Джерела творення термінів

1. Переосмислення загальновживаних слів: особа – юридична особа, відповідальність – матеріальна відповідальність.

2. Професійні слова: ін’єкція, каса.

3. Запозичення з інших мов: дебет, кредит, банк (італ´янська мова), вексель, бухгалтер (німецька мова).

4. Поєднання власне українських слів та частин іншомовних слів: агрофон (агро – від грецького “поле”, в складних словах відповідає поняттям “земля”, “землеробський”; фон – французька “основа”, “глибина”, “стан грунту, що впливає на урожай с/г культур”), поєднання запозичених складників: автобіографія.

5. За допомогою власних назв:

- меценат (лат. Maccenas – римський державний діяч, що підтримував поетів і художників);

- ват (за ім´ям анг. Фізика Дж. Ватта (Watt);

- дрезина (за ім´ям нім. Винахідника Дреза).

В основному значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках . Ось тому всі терміни мають вживатися в зафіксованому значенні, а не в задовільних формах.

Нестандартні терміни в діловому мовленні ускладнюють складання та функціонування ділових паперів. Вільне словотворення може стати причиною непорозуміння.

Потрібно уникати використання застарілих термінів (факт, фронт), вони потрапили до загальнонародної мови. Вживання термінів архаїзмів ускладнює зміст документа.

Словник культурної людини сьогодення включає в себе безліч термінів різних галузей знання. Він постійно поповнюється, з одного боку, завдяки безупинному науково-технічному прогресові, а з другого – завдяки вдосконаленню засобів масової інформації і внаслідок цього – зростанню культурно-освітнього рівня найширших мас населення.

Але завжди потрібно пом´ятати, що терміни кожної сфери науки потребують особливої уваги, постійної роботи з словниками і довідниками.

Функції термінів

• Терміни однозначно тлумачать основні ключові поняття, що використовує мова професійного спілкування. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань.

• Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство – діловод; справочинство – справа), а також запозичується з інших мов.

Професійна лексика

Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже експресивно забарвлені) синоніми до термінів.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад: