Тема 1. Сутність виховного процесу

Характеристика виховного процесу (має двосторонній характер)

Виховання як цілісний процес має дві сторони:

• зовнішню: діяльність по передачі соціального досвіду;

• внутрішню: процес засвоєння соціального досвіду, поведінки, процес спрямований на самовдосконалення.

Тому виховання є одним з основних видів діяльності людства.

У вихованні беруть участь 2 учасника:

• вихователь;

• вихованець.

В основі виховного процесу лежить система виховних відносин, що забезпечує взаємодію вихователів і вихованців згідно із заданими цілями формування особистості.

Процес виховання - це система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Існують різні підходи до розкриття сутності процесу виховання:

1. Виховання є процес формування і розвитку особистості, духовного збагачення, процес взаємодії 2-х учасників виховання.

Процес - це сукупність послідовних дій, спрямованих на досягнення результату.

2. Виховання є вияв, дія - це робота учасників виховного процесу, що викликає відповідну внутрішню позитивну реакцію.

3. Виховання є взаємодія ~ дія вихователя і вихованця один на одного, взаємні зміни в поведінці, діяльності, відносинах, це співробітництво.

4. Виховання є діяльність - цілеспрямована, різноманітна, взаємопов'язані діяльність вихователів і вихованців.

5. Виховання є керівництво - розвитком особистості, здібностями та задатками людини.

Таким чином, виховання в сучасному розумінні - це цілісний, цілеспрямований, соціальний процес передачі досвіду гуманістичних, міжособистісних і соціальних відношень в реально існуючих і спеціально створених умовах, процес підготовки людини до життя та праці, формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, що об'єднає всіх учасників виховання, а також включає процес самовиховання.

Риси виховного процесу:

1. Безперервний і систематичний вплив на дітей - виховання триває протягом усього життя. При цьому змінюється лише співвідношення виховних факторів.

До школи провідна роль належить сім'ї. В роки навчання - школа, училище, ВУЗ.

Подальше життя - власна сім'я, трудовий колектив, громадські, політичні, релігійні організації.

2. Цілеспрямованість - чітко визначена ціль стає близькою і зрозумілою.

3. Віддаленість результату - між педагогічним впливом і проявом вихованості лежить довгий період.

4. Багатофакторність - у виховання приймає участь сім'я, школа в цілому, кожний вчитель окремо, все суспільство з його установами, організаціями.

5. Комплексний характер - особистість формується в цілому, певні риси та якості формуються не поступово, не по черзі, а одразу - комплексно.

В процесі виховання тісно поєднуються 3 функції:

1. Виховання

2. Самовиховання

3. Перевиховання

Самовиховання - вищий стан виховного процесу. Усвідомлена діяльність особистості по формуванню окремих рис. Успіх залежить від правильної оцінки себе, правильного розуміння ідеалів, від вольових рис.

Перевиховання - виховний процес, спрямований на подолання (викорінення)негативних рис, що сформувалися під впливом несприятливих умов.

Воно може мати як односторонній характер, так і двосторонній.

Залежить від:

• особи виховання;

• від організації процесу перевиховання;

• ліквідації причин, що породили негативну поведінку;

• від віку (стажу) виховання.

Закономірності виховного процесу

Виховний процес підпорядкований певним закономірностям - це зв'язки між компонентами виховного процесу, що забезпечують ефективний розвиток особистості.

1. Зв'язок виховання з суспільними потребами- зміни в суспільстві ведуть за собою зміни в виховній системі.

2. Зв'язок між вихованням і самовихованням.

3. Залежність виховання від позиції виховання - якщо хочеш добре виховати, домагайся прихильності вихованця.

4. Виховання найбільш успішно відбувається в природному для нього національному руслі. Дитину має оточувати рідна мова, природа, національна культура.

5. У виховному процесі беруть участь різноманітні фактори. Виховує все і люди, і речі, і явища. Найбільше-люди.

6. Результат виховання залежить від якості виховного впливу.

7. Залежність результатів виховання від віку дітей - (Виховуй дитину, поки вона лежить поперек лавки).

Знання закономірностей виховного процесу допомагає педагогу не механічно, а свідомо накреслити шляхи, щоб прийти до поставленої мети у вихованні.

Рушійні сили виховного процесу - сукупність суперечностей, боротьба протилежностей, вирішення яких сприяє просуванню процесу виховання до нових цілей:

а) між даними, наявними у вихованця рисами та якостями і вимогами до нього з боку вихователя, суспільства;

б) протиріччя між потребами та інтересами вихованців і їх рівнем готовності до реалізації цих потреб;

в) між прагненням вихованця до самостійності і потребою використання досвіду дорослих;

г) між окремими впливами вчителів, що працюють в класі;

д) між організованим впливом школи і стихійним впливом оточення.