
- •Тернопільський державний економічний університет центр підготовки офіцерів запасу
- •Тернопіль 2006р.
- •Автомат складається з таких частин і механізмів:
- •Бойові властивості:
- •Кулемет складається з таких частин і механізмів:
- •Нормативи:
- •Бойові властивості:
- •Пробивна дія кулі.
- •Загальна будова пк.
- •В комплект кулемета входять:
- •Пкт за будовою має наступні відміни від пк:
- •Неповне розбирання і збирання пк (пкт)
- •Нормативи:
- •Пробивна дія кулі:
- •В комплект входять:
- •Приладдя:
- •Принцип дії гвинтівки :
- •Від’єднати:
- •Нормативи:
- •Підготовка до стрільби
- •Заходи безпеки при поводженні з пострілом вог-17:
- •Порядок підготовки до роботи приладу вдень:
- •Порядок підготовки приладу до роботи вночі:
- •Призначення, бойові властивості та загальна будова ручних осколкових гранат.
- •Ручна осколкова граната рг-42
- •Ручна осколкова граната ф-1.
- •Бойові властивості ручних гранат:
- •Реактивна протитанкова граната рпг-18 (рпг-22)
- •Рух кулі у повітрі. Траєкторія польоту кулі та її елементи.
- •Умови стрільби, їх впоив на політ кулі у повітрі
- •Розвідка цілей спостереженням, цілевказання. Визначення відстані до цілі
- •Способи визначення відстані до цілі.
- •4.За допомогою прицільних пристроїв:
- •Визначення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних (табличних). Польові правила стрільби.
- •Відхилення поправок по боковому направленню вітру:
- •Вітер помірний кулю так відносить, як від прицілу 2 відкинути і на два
- •Зміна атмосферного тиску.
- •Вибір моменту для відкриття вогню. Корегування вогню
- •Спостереження в бою і цілевказівки.
- •Вибір моменту пострілу.
- •Спостереження за результатами ведення вогню і корегування.
- •1. Перевірка зброї і вивірка прицілів проводиться:
- •Основні вимоги щодо організації і приведення озброєння до нормального бою:
- •Вивірення прицілів і приведення до нормального бою озброєння бмп-2.
- •1.Міри безпеки:
- •А)одиночними пострілами:
- •Порядок побудови:
- •Вивірення прицілів і приведення до нормального бою бтр-70(80).
- •1. Міри безпеки:
- •2.Вивірення прицілу та кулеметів по контрольній мішені:
- •3.Перевірка бою та приведення до нормального бою кулемета кпвт.
- •4.Перевірка бою та приведення до нормального бою кулемета пкт. Порядок перевірки бою та приведення до нормального бою пкт аналогічний кпвт.
- •5. Складання контрольної мішені:
- •Призначення, характеристики і будова.
- •Загальна будова прицілу:
- •Основні характеристики
- •Загальна будова прицілу.
- •Вигляд поля зору прицілу:
- •Принцип дії прицілу
- •Підготовка до роботи прицілу бпк 2-42.
- •При підготовці прицілу до роботи вдень:
- •При підготовці прицілу до роботи вночі:
- •При роботі з прицілом заборонено:
- •Підготовка до роботи прицілу 1пз-3
- •Призначення, характеристики, загальна будова, принцип дії стабілізатора бмп-2
- •Основні характеристики стабілізатора:
- •Загальна будова стабілізатора:
- •Принцип дії стабілізатора:
- •Функціональна схема приводу гн
- •Функціональна схема приводу вн
- •Підготовка стабілізатора до роботи, і робота з ним
- •Робота з стабілізатором:
Функціональна схема приводу гн
Функціональна схема приводу вн
Умовні позначення:
ПУ-О, ПУ-К - пульти керування оператора, командира
ГТ-К - гіротахометр компенсаційний
Б - башта
БУ - блок управління
И - інтегратор
УС - підсилювач сумуючий
ПН - підсилювач напруги
ЛК - ланцюг корекції
У-ВН - підсилювач вертикального наведення
У-ГН - підсилювач горизонтального наведення
ШІМ - широтно-імпульсний модулятор
УМ - підсилювач потужності
ДТ - датчик струму
ГТ-ГН - гіротахометр вертикального наведення
ГТ-ВН - гіротахометр горизонтального наведення
ТГ - тахометр
Г - гармата
ПМ - підйомний механізм
Д - двигун
ПМ - поворотний механізм
При рисканні корпусу БМП башта разом з гарматою відхиляється від вихідного положення за рахунок сил тертя в погоні башти. На гарматі знизу закріплений ГТ-ГН, який виробляє електричний сигнал пропорційний по амплітуді швидкості відхилення башти, а по фазі відповідний напряму її відхилення. На відміну від стабілізатора вертикального наведенні цей сигнал подається і на інтегратор (для формування сигналу, пропорційного куту відхилення башти) і на сумуючий підсилювач (відповідно сигналам з ГТ-К і ТГ стабілізатора ВН). В решті принцип роботи стабілізатора ГН при стабілізації і при наведенні подібний до принципу роботи стабілізатора ВН.
Робота стабілізатора в режимі "ПАВ" відрізняється від його роботи в режимі АВТ тільки більшими величинами максимальної і мінімальної швидкостей наведення і більшими допусками швидкостей уводу в вертикальній та горизонтальній площинах.
Режим ПАВ вмикається або автоматично при кутах підвищення 35° і більше, або перемиканням тумблера АВТ-ПАВ в положення ПАВ. Режим використовується в основному при веденні вогню по повітряним цілям.
Режим "цілевказівка" призначений для обертання башти в напрямі цілі, яку вибрав командир, з перехідною швидкістю по найкоротшому шляху.
Можливість наведення з пультів керування в горизонтальній площині при режимі "Цілевказівка" виключається.
Викладач показує роботу стабілізатора на всіх режимах на макеті башті (на БМП, якщо заняття проводяться в парку бойових машин), а принцип роботи на плакатах.
На машині передбачені наступні блокування стабілізатора:
- при відчинених люках механіка-водія або десанту
- при вмиканні тумблера ПТР
- при поданні команди ПАЗ
- при встановленні гармати або башти на стопор
При відчиненому люці, поданні команди ПАЗ або вмиканні ПТР: вмикаються електромагніти підйомного та поворотного механізму, при цьому приводи ВН і ГН перемикаються на ручне керування.
При встановленні гармати на стопор вимикається електромагніт обертового механізму і керування приводом ГН, керування приводом ВН - зберігається.
Для визначення ступені засвоєння матеріалу і для закріплення знань викладач проводить опитування студентів по вивченому питанню.
Висновок: при русі БМП по пересічній місцевості стабілізатор озброєння дозволяє ліквідувати кутові переміщення корпусу машини, тим самим підвищити влучність і кучність і влучність стрільби з гармати і спареного з нею кулемета.