Тема 3. Форми організації виховної роботи у школі

В педагогіці ж форма визначається як спосіб організації виховного процесу, що відображує внутрішній зв'язок його елементів і характеризує взаємовідносини вихователів і вихованців.

Ефективність організаційних форм залежить від умілого використання методів досягнення відповідних цілей.

Вимоги;

• форми виховного процесу мають бути оригінальними, творчими, науково - обґрунтованими;

- гармонійно поєднувати довершеність, оригінальність і красу.

Структура:

• вони мають свої структурні компоненти (композицію), тобто свій початок і закінчення (експозицію, зв'язку і розв'язку);

• кульмінаційні моменти, що хвилюють душу дитини, формуючи нестандартність його характеру.

Форми виховання також забезпечують певне забарвлення, тон, відтінки {емоційне забарвлення, інтонаційні відтінки, тональність голосу), оригінальність побудови змісту виховних впливів, естетизацію виховного процесу.

Існують різні форми організації виховного процесу. Кожна з них використовується

для реалізації певного змісту виховання в певних умовах. При цьому змінюється насамперед кількість дітей: одиниці, десятки, сотні. Тому першим критерієм аналізу форм виховання є кількісність. За кількістю охоплених процесом виховання школярів форми виховання поділяються на:

• індивідуальні;

• мікрогрупові;

• групові;

• масові.

Число вихованців у групі коливається від 5-7 до 25-40, у масових формах верхня межа не обмежена. Груповими формами виховання є всі види групової навчально-пізнавальної діяльності учнів, діяльність гуртків різного спрямування, групові бесіди, зустрічі, диспути. Групові форми сприяють виявленню та розвитку інтересів і нахилів учнів до науки, мистецтва, спорту тощо. А ось масові форми є цінними тому, що завдяки їм вдається залучити до участі у виховних заходах значну частину учнів. Ці форми мають великі можливості для активізації вихованців у процесі їх підготовки і проведення. Вони бувають простими і комплексними.

Прості ~- це ті, в яких зміст розкривається за допомогою одного методу (виступ, лекція, розповідь).

Комплексні масові форми характеризуються складністю структури, різноманітністю використаних засобів і методів (літературний вечір, КВК).

За такої класифікації форми виховання поділяють на групи:

• Словесні (інформація, зустрічі, усні журнали);

• Практичні (походи, екскурсії, конкурси, спартакіади);

• Наочні (шкільні музеї, тематичні стенди, книжкові виставки).

Вибір форм виховної роботи залежить від багатьох чинників:

• від віку дітей;

• від наявності знань,умінь та навичок;

• від попереднього досвіду учасників в різних формах;

• від кількості учасників;

• від майстерності організатора;

• від побутових умов та можливостей;

• від традицій школи.

Тема 3. Класифікація індивідуальних форм організації виховної роботи.

а) Індивідуальні бесіди

Індивідуальні бесіди проводяться у зв'язку з екстремальними ситуаціями (виникнення конфліктів, порушення дисципліни). Більш високого ефекту досягає педагог, якщо індивідуальну бесіду він проводить із згідно накресленим заздалегідь планом, за певною системою. Такі бесіди мають застережливий характер, вносять індивідуальний коректив у загальну програму виховних впливів. Вони сприяють розвитку особистості, її індивідуальних здібностей, нахилів, таланту. Майстерність педагога полягає у тому, щоб у процесі його впливу на особистість душа дитини сама розкрилась.

Правила індивідуальної бесіди:

• не намагатися говорити лише самому;

• стримувати себе, коли виникне бажання перервати розповідь учня;

• врахуйте, що для успішного оволодіння мистецтвом слухати потрібно стежити за тим, як учень висловлює свою думку;

• виявляйте повну увагу до співбесідника, підкреслюйте свою зацікавленість;

• спокійно реагуйте на висловлювання учня навіть тоді, коли з ним не погоджуєтесь;

• стежте за основною думкою співбесідника, намагайтеся зрозуміти хід його думок до кінця.

б) Керівництво самовихованням і самоосвітою

Одним з найскладніших видів діяльності, в яку включаються учні з педагогічних міркувань, - є діяльність, спрямована на перетворення власної особистості, тобто самовиховання. Спрямувати активність вихованця на створення власної особистості - значить перетворити його у досягненні виховної мети.

в) Колекціонування як індивідуальна форма роботи

Колекціонування - це збирання однорідних предметів, які викликають науковий, художній та історичний інтерес.

Значення:

^ розширює кругозір і пізнавальні інтереси;

^ формує навички дослідницького підходу;

^ виховує цілеспрямованості;

^ сприяє подоланню корисного з приємним;

^ сприяє розширенню знань з історії, географії, літератури;

^ діти вчаться досліджувати роботи;

^ у дітей розвивається естетичний смак, формується охайність, уміння систематизувати та підтримувати порядок.

Види колекціонування:

Філателія - збір марок; Нумізматика - збір монет; Філокартія - збір поштових листівок; Фолеристика - збір значків; Скрифофелія - збір лотерейних білетів; Філоманія - збір сірникових коробок; Філокалендарія - збір календарів; Степофілія - збір олівців; Кофокартія - збір наклейок; Копхіофілія - збір раковин.

г) Позакласне читання

Особливе місце серед індивідуальних форм виховної роботи належить позакласному читанню учнів. Правильна його організація сприяє розширенню культурного кругозору і підвищенню якості знань учнів, формуванню в них моральних і естетичних якостей. З метою формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення в них культури читання, педагог повинен проводити різноманітну виховну роботу. Передусім підчас відвідування сім!учня потрібно пояснити батькам, що і як слід читати їх дитині, скільки відводити часу на позакласне читання залежно від її вікових і індивідуальних особливостей. В роботі з учнями в цьому плані важливо домогтися, щоб читання літератури було плановим, а не хаотичним, випадковим. При складанні індивідуального плану читача враховується список літератури для конкретного класу.