Тема 8. Усний журнал.

Це пізнавальна справа-огляд, представляє собою серію коротких виступів (сторінок) на різні теми навколишнього та внутріколективного життя. І як форма організації виховної роботи поєднує в собі живе слово з художніми і образними засобами. Усний журнал дає можливість кожному члену колективу ділитися з товаришами своїми знаннями, інтересами, враженнями; дозволяє в образній формі знайомитись з політичними подіями, новинами суспільного життя; сприяє вирішенню задач морального, розумового, естетичного виховання у їх єдності.

Для усних журналів притаманний інформаційно-пізнавальний характер. Вони можуть бути практичними або оглядовими, тобто розкривати одне запитання або комплекс проблем. З їх допомогою пропагують передовий досвід, життя і діяльність знатних людей, державотворчі процеси, новини і досягнення науки, техніки і культури.

За змістом та структурою усний журнал схожий на печатні суспільно-політичні, науково-популярні та літературно-художні журнали, має постійну назву, визначену періодичність. Основні вимоги до журналу: актуальність, різноманітність форм і методів, творчість організаторів, новизна матеріалу, емоційність, задоволення запитів учнів. Усний журнал складається з ряду розділів-"сторінок". їх, як правило, буває не більше п'яти-шести, при загальній тривалості журналу 40-45 хв. Кожна "сторінка" вміщує інформацію по якійсь визначеній темі, а може-бути присвячена повністю великій темі. "Сторінки" ілюструються експонатами, дослідами, поетизованим словом, народною піснею. Назва усного журналу може бути традиційною або змінюватись, але в будь-якому випадку, вона обирається спільно, в результаті відкритого або закритого конкурсу на найкращу пропозицію між усіма учасниками; якщо усний журнал видається декількома авторськими колективами, то кожен може назвати свій журнал по-своєму. Зміст номеру (теми частинок сторінок) обговорюються на загальному зборі учасників. "Сторінки" для підготовки та виступу розподіляються за бажанням.

Кожну "сторінку" готовить невеличка бригада. На цьому ж зборі обирається редколегія номеру, котра допомагає бригадам готовити виступи, складає план, обмірковує виступ та заключення. На загальній репетиції обговорюється обкладинка, в виготовленні якої беруть участь всі учасники колективу, та показуються підготовлені сторінки. Після необхідної доробки усний журнал "виходить в світ". Назва чергової частини може оголошуватись або всіма учасниками, або ведучими, або тією бригадою, яка виступає з цією частиною.

Дорослі (педагоги, батьки) можуть бути прямими організаторами роботи, консультувати при підготовці найбільш відповідальних та складних частин журналу.

І так, відкриває журнал ведучий, котрий кратко повідомляє зміст, назву журналу, знайомить із запрошеними і виступаючими, розкриває мету виховного закладу. Надаючи слово кожному виступаючому, ведучий відкриває наступну "сторінку". Після кожної сторінки бажано подискутувати з учнями, зробити підсумок і рекомендувати літературу для поглиблення і розширення знань учнів з обговорюваної теми.

У канву усного журналу бажано вплести повідомлення учнів і гостей з тієї чи іншої галузі знань, цікаві факти, поетичне слово, пісню, діафільм.

Наприкінці усного журналу дають відповіді на запитання, які виникли в учнів і роблять оголошення, що редколегія журналу збирає відгуки про рівень його проведення й готує спеціальний випуск стінної газети.

Можливі такі теми й жанри сторінок усного журналу:

"Новини"

"Що? Де⁹ Коли?"

"Хочу все знати"

"Спорт сьогодні"

"Увага - цікава книга"

"Навколо світу"

Методика проведення усного журналу.

1. Організація початку заняття.

1. Привітання.

2. Перевірка готовності дітей.

II. Вступна частина. 1. Оголошення теми (Знайомство з дитячими журналами).

III. Основна частина (Робота на усним журналом). 1. Знайомство з титульною сторінкою.

2. Послідовне знайомство з кожною із сторінок, які мають окремі назви і передбачають цікаві завдання для дітей.

IV. Заключна частина.

1. Підведення підсумків.

2. Домашнє завдання.