
- •Кафедра філософії
- •Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми з дисципліни «філософія» Тема 1: Філософія: предмет, функції та її значення
- •Тема 2. Генезис філософського знання: від витоків до сьогодення
- •Тема 3: Філософська онтологія — проблема буття
- •Тема 4. Свідомість, її сутність та структура
- •Тема 5: Гносеологія. Основний зміст процесу пізнання
- •Тема 6. Логіка та методологія наукового пізнання
- •Тема 7: Філософська антропологія — проблема людини
- •Тема 8: Соціальна філософія
- •Тема 9: Філософія історії
- •Тема 10. Проблема взаємодії суспільства і природи. Глобальні проблеми сучасності
- •Самостійна робота студентів
- •Загальні вимоги до рефератів:
- •Вимоги до оформлення:
- •Вимоги до змісту:
- •Система оцінювання рефератів:
- •Тематика рефератів:
- •Система поточного і підсумкового контролю знань Поточний контроль знань
- •Питання контрольної роботи № 1
- •Питання контрольної роботи № 2
- •Підсумковий контроль знань студентів
- •Перелік питань для підготовки до іспиту з дисципліни «Філософія»:
- •Критерії оцінювання екзаменаційних завдань
- •Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ects
- •Список рекомендованої літератури
- •Анотація до нормативної дисципліни «Філософія»
Питання контрольної роботи № 2
Що таке онтологія?
Охарактеризуйте основні форми буття.
Дайте визначення понять «матерія», «простір», «час» і «рух».
Дайте визначення поняття «свідомість».
Індивідуальна і суспільна свідомість. Їх структура.
Діалектика як загальна концепція розвитку.
Дайте коротку характеристику законам діалектики.
Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.
Сутність пізнавального процесу. Принципи пізнання.
Коротко охарактеризуйте структурні елементи процесу пізнання.
Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
Діалектична взаємодія між чуттєвим та раціональним рівнем пізнання.
У чому сутність наукового пізнання?
Охарактеризуйте значення методу та методології в науковому пізнанні.
Які елементи, форми і методи наукового пізнання ви можете перелічити?
Практика в процесі пізнання.
У чому полягає предмет і метод соціальної філософії?
Дайте коротку характеристику діяльності як способу існування соціального.
Охарактеризуйте діалектику взаємодії між суспільством і природою.
Дайте оцінку негативним наслідкам антропогенного впливу на природу.
Що вивчає соціальна екологія? Перелічіть найважливіші екологічні проблеми сучасного світу.
Назвіть соціальні заходи, що сприятимуть подоланню екологічної кризи.
Охарактеризуйте концепцію ноосфери і коеволюції з погляду вирішення глобальних проблем сучасності.
Предмет філософії історії та сутність історичного процесу.
Дайте коротку характеристику головних підходів в аналізі історії.
У чому виявляється роль особистості в історії?
Дайте коротку характеристику духовному життю суспільства.
Розкрийте рівні, сфери і форми суспільної свідомості.
Охарактеризуйте багатогранність виявів культури.
Що таке цінність?
Дайте визначення поняття «ціннісна орієнтація».
Коротко охарактеризуйте найголовніші цінності людського існування.
Проблема сутності людини як предмет філософської антропології.
Вкажіть на співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність» та «особистість».
Розкрийте соціальні характеристики особистості.
Проаналізуйте такі фундаментальні риси особистості, як потреби та інтереси.
Що таке життєва позиція?
Що таке сенс життя людини?
Охарактеризуйте співвідношення свободи і відповідальності людини.
Підсумковий контроль знань студентів
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється на основі результатів поточної успішності та екзамену. Екзамен проводиться у письмовій формі. До переліку завдань екзаменаційного білета входить 6 завдань.
Перелік питань для підготовки до іспиту з дисципліни «Філософія»:
Філософія як світогляд.
Історичні типи світогляду.
Проблема визначення предмету філософії.
Система філософії та її структурні складові.
Основні функції філософії.
Буття та його основні форми.
Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.
Рух, основні його форми і властивості.
Простір і час, основні характеристики.
Свідомість як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення.
Вихідні принципи гносеології.
Чуттєве пізнання та його форми.
Істина як процес.
