- •Тернопільський державний економічний університет центр підготовки офіцерів запасу
- •Тернопіль 2006р.
- •Автомат складається з таких частин і механізмів:
- •Бойові властивості:
- •Кулемет складається з таких частин і механізмів:
- •Нормативи:
- •Бойові властивості:
- •Пробивна дія кулі.
- •Загальна будова пк.
- •В комплект кулемета входять:
- •Пкт за будовою має наступні відміни від пк:
- •Неповне розбирання і збирання пк (пкт)
- •Нормативи:
- •Пробивна дія кулі:
- •В комплект входять:
- •Приладдя:
- •Принцип дії гвинтівки :
- •Від’єднати:
- •Нормативи:
- •Підготовка до стрільби
- •Заходи безпеки при поводженні з пострілом вог-17:
- •Порядок підготовки до роботи приладу вдень:
- •Порядок підготовки приладу до роботи вночі:
- •Призначення, бойові властивості та загальна будова ручних осколкових гранат.
- •Ручна осколкова граната рг-42
- •Ручна осколкова граната ф-1.
- •Бойові властивості ручних гранат:
- •Реактивна протитанкова граната рпг-18 (рпг-22)
- •Рух кулі у повітрі. Траєкторія польоту кулі та її елементи.
- •Умови стрільби, їх впоив на політ кулі у повітрі
- •Розвідка цілей спостереженням, цілевказання. Визначення відстані до цілі
- •Способи визначення відстані до цілі.
- •4.За допомогою прицільних пристроїв:
- •Визначення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних (табличних). Польові правила стрільби.
- •Відхилення поправок по боковому направленню вітру:
- •Вітер помірний кулю так відносить, як від прицілу 2 відкинути і на два
- •Зміна атмосферного тиску.
- •Вибір моменту для відкриття вогню. Корегування вогню
- •Спостереження в бою і цілевказівки.
- •Вибір моменту пострілу.
- •Спостереження за результатами ведення вогню і корегування.
- •1. Перевірка зброї і вивірка прицілів проводиться:
- •Основні вимоги щодо організації і приведення озброєння до нормального бою:
- •Вивірення прицілів і приведення до нормального бою озброєння бмп-2.
- •1.Міри безпеки:
- •А)одиночними пострілами:
- •Порядок побудови:
- •Вивірення прицілів і приведення до нормального бою бтр-70(80).
- •1. Міри безпеки:
- •2.Вивірення прицілу та кулеметів по контрольній мішені:
- •3.Перевірка бою та приведення до нормального бою кулемета кпвт.
- •4.Перевірка бою та приведення до нормального бою кулемета пкт. Порядок перевірки бою та приведення до нормального бою пкт аналогічний кпвт.
- •5. Складання контрольної мішені:
- •Призначення, характеристики і будова.
- •Загальна будова прицілу:
- •Основні характеристики
- •Загальна будова прицілу.
- •Вигляд поля зору прицілу:
- •Принцип дії прицілу
- •Підготовка до роботи прицілу бпк 2-42.
- •При підготовці прицілу до роботи вдень:
- •При підготовці прицілу до роботи вночі:
- •При роботі з прицілом заборонено:
- •Підготовка до роботи прицілу 1пз-3
- •Призначення, характеристики, загальна будова, принцип дії стабілізатора бмп-2
- •Основні характеристики стабілізатора:
- •Загальна будова стабілізатора:
- •Принцип дії стабілізатора:
- •Функціональна схема приводу гн
- •Функціональна схема приводу вн
- •Підготовка стабілізатора до роботи, і робота з ним
- •Робота з стабілізатором:
Призначення, характеристики, загальна будова, принцип дії стабілізатора бмп-2
Масове використання в сучасному бою танків та інших броньованих машин обумовлює значне насичення військ протитанковими засобами ближньої та дальньої дії. Тому танкова зброя, зброя БМП зобов’язана забезпечувати швидке знищування та подавлення самих різноманітних цілей на полі бою - від окремого гранатометчика в окопі до танку. Підвищилось значення фактору часу: хто перший відкриє вогонь. У зв’язку з цим з’явилась необхідність ведення вогню з ходу, що дуже знижує влучність стрільби.
Для підвищення ефективності вогню з ходу, покращення і влучності стрільби танкові гармати а пізніше і гармати БМП стали оснащатися стабілізаторами (від латинського - стійкий). Стабілізатори озброєння дуже покращили ймовірність враження цілі.
Вперше в радянському танкобудуванні система стабілізації озброєння в горизонтальній площині типу „Горизонт” була встановлена у 1951 р. на танку Т-54.
У 1952 р. встановлюється система двоплощинної стабілізації гармати типу „Циклон”. Цей танк має найменування Т-54Б.
В наш час усі основні танки, які знаходяться, які знаходяться на озброєнні не тільки Української Армії, але і армій розвинених країн світу, мають двоплощинні стабілізатори озброєння.
У 80-х роках стабілізатори озброєння стали застосовуватись і на БМП. У 1980 р. - на БМП-2 (СРСР). 1981 р. - БМП №2 „ Бредлі” (США). В ФРН пройшло випробування БМП „Мардер” з баштою, яка озброєна 20 мм автоматичною гарматою і стабілізованою в 3-х площинах наведення.
Призначення:
Стабілізатор озброєння 2Э36-1 електромеханічний двоплощинний, призначений для підвищення ефективності вогню з 30мм гармати 2А42 і 7,62мм кулемета ПКТ з ходу. Він забезпечує:
наведення гармати і спареного кулемета на ціль від пульта керування наводчика і пульта керування командира;
стабілізацію положення лінії пострілу і прицілювання при русі БМП;
ведення вогню по наземних цілях з місця наводчика - оператора і командира, а по повітряних цілях з місця командира;
командирська цілевказівка.
Стабілізатор може працювати в 2-х основних режимах:
режим точної стабілізації (режим АВТ),
в режимі грубої стабілізації (режим ПАВ), і одному допоміжному: цілевказівка.
Основні характеристики стабілізатора:
№
|
Характеристика |
Приціл наведення
|
|
п/п
|
ВН
|
ГН
|
|
1 |
Час включення, сек |
не більше 20 |
|
2
|
Час виходу на оптимальний режим, хв.
|
не більше 2
|
|
3
|
Напруга живлення, В - функціонування - оптимального режиму
|
27±2 27+1
|
|
4 |
Потрібна напруга, квт. -при наведенні -при пікових навантаженнях в режимі стабілізації |
не більше 1
не більше 5
|
|
5 |
Час безперервної роботи, год. |
6 |
|
6
|
Кути наведення, град - в режимі АВТ - в режимі ПАВ
|
від -5 до +35 від -5 до +75
|
360 360 |
7
|
Кутові швидкості наведення, град./с. - в режимі АВТ - в режимі ПАВ - перекидочна
|
0,07-5 0,1-35 - |
0,07-5 0,1-35 30
|
8
|
Демпфування (перебіги) - в режимі АВТ - в режимі ПАВ
|
1-2 1-2
|
1-3 0-4
|
9
|
Швидкість уводу, тис./хв. - в режимі АВТ - в режимі ПАВ
|
не більше 25 не більше 75
|
|
10
|
Жорсткість Кг, м./сек.
|
не менше 40
|
не менше 100
|
11
|
Середня помилка стабілізації на середньо-пересічній місцевості при швидкості 25-35 км./год. в режимі АВТ (тис)
|
не більше 1
|
|