Тема 9: Філософія історії

Філософія історії. Проблема історичного процесу в філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та історія як закономірний процес). Головні підходи в аналізі історії (формаційний підхід, цивілізаційний підхід). Сенс історії.

Тема 10. Проблема взаємодії суспільства і природи. Глобальні проблеми сучасності

Суперечлива взаємодія суспільства і природи. Антропогенний вплив на природу. Проблема майбутнього в філософії. Передбачення, прогностика. Футурологія. Глобальні проблеми сучасної цивілізації. Причини глобальних проблем сучасної цивілізації. Способи вирішення глобальних проблем сучасності. Коеволюція.

3. Самостійна робота студентів

Самостійна робота з дисципліни «Філософія» містить наступні форми роботи:

1. Підготовка до виступу на семінарському занятті.

2. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів.

3. Виконання індивідуальних завдань, до котрих відносяться підготовка рефератів, вправ, тестів тощо.

Частина реферативних завдань може бути заслухана на семінарських заняттях і відповідним чином оцінена. Оцінка за реферат 10 балів, якщо він відповідає необхідним вимогам, або 0 балів, якщо формальні і змістовні вимоги проігноровані.

Загальні вимоги до рефератів:

1. Тема реферату обирається студентом за власним вибором із наведеного переліку тем.

2. Тема, план і зміст реферату повинні бути взаємно відповідними.

3. До реферату додається список використаної наукової літератури.

Вимоги до оформлення:

1) Шрифт Times New Roman, 14 розмір шрифту, міжрядковий інтервал 1,5.

2) Розміри полів мають відповідати: верхнє і нижнє 2 см, ліве 3 см, праве 1 см.

3) Відступ першого рядку абзаців 1,25 см. Рівняння абзаців по ширині. Назв розділів по центру.

4) Титульна сторінка повинна відповідати вимогам університету до оформлення письмових робіт.

5) Обсяг реферату без титульної сторінки не повинен перевищувати 20.000 знаків, або 5.000 слів. Цю статистику можна подивитися у нижньому лівому кутку редактору MS Word.

Вимоги до змісту:

1) Реферат починається з розділу «Вступ» в якому у вільній формі мають бути викладені зауваження щодо тексту загалом, описаний спосіб реферування, коротко викладена головна ідея та тема тексту.

2) У змістовній частині реферату яка називається «Зміст» в залежності від обраного способу реферування мають міститися відомості про досліджуваний текст.

3) У частині «Висновки» мають міститися висновки щодо опрацьованого тексту. У висновках має бути стисло викладена головна ідея твору, його ключові положення та мета, інтелектуальні враження автора реферату від опрацьованого тексту.

Система оцінювання рефератів:

За реферат загалом можна отримати 10 балів. Бали віднімаються за:

1) Невідповідність змісту вказаній темі — 10.

2) Копіювання чужих робіт — 10.

3) Порушення вимог оформлення — 2.

4) Граматичні помилки — 2.

5) Порушення вимог до змісту — 4.

6) Порушення вимог до висновків — 2.

7) Несвоєчасність подачі реферату — 8.

Тематика рефератів:

1. Філософія в системі культури.

2. Філософія і наука.

3. Філософія і політика.

4. Філософія і релігія.

5. Філософія і міфологія.

6. Філософія і світогляд.

7. Історичні різновиди світогляду (характеристика головних різновидів).

8. Людина як вища цінність в системі філософського знання.

9. Філософський зміст проблеми буття.

10. Категорія «буття», її зміст і специфіка.

11. Буття і небуття.

12. Буття і сутність.

13. Діалектика основних форм буття.

14. Буття світу і людини.

15. Відображення як загальна властивість матерії.

16. Відображення та інформація.

17. Виникнення і розвиток психіки як форм відображення психіки.

18. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

19. Структура свідомості, її основні рівні.

20. Співвідношення біологічного і соціального і походженні свідомості.

21. Проблема «діалогу» людини і комп’ютерних систем.

22. Діалектика як теорія розвитку.

23. Діалектика кількісних і якісних змін.

24. Діалектична суперечність як джерело розвитку.

25. Особливості закону заперечення заперечення.

26. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.

27. Метафізика – альтернатива діалектиці як теорії розвитку.

28. «Негативна» діалектика: сутність, основні положення і принципи.

29. Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

30. Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.

31. Пізнання як вид духовної діяльності і духовної культури.

32. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

33. Діалектика суб’єкта та об’єкта як проблема сучасної філософії.

34. Діалектика істини та заблудження в сучасній філософії.

35. Взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в пізнанні.

36. Проблема розуміння в сучасній філософії.

37. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

38. Основні функції практики.

39. Характеристика взаємозв’язку практичної і теоретичної діяльності.

40. Категоріальний зміст поняття «практика».

41. Наукове пізнання як вид духовної діяльності та спосіб теоретичного освоєння дійсності.

42. Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання.

43. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.

44. Проблема рівнів наукового пізнання в сучасній методології науки.

45. Філософія і сучасна методологія науки: тенденція взаємозв’язку та взаємовпливу.

46. Єдність природи і суспільства.

47. Специфіка соціального пізнання; основні методологічні засади.

48. Предмет та структура соціальної філософії.

49. Сучасні концепції про типологію суспільного поступу.

50. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.

51. Основні засади сенсу історії.

52. Людина і Всесвіт.

53. Геополітика в минулому і сьогодні.

54. Екологія. Мораль. Політика.

55. Сім’я. Її соціальні функції та роль у житті особистості.

56. Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії.

57. Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.

58. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.

59. Нації та національні відносини в сучасному світі.

60. Національна свідомість і світогляд.

61. Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу.

62. Діалектика взаємодії особистості і суспільства.

63. Індивід як соціоприродна і соціальна істота.

64. Потреби як фактор формування особистості.

65. Людина – найвища цінність суспільства.

66. Діяльність – основа формування особистості.

67. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

68. Виникнення науки та її історичні етапи розвитку.

69. Наука як феномен культури.

70. Диференціація та інтеграція як закономірності розвитку науки.

71. Наука і глобальні проблеми сучасності.

72. Наука і майбутнє людства.

73. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.

74. Філософія Стародавньої Індії та сучасність.

75. Конфуцій і конфуціанство.

76. Проблема людини в філософії Сократа.

77. Платонівська «ідеальна держава» і сучасність.

78. Поняття душі у філософії Аристотеля і сучасність.

79. Гуманізм Відродження і сьогодення.

80. Вчення про субстанцію у філософії Б. Спінози.

81. Сутність монадології Г. Ляйбніца.

82. Автономність етики І. Канта.

83. Філософія творчості Ф. Шеллінга.

84. Раціональний зміст гегелівської діалектики.

85. Проблема людської діяльності у філософії Л.Фейєрбаха.

86. Марксизм і його фальсифікація в радянський період.

87. Проблема людини та її свободи у філософії екзистенціалізму.

88. Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше.

89. Людина та історія в екзистенціальній філософії К. Ясперса.

90. Структуралізм у гуманітарному пізнанні.

91. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії кінця ХХ — початку ХХІ ст.

92. Загальне та особливе у неопозитивізмі і постпозитивізмі.