Критерії істини.
Інтуїція та її різновиди.
Моральні регулятиви пізнання.
Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія.
Емпіричні методи пізнання.
Теоретичні методи пізнання.
Методи пізнання, що використовуються як на теоретичному, так і на е емпіричному рівні.
Основі поняття і задачі праксеології (практика, успіх, дія).
Поняття природи (суспільство як частина природи).
Взаємодія природи і суспільства.
Форма буття людини.
Сутність людини і сенс її життя.
Проблема свободи і відповідальність людини.
Філософська антропологія.
Людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість.
Історичні типи взаємовідношень людини і суспільства.
Основні підходи до розуміння суспільства.
Суспільство як система, що саморозвивається.
Роль народонаселення і природних умов у розвитку суспільства.
Формаційна теорія суспільного розвитку К.Маркса.
Цивілізаційні моделі розвитку суспільства А.Тойнбі.
Сутність духовного життя суспільства, суспільна свідомість.
Суспільна свідомість та її структура.
Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
Політична свідомість.
Правова свідомість.
Економіка і мораль.
Екологічна свідомість.
Методологія, рівні методологічного знання.
Плюралізм філософських методологій.
Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
Парадигма, стиль мислення, наукова картина світу.
Основні принципи діалектики.
Альтернативи діалектики.
Категорії діалектики.
Закон єдності і боротьби протилежності.
Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
Проблема єдності світу.
Проблема методологічного забезпечення сучасних економічних досліджень.
Сутність духовного життя суспільства.
Культура як специфічна соціальна реальність.
Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
Класифікація цінностей.
Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
Проблеми сенсу і спрямованості історичного процесу.
Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
Становлення і розвиток філософії Стародавньої Індії.
Становлення і розвиток філософії Стародавнього Китаю.
Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
Антична філософії: космоцентризм.
«Лінія Платона» і «лінія Демокрита» в філософії античності.
«Наївний матеріалізм» філософів Мілетської школи.
Стихійна діалектика (Геракліт).
Філософія Сократа.
Ідеальна держава Платона.
Аристотель як систематизатор античної філософії та логіки.
Етика стоїків.
Основні риси філософії Середньовіччя.
Апологетика: примат віри.
Патристика: віра для розуміння.
Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм).
Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
Основні риси філософії Відродження.
Діалектика доби Відродження (Микола Кузанський).
Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження.
Філософія Реформації (М. Лютер та Ж. Кальвін).
Натурфілософія доби Відродження (Д. Бруно, М. Коперник).
Передумови та основні риси філософії Нового часу.
Емпірична філософія Ф. Бекона.
Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів Декарта.
Соціально-філософська концепція Т. Гоббса.
Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози.
Монадологія В. Лейбніца.
Британське просвітництво (Д. Локк).
Французьке просвітництво (Ж.-Ж. Руссо, Вольтер).
Феномен німецького просвітництва та його основні риси.
Агностицизм філософії І. Канта.
Етичні погляди І. Канта. «Категоричний імператив».
Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.
Метод і система філософії Г. Гегеля.
Філософія історії Г. Гегеля.
Громадянське суспільство і правова держава у філософії Г. Гегеля.
Позитивізм О. Конта і Г. Спенсера. Другий позитивізм Р. Авенаріуса та Е. Маха.
Філософія ірраціоналізму.
Філософія життя (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше).
Прагматизм.
Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм).
Екзистенційна філософія.
Фрейдизм.
Неофрейдизм.
Герменевтика.
Неотомізм.
Філософська антропологія.
Філософський дискурс постмодерну.
Філософська думка Київської Русі.
Українська філософська думка доби Відродження (XIV–XVI ст.).
Філософія в Києво-Могилянській академії.
Філософія Г. С. Сковороди.
Університетська філософія в Україні XVIII ст. – поч. XIX ст. (М. Костомаров, П. Куліш).
«Філософія серця» П. Юркевича.
Філософські ідеї Т. Г. Шевченка.
І. Я. Франко про українську національну ідею.
Філософські погляди В. І. Вернадського.
Консерватизм соціально-філософських поглядів В. Липинського.
Соціально-філософські погляди Д. Донцова.
«Філософія переживання» Л. Українки.