- •1. Історія виникнення і розвитку митної справи.
- •4. Поняття, предмет та метод правового регулювання митного права.
- •5. Джерела митного права.
- •6. Поняття і види та структура норм митного права.
- •7. Митні правовідносини.
- •8. Поняття, зміст та форми митної політики.
- •9. Співвідношення понять "митна справа", "митна політика" та "митне право"
- •10. Набуття чинності законів і інших нормативно-правових актів з питань митної справи їх дія в часі.
- •16. Регіональна митниця, митниця і митний пост.
- •17. Митна варта: завдання і функції.
- •18. Взаємодія митних органів з іншими державними органами.
- •19. Посадові особи митних органів України, їх правовий статус.
- •20. Прийом на службу в митний орган.
- •22. Присвоєння спеціальних звань, припинення служби в митному органі.
- •23. Правовий і соціальний захист посадових осіб митних органів України.
- •26. Основні принципи переміщення товарів і транспортних засобів.
- •27. Переміщення фізичними особами валюти.
- •29. Пропуск і оподаткування товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України.
- •30. Переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності
- •31. Поняття, вибiр та змiна митного режиму
- •34. Тимчасове ввезення (вивезення), транзит.
- •35. Переробка на митній території, переробка за межами митної території
- •36. Митний склад
- •37. Магазин безмитної торгівлі.
- •39. Поняття митного контролю, його форми, терміни знаходження товарів під митним контролем.
- •40. Зона митного контролю, режим зони митного контролю.
- •41. Особливi процедури митного контролю
- •42. Перевiрка документів, перевірка системи облiку I звiтностi як форми митного контролю.
- •43. Огляд і переогляд товарів, тз, ручної поклажі і багажу.
- •45. Усне опитування громадян, огляд територiй I примiщень - як форми митного контролю
- •46. Мета, місце і час митного оформлення.
- •47. Попередні операції
- •48. Тимчасове зберігання.
- •49. Декларування
- •50. Види та форми декларацій.
- •51. Правовий статус декларанта.
- •52. Правовий статус митного брокера.
- •53. Взяття проб та зразків.
- •54. Митнi пiльги передбаченi мку.
- •55.Перемiщення дипломатичної пошти і консульської валізи через митний кордон України.
- •56. Розпорядження товарами, тз I грошовими коштами.
- •57. Зберігання товарів і тз на складах митних органів.
- •58 Митний перевізник.
- •64. Особливі види мита і процедури їх використання.
- •67. Порядок здійснення митного оформлення алкогольних напоїв і тютюнових виробів при ввезенні їх в Україну.
- •68. Спеціальні (вільні) економічні зони.
- •70. Поняття і зміст митної справи та митного права.
- •73. Види адміністративних порушень митного законодавства.
- •74. Поняття і види відповідальності за порушення митних правил.
- •75.Проходження служби в митних органах. Правовий й соціальний захист посадових осіб митних органів.
- •76. Посадові особи митних органів України. Відбір на службу у митні органи. Права посадових осіб митних органів.
- •77. Поняття, об’єкти, предмети митної експертизи.
- •78. Експертиза в системі митного права.
- •79. Поняття і значення тарифного регулювання
4. Поняття, предмет та метод правового регулювання митного права.
Митне право - це комплексна галузь права, система встановлених (санкціонованих) державою правових норм різної галузевої приналежності, що регулюють суспільні відносини у сфері митної справи і митної політики. Предмет митного права - суспільні організаційні відносини, що складаються в процесі і з приводу переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. В більшій мірі ці відносини є управлінськими, тобто відносинами влади підпорядкування. В той же час вони є майновими, але стосуються особистих немайнових. Окрім цього, митне право охоплює і процесуальні правовідносини. Метод митного права - це сукупність правових прийомів (засобів і способів), за допомогою яких здійснюється вплив на поведінку суб'єктів.
В митному праві, особливо стосовно регулювання особливостей переміщення через митний кордон України товарів, застосовуються методи непрямого впливу. Це, як правило, економічні важелі. Таким чином, адміністративний метод регулювання митних відносин проявляється у юридичній нерівності їх учасників, прямій організаційній підпорядкованості одного іншому, покладенні на підлеглого юридичного обов'язку, здійсненні певних дій за власним розсудом.
Оскільки митні правовідносини є комплексними й включають певну частку приватних, то їм притаманніметоди приватного права, що засновані на рівності сторін, дизпозитивності, судовому розгляду суперечок. На засадах рівності та паритетності митні органи України будують свої взаємовідносини з митними органами інших країн, а їх митниці здійснюють спільні заходи щодо реалізації митної справи.
Регулювання митних відносин здійснюється шляхом адміністративного нормотворення, адміністративного розпорядження та правоохоронної діяльності. Такий метод не тільки відображає владну природу державного управління, односторонність і обов'язковість приписів для зобов'язаних осіб, але допускає деякі елементи рівності.
5. Джерела митного права.
Джерела митного права - різноманітні зовнішні форми вираження норм митного права, які встановлюють загальні правила поведінки суб'єктів у митній сфері.
Основним джерелом митного права, як і інших галузей законодавства, є Конституція України. В ній встановлено низку норм, які мають загальне значення: про спрямування діяльності держави та її органів, про верховенство права, про міжнародні договори як частину національного законодавства України, про забезпечення регулювання і захисту власності, екологічної безпеки й підтримання екологічної рівноваги на території України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, спрямованість зовнішньоекономічної діяльності на забезпечення національних інтересів шляхом підтримання мирного й взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства, засади зовнішньоекономічної діяльності і митної справи, організація й забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.
Основне ж навантаження регулювання митних відносин припадає все ж таки на МК України як кодифіковане зібрання найбільш важливих норм митного права. МК України прийнято 20 грудня 2001 р. і підписано Президентом України 11 липня 2002р. Набрав чинності з 01.01.2004.
Положення МК У деталізуються у поточних законах. Наприклад, Закон України "Про єдиний митний тариф" регулює види та порядок стягнення мита. Серед інших законів України, що належать до митного права, варто відзначити такі, як "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р., "Про введення єдиного збору, що стягується у пунктах пропуску через Державний кордон України" від 4.11.1999 р., "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" від 24.05.19% І p., "Про транзит вантажів" від 20.10.1999 p., "Про звільнення від І обкладення митом предметів, які вивозяться (переміщуються) громадянами через митний кордон України", та ін.
Значна кількість норм митного права міститься в підзаконних нормативних актах, які дістали назву адміністративної нормотворчості, за її допомогою наповнюються реальним змістом відсилочні норми законів. До таких нормативних актів належать Укази Президента України, ПКМУ. У митному праві України присутня значна частка відомчих норм, що приймаються наказами Державної митної служби України. В разі необхідності ДМСУ видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти. Значне місце в сучасних умовах посідають міжнародні угоди з митної справи. Серед джерел митного права можна назвати такі акти:1) публікації Міжнародної торговельної палати; 2) документи Європейської економічної комісії ООН; 3) звичайне право (звичаї, звичаї ділового обігу);4) судово-арбітражна практика.