкритих ділянок.
Луки — тип рослинного співтовариства трав'янистих багаторічних рослин, що пристосовані до умов середнього зволоження (мезофітів) і нормально розвиваються протягом всього вегетаційного періоду. Луки мають велике значення для рекреаційної діяльності, оскільки різноманітять пейзаж. У санаторіях луки зазвичай використовують для будівництва кліматоспоруд і спорткомплексів.
Болото — надмірно зволожена ділянка суші із специфічною рослинністю і шаром торфу не менше 0,3 м потужності (при меншій потужності торфу такі ділянки називають заболоченими землями). Болота утворюються в результаті застою води і заболочування або заростання водоймищ. Поширені болота в основному в тайзі, змішаних лісах і тундрі. Болота несприятливі для рекреації, а тому вони зазвичай виключаються із зони, придатної для рекреаційного освоєння.
Сільськогосподарські угіддя представлені в нашій країні ріллею і сінокосами. Сінокоси є необхідним елементом ландшафту і не знижують рекреаційної значущості території. Якщо ж велика розораність території, то така територія не представляє інтересу для рекреаційного освоєння. Чергування полів з перелісками і лісовими масивами додає своєрідність пейзажу і не погіршує рекреаційних якостей ландшафтів.