- •Функції лексики обмеженого вживання у професійному мовленні
- •1) Загальновживана, або загальнонародна, лексика;
- •2) Лексика обмеженого вживання.
- •Діалектна лексика
- •Функції діалектної лексики
- •Спеціальна лексика
- •Джерела творення термінів
- •Функції термінів
- •Професійна лексика
- •1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків:
- •Функції професійної лексики
- •Функції жаргонів
- •Список використаної літератури
Спеціальна лексика
Спеціальна лексика — це слова і вирази, які вживаються групами людей, об'єднаними професійною спільністю. У ній виділяються два основні шари: терміни і професійна лексика.
Термін – це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї або іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі. Термін – спеціальне слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання, науки, техніки, політики, мистецтва.
Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:
а) системність терміна (зв’язок з іншими термінами даної предметної сфери);
б) наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;
в) моносемічність (однозначність) терміна в межах однієї предметної галузі,
однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;
г) стилістична нейтральність;
д) відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків.
Терміни конкретної галузі знання або діяльності складають окрему терміносистему (термінологію). У межах цієї системи термін не повинен мати синонімів, він також не може бути багатозначним.
Кожне поняття має співвідноситись тільки з одним терміном, а кожен термін – тільки з одним поняттям. Якщо одне й теж слово вживається у різних термінологічних системах, то ці слова виступають як омоніми:
Корінь (математичне) – корінь (ботанічне) – корінь (філологічне) – корінь (стоматологічне).
Терміни позбавлені будь-якої образності, емоційно-експресивного забарвлення. Наприклад, у технічних термінах палець, головка, плече, ручка образність втрачено.
Безекспресивності термінів сприяє і те, що велика кількість їх є словами іншомовними: ультрафіолет, рентгеноскопія, цитоплазма, дифузія.
Терміни можуть бути загальнонауковими: аналіз, гіпотеза, функція, категорія, метод – і вузькоспеціальними: гіпотенуза, знаменник (математичне), суфікс, префікс (лінгвістичне),, гідроліз (хімічне).
Терміни позначають як абстрактні поняття: мутація, асиміляція, так і конкретні спеціальні предмети речовини: осцилограф, реле, гормон, протеїн, кислота.
За структурою терміни можуть бути як одним словом, так і словосполученням чи фразеологізмом: приватна власність, чоловічий рід, білий вірш.
Таким чином, можна виділити правила функціонування термінів:
1. Розрізняють термінологію загальнонаукову (експлуатація, конструкція, виробництво) і вузькоспеціальну (аванс, депозит, акцепт).
2. У складі термінології наявна значна кількість іншомовних слів: штрек (від німецького), кабель (від голландського), конструкція (від латинського), експлуатація (від французького).
3. Терміни характеризуються літературною унормованістю й однозначністю. В основному значенні зафіксовані у державних стандартах і спеціальних словниках, довідниках.
4. Терміни не мають емоційного забарвлення і не можуть мати синонімів.
