1. Історія виникнення і розвитку митної справи.

Митні відносини виникли на території України ще в її ранню історію. Перші писемні згадки про це були у знаменитій праці Геродота "Скіфія" (V ст. до н.е.). Згодом прото-українські племена антів вели жваву торгівлю із сусідами, про що описують візантійські джерела. У той же час власні джерела про митну справу виникають лише у Х ст., що у подальшому наклало відбиток на наукові дослідження цієї проблеми. Перші згадки про митну справу на території України пов'язані з Киівською Русю, тому, що Київ був важливим торговельним пунктом на північному розгалуженні Великого Шовкового Шляху. Митна справа у польсько-литовський період характеризується періодом становлення цехової торгівлі. Митна справа України за часів Російської імперії характеризувалася наступними ознаками: зняття мита на внутрішню торгівлю; ліквідація української митноїавтономії; збільшення податків на зовнішню торгівлю; винесення митних процедур на лінію державного кордону. За часів тоталітарної радянської системи відбулося згортання митної справи, лише у 20-30хх роках розбудовується митна система, але вона віддзеркалювала соціалістичний погляд на товарне виробництво. 

На початку 1986 року проводиться реформа і митних органів. Державне митне управління Міністерства зовнішньої торгівлі реорганізоване в Головне управління державного митного контролю при Раді Міністрів СРСР. Головним поворотним моментом у зміні моделі зовнішньоекономічної діяльності стала постанова Ради Міністрів СРСР від 1989 року № 191, яка юридично закріпила відхід від принципу державної монополії зовнішньої торгівлі та поставила завдання формування нової митної політики, сучасного механізму митного контролю. 16 липня 1990 року ВРУ проголосила державний суверенітет. В VI розділі відповідного документа зазначалося: "Українська РСР самостійно створює банкову (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю." 16 квітня 1991 р. приймається закон України № 959-ХІІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність", в якому стаття 13 передбачала самостійне митне регулювання ЗЕД. 25 червня 1991 року приймається Закон УРСР "Про митну справу в Українській РСР" де фіксує всі поточні наробки з митного питання.

2. Становлення митної справи в Україні.

23 серпня 1990 року виходить постанова Ради Міністрів УРСР "Про створення Управління Державного митного контролю при Раді Міністрів України", яке проіснувало короткий термін до 12 грудня 1991 року коли ПрезидентУкраїни підписав Указ "Про утворення Державного митного комітету України (ДМКУ)", який повинен був стати одним з чинників- гарантів економічної безпеки держави. З моменту - створення ДМКУ намагався зразу ж встановити на кордоні митний контроль. Тільки з березня по травень 1992 року було створено 24 нових митниці - 30 % від кількості всіх новостворених за десять років митниць. Всі митні установи, що діяли в Україні, були переведені на баланс Держмиткому. Українська митниця, в цей період, давала у бюджет 2% прибутків (сучасні німецькі та французькі митниці дають - 30%, англійські - 40% надходжень в державну казну.). Тобто митна система тоді ще не виконувала фіскальної функції в достатній мірі.. Тільки з березня 1993 року митний контроль на кордонах України починає набирати ознаки сучасних цивілізованих форм - вводиться декларування товарів, запроваджується митний контроль в аеропортах та пунктах міжнародного поштового обміну. В цілому період створення митної системи тривав до1994 року - створювалися нові митниці, визначалися зони їх діяльності. Станом на лютий 1994 р. в Україні нараховувалося 65 митниць. Станом на 1995 рік митна система діяла у складі Держмиткому, 8 територіальних митних управлінь,70 митниць, ряду центральних митних установ. На 296 митних постах працювало близько 19 тисяч чоловік Митний контроль був впроваджений на всіх ділянках кордону та на всій внутрішній території України. Разом з Держкомкордоном було відкрито 77 нових автомобільних переходів через державний кордон, що дало можливість налагодити контрольований пропуск транспортних засобів до сусідніх держав і у зворотному напрямку. У 1996 році у зв'язку з реалізацією в Україні адміністративної реформи та посиленням президентської влади відбувається реформування структури виконавчої влади у т. ч. митної системи. Необхідні умови для цього створив Указ Президента України "Про Державну митну службу України " від 29 листопада 1996 року, до якого Указом Президента від 23 березня 1998 року були внесені зміни і доповнення. Була зменшена роль колегіальних методів прийняття рішень, ліквідовувалися територіальні митні управління для більш ефективного виконання завдань митної справи у грудні 1996 року були організовані регіональні митниці. Реформована була і система підготовки кадрів. Ще 11 червня 1996 р Президент України підписав Указ №412/96 "Про створення Академіїмитної служ6и України". 31 грудня 1996 р ДМСУ видає наказ N 595 "Про створення закладів освіти Державноїмитної служби України". В цілому, в кінці 1996 року, митна система на була сучасного свого вигляду. Вона поділяється на митні органи, які безпосередньо здійснюють митну справу та спеціалізовані митні установи, які сприяють діяльності митних органів. До митних органів відносяться: ДМСУ - спеціальний орган центральної виконавчої влади у галузі здійснення митної справи, регіональні митниці та митниці. До спеціалізованих митних установ відносяться центральна митна лабораторія, транспортні, експлуатаційні та митні освітні організації.

3. Поняття і зміст митної справи.

Митна справа є специфічною діяльністю держави та створених нею митних органів у взаємодії з іншими державними органами щодо забезпечення зовнішньополітичної і особливо зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва. Визначення терміну "Митна справа" (ст.3 МКУ):1. порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів; 2. митне регулювання, пов'язане з встановленням тасправлянням податків і зборів; 3. процедури митного контролю та оформлення; 4. боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил. 

До 1 пункту (Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів): товари - будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України; предмети - особисті речі, товари, транспортні засоби та окремі номерні вузли до них, що переміщуються через митний кордон України.Переміщення товарів і предметів розрізняється у зв'язку з способом переміщення та метою переміщення 

До пункту 2 (митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів) - податок- обов'язковий платіж, що справляється з ю\ф осіб за переміщення Т.і Т.З.; збір - додатковий платіж за надання певних послуг. 

До пункту 3 (Процедури митного контролю та оформлення): Митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм МКУ, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.