Тема 4. Інтелектуальні ігри

Мають величезні можливості для розвитку у школярів таких рис особистості, як потяг до пізнання непізнаного, цілеспрямованість, допитливість, наполегливість, свідоме ділове ставлення до пізнавальної діяльності, творчу уяву.

У дітей формується потреба в пізнанні, потяг до самостійного набуття знань з додаткових джерел: книги, журнали, енциклопедії, словники.

Діти вчаться примінювати знання, уміння та навички, набуті в навчальному процесі.

Учні починають цікавитися подіями в суспільному житті, захоплюються мистецтвом, намагаються проникнути в таємниці історії, людської психіки, таємниці буття.

Все це сприяє становленню духовних потреб, розширенню кругозору, інтелектуальному розумовому розвитку.

До інтелектуальних ігор відносяться:

а) Що? Де? Коли?

б) гра-мандрівка "В країну чомучок"

в) "книжковий аукціон"

г) "Вечір веселих задач"

д) "Вечір-подорож" В світ мистецтва", "Навкруги світу", "По радній країні", "Дивовижне поряд"

є) розгадані і нерозгадані таємниці

з) Брейн - ринги.

Що? Де? Коли? Брейн-ринг. Гра може бути тематичною і оглядовою. Тематична - питання стосуються однієї теми. Оглядова - включає питання з різних галузей знань.

Підготовча робота:

1. Підбір необхідних питань, щоб відповідали рівня розвитку, знань та віку дітей.

2.Продумування системи нагород, заповнення пауз (музичні, розважальні), 3.Підготовка і оформлення приміщення, обладнання (ігр. стіл)

4. Вибір команд (назва, капітани).

5. Оформлення ігрового столу.

6. Команди по 5-6 учнів.

На обдумування питання - і хв.

"Юний ерудит" Можуть брати участь декілька команд. Організатора продумують емблеми, нагороди» символіку, Запитанні як тематичні, так і різнобічні. Спосіб проведення:

"Коловий"

"Атака віялом" якщо бере участь

"центровий" декілька команд

"Центровий" - якщо виявляється один ерудит.

"Книжковий аукціон" Захід мав як пізнавальний аспект (діти пізнають для себе багато нового) та і пропогандиський - пропагує значення книги в житті. Підготовка.

1 .Підбір книг, до розігруються.

2. Підбір цікавих неординарних питань.

3. Підготовка номерів для учасників аукціону.

2. Наявність зацікавлених глядачів. Проведення

На спец, стенді виставляються книги. Ведучий, показує і рекламує книгу. Після цього задається питання (може стосуватися теми книги, а може і ні). Той, хто знає відповідь - піднімає свій номер. Відповідь вірна - книгу виграв, ні - право надається іншому учаснику. Якщо ж правильної відповіді не було, книга може бути продана глядачам за гроші.

Вкінці вибирається переможець, хто виграв найбільше книг - отримує приз.

"Вечір веселих задач"

Учасника команді одного віку, різновікові діти та дорослі.

В зміст включаються різноманітніші цікаві мініатюри, пантоміми, виконання пісні з повним словом, драматизація пісні, виконання знайомої пісні на другий мотив, драматизація шаради (кар-тина, парад) буріме, придумати речення на тему, щоб всі слова починалися на один звук.

«Вечір розгаданий та нерозгаданих таємниць».

"Таємниці навкруги нас".

Попередня робота. 1 .Питання складаються заздалегідь» пропонується література, (питання загального характеру) 2. В копилку збираються конкретні латання від усіх бажаючих.

На зустрічі ведучі дістають з скарбниці записи, зачитують питання і пропонують бажаючим командам дати відповіді.

Приблизні питання - таємниці:

• чи є життя на інших планетах;

• як птах знаходить дорогу додому;

• що знаходиться в центрі Землі?;

• чи думають і розмовляють дельфіни? Обговорення може носити характер дискусії.

Пізнавальні вечори займають важливе місце серед форм позакласної виховної роботи. їх проводять на різноманітні теми і присвячують історичним пам'ятним датам у житті українського народу; військовим діячам українського війська різного періоду визвольних змагань; діяльності міжнародних прогресивних організацій; патріотам, які загинули від рук НКВС: жертвам голодомору: морально-правовим, морально-етичним проблемам; науковим, технічним, виробничо-економічним проблемам; питанням літератури, мистецтва, діяльності визначних учених, письменників, художників і композиторів; висвітленню проблем взаємовідносин держави та церкви і ролі священнослужителів у духовному відродженні нації і тлі.

На пізнавальних вечорах використовують різні методи і засоби виховного впливу на майбутніх спеціалістів, виступи представників громадських організацій, бізнесових і державних структур, прогресивної й національно свідомої інтелігенції. В канву вечорів вплітають пісні, вірші, фрагменти кінофільмів тощо. Все це дає змогу зробити їх емоційно насиченими, цікавими, а виховну інформацію - дохідливою і переконливою.

Цінність пізнавального вечора в тому, що у підготовці і проведенні його беруть участь учні. Вони мають нагоду проявити ініціативу, самостійність, ерудованість у доборі теми, запрошенні гостей, оформленні приміщення, підготовці книжкової виставки, номерів художньої самодіяльності, вихованці мають змогу працювати творчо і самостійно.

Тема вечора повинна бути захоплюючою і дохідливою.

