16. Імунітет та його види. Щеплення.

Імунітет – неприйнятність організму до інфекцій. В ньому беруть участь лімфоїдні органи, загрози дна залоза, селезінка, лімфатичні вузли, кістковий мозок. У хворих на інфекцію в плазмі крові появляються антитіла проти антигену (збудник). Антитіла зв’язуються з мікробами та їхніми токсинами, нейтралізують їх, знешкоджують шляхом склеювання, осадження та та розчинення. Людина одужує і тривалий час є неприйнятною до мікроорганізмів – це набутий імунітет. Є ще вроджений. До 6 міс. Діти мало хворіють, бо отримали антитіла з кровю матері під час внутрішньоутробного розвитку. Вроджений і набути це природний імунітет. Є ще штучний. Його виробляють у дітей шляхом вакцинації. В організм вводять вакцину – ослаблені або вбиті мікроби. При цьому виробляються антитіла протягом певного часу. У нас існують вакцини туберкульозу, дифтерії, поліміеліту, коклюшу, кравця, корі, епідемічного паратиту, грипу. Щеплення виконують здоровим дітям, після чого діти переносять легку форму хвороби. Шляхи введення вакцини різні. Проти віспи нашкірно. Проти дифтерії, коклюшу, плавця внутрішньо-мязово. Проти поліміеліту – через рот. Проти грипу – через ніс. Штучний імунітет триває до 5 р, тому треба проводити ревакцинацію. Щеплення може супроводжуватись різними реакціями з боку дитини як загальні, так і місцеві. Загальні: нездужання. Місцеві: припухлість, почервоніння, болючість, збільшення лімфатичних вузлів. При цьому треба звернутись до лікаря. Профілактика інфекцій:1) дотримання правил особистої гігієни; 2) дотримання режиму; 3) загартовування і фізичне виховання; 4) правильний прийом нових дітей; 5)санітарний контроль за працівником; 6) санітарно-освітня робота з дітьми, батьками, персоналом.

14.Вірусні інфекції. Їх збудником є віруси, які мають здатність вибірково пошкоджувати клітини і тканини. До них відноситься грип- гостре інфекційне затвор., яке проявляється інтоксикацією та проявами з боку верхніх дихальних шляхів(висок Т до 40С і більше, головний біль, слабкість, збудники – віруси типу А,В,С. Імунінет виробляється відповідно до кожного з цих типів відповідно і вакцинація має бути певною вакциною.Джерело грипу- хвора людина, яка при кашлі, чханні із краплинками слизу, розповсюдження вірусних інфекцій період 18-40 год

15. Поліміеліт- гостре вірусне захворювання.Збудник стійкий до фізичних і хімічних агентів.В зовн. с-щі вони зберігаються від 3-ч до 6-ти місяців, вражає сіру речовину спинного мозку. Джерелом є хворі люди. Інкубаційний період 7-14 днів. Прояви: починається загальним нездужанням, підвищ.Т, блювання, висока чутливість шкіри до подразників, пітливість, можуть бути прояви ангіни в розпалі, починаються зявлятися паралічі ніг, рук, тулуба, в тому числі дихальних мязів. У важких випадках хвороби паралічі кінцівок залишаються на все життя. Хворих треба ізолювати, проводять хімічну дизенфкцію, запроводжують карантин на 20 днів, профілактика - щеплення, особиста гігієна.

18. Короткозорість —

дефект зору, коли людина чітко бачить лише близько розташовані предмети. Може бути вродженою і набутою. Коротк. Негативно впливає на дитину, може змінити її поведінку та характер. Дитина мружиться, низько нахиляється, втомлюється, неуважна, сутулиться, скаржиться на болі в очах. При коротк. Може розвинутися зизість. Далекозорість нездатність сфокусувати зір на прилеглому об'єкті. Далекозорість зазвичай розвивається після 40 років. Лікування далекозорості частіше проводиться за допомогою носіння окулярів (контактних лінз). Лікування далекозорості можливо і за допомогою хірургічної корекції. Далекозорість, яка прогресує, може стати причиною порушення відтоку внутрішньоочної рідини. Внаслідок порушення відтоку піднімається внутрішньоочний тиску, що є чинником розвитку глаукоми.

19. Зизість. При короткозорості може розвинутися зизістьь в результаті перенапруження мязів ока. Розрізняють зизість:збіжну, розбіжну, зизість вверх, зизість вниз.Зизість також лікують окулярами, які дитина має носити постійно. Основна причина виникнення косоокості — неузгодженість роботи м'язів ока. Найчастіше воно розвивається в ранньому дитячому віці через неправильній розвиток бінокулярного зоруПричини косоокості можуть бути різними: вона може бути вродженою, може розвинутись через високу короткозорість чи далекозорість. Різного роду травми і хвороби також можуть спровокувати косоокість, інколи операції на очах.Основною метою лікування косоокості є відновлення правильного положення очей, розвиток бінокулярного та стереоскопічного зору. Методи лікування косоокості залежать від багатьох факторів: віку пацієнта, причини виникнення косоокості, її виду та ступеня відхилення.