Рекомендуємо проводити цикли пізнавальних вечорів, присвячених важливій проблемі. Наприклад, до річниці незалежності Української держави, маючи на меті розкрити історію боротьби українського народу за незалежність і державність, бажано так спланувати цикл вечорів, щоб висвітлити теми: «Український народ - нація, яка має право на свою державність», «Київська Русь - перша українська державність», «Галицько-Волинське князівство - держава українського народу» і т.д.

Колективна творча справа - спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, тому що твориться, виконується, організується, задумується, вирішується, оцінюється спільно - дітьми і дорослими. У кожній КТС кілька педагогічних завдань, відбувається розвиток колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, самоуправління, активного ставлення до навколишнього середовища.

Завдання організатора в тому, щоб спрямувати КТС на збагачення колективу й особистості соціально цінним досвідом, на вдосконалення кращих людських здібностей, потреб і стосунків.

На підготовчому етапі КТС організатор має допомагати учням у виборі теми й напрямку справи. Проте треба зробити так, щоб це йшло від самих дітей: провести конкурс між первинними колективами на кращі варіанти, пропозиції, проекти КТС. Організатор нарівні з дітьми бере участь в конкурсі, пропонує свої варіанти. На загальному зборі заслуховуються й обговорюються всі варіанти. Один із них відбирається для здійснення, і створюється проект.

Другий етап. Вибирається рада справи, куди входить і дорослий організатор. Рада справи, спираючись на пропозиції первинних колективів, опрацьовує вибраний варіант. Роль дорослого організатора тут у тому, щоб допомогти учням врахувати місцеві умови, (школи, міста, села), розподілити доручення між первинними колективами. Організатор спрямовує творчу справу на розвиток в учнів творчого пошуку.

Не потрібно своїх пропозицій дітям, хай вони прозвучать як ще один внесок у загальну справу, який обговорюється разом з іншими. Краще за все, якщо думка дорослого буде ніби розвитком того, що обмірковували діти.

Дуже важливо тактовно, ненав'язливо брати участь у роботі мікро-колективів. Якщо нема цікавих варіантів, можна назвати декілька своїх. Коли учні виберуть один із них, то відчують себе його авторами. Важливо вчити дітей (і насамперед власними прикладами) ставитися до своєї роботи як до частини загальної справи, як до турботи про колектив, про його честь. З цих позицій треба вести контроль за підготовкою справ, висувати вимоги, дати оцінку діям кожного і всіх разом.

Готуючись до справи, педагог-організатор намічає систему своїх дій, піклуючись передусім про те, щоб забезпечити активну участь кожного вихованця в колективній справі.

На третьому етапі відбувається колективна підготовка справи.

Тут організатор разом з керівним органом уточнює, конкретизує план його підготовки і правила проведення, потім безпосередньо організовує виконання цього плану. Він мусить спрямовувати увагу на заохочування ініціативи кожного учасника. Учні мають брати активну участь в роботі над планом.

Четвертий етап проведення КТС

На цьому етапі здійснюється конкретний план, розроблений керівним органом з усіма корективами, які були внесені його учасниками під час підготовки КТС.

Організатор слідкує за тим, як саме учні проводять колективну справу. Він допомагає їм у вирішенні тих чи інших питань, які виникли в ході роботи. Якщо бачить, що справа йде не в потрібному напрямку, то координує її. Бувають корисними також і відхилення від задуму, що виникають під час проведення КТС через різні непередбачені обставини й помилки, допущені учасниками. Усе це є також необхідною школою життя.

Головне для організатора як керівника і провідного учасника КТС-створювати й зміцнювати мажорний тон, дух бадьорості, впевненості у своїх силах, здатності нести людям радість, прагнення подолати будь-які труднощі.

П'ятий етап - колективне підбиття підсумків КТС. На цій стадії важливу роль відіграє загальний збір учасників проведеної справи: це може бути або збір, на якому обговорюється життя колективу за минулий період, або спеціальний збір - «вогник», присвячений результатам даної справи.

Організаційний момент бере на себе організатор. Він має добре продумати програму збору, залучити до його проведення не тільки учнів, а й Інших учасників виховного процесу (залежно від виду КТС). Організатор визначає дітям якнайбільшу роль у проведенні зборів, але це повинно проходити під його непомітним керівництвом. Спочатку в мікро колективах (де кожен висловлює свою думку), а потім спільно аналізуються питання, які стосуються позитивних сторін підготовки й проведення КТС: що було доброго? Що нам вдалося з наміченого? Завдяки чому? Які недоліки і помилки? Що не вийшло? Чому? -і, що особливо важливо, - уроки на майбутнє. (Що нам варто використати надалі? Перетворити на традицію? Як діяти по-іншому?..).Організатор спрямовує колективний пошук кращих пропозицій. Підхоплює і розвиває цінне, систематизує й узагальнює висловлені думки й пропозиції. І все це робиться разом з учнями. Організатор тут виконує спрямовувальну функцію, забезпечує участь кожного вихованця в оцінці КТС шляхом бесід чи анкетування, випуску стінгазети чи проведення лінійки з творчими рапортами. Вихованці підбивають підсумки виконання власних виховних завдань на нараді педагогів, які брали участь у даній КТС, на нараді батьківського активу (старших друзів мікро колективу) чи на батьківських зборах.

Шостий етап - найближча післядія КТС.

На цій стадії виконуються рішення, які були ухвалені загальними зборами. Роль організатора спрямована на роботу в мікро колективах. Тут вносяться зміни в чергові творчі доручення мікро колективам, спрямовується робота з літературою, де висвітлюються питання колективної творчої справи, намічається нова КТС.