Спостереження в бою і цілевказівки.

Безпосереднє спостереження в бою є обов’язком всіх солдат, відділення (екіпажу). Спостереження проводиться з метою своєчасного знаходження розташування і дій противника. Крім того в бою необхідно вести спостереження за сигналами командирів, за діями своїх підрозділів в пішому порядку, за діями своїх сусідів і за результатами вогню. Якщо нема особливих вказівок, спостереження ведеться у вказаній смузі на глибині до 2000 м.

Особливу увагу при спостереженні звертати на замасковані підступи, уважно оглядати місцевість, так як знаходженню противника допомагають деякі демаскуючі прикмети.

Про виявлення на полі бою цілі, зразу доповідати командиру або вказувати стрільбою патронами з трасуючими кулями.

Вибір цілі:

Вогонь із кулеметів в бою ведеться по легко броньованих цілях, по кулеметах, протитанкових засобах противника, по групах живої сили і техніки. Крім того вогонь із кулеметів також ефективний по надводних цілях, амбразурах довгочасних споруд.

Вогонь по цілях із КПВТ ефективний до 2000 м, а із кулемета ПКТ – до 1000 м.

Цілі на полі бою можуть бути нерухомими, такими що з'являються на короткий час або рухаються. Ціль вибирається та вказується навіднику, як правило, командиром відділення.

Якщо навіднику ціль не вказана, він вибирає її сам, знищує в першу чергу найбільш опасні і важливі цілі (установки ПТУР, бронетранспортери, кулемети). Із двох найбільш важливих цілі вибирати для знищення най блищу і найбільш доступну. При появі під час стрільби нової, найбільш важливої цілі негайно перенести вогонь по ній.

Вибір установки прицілу, точки прицілювання і бокових поправок.

Для вибору прицілу, точки прицілювання і бокових поправок необхідно визначити відстань до цілі , врахувати характер цілі і зовнішні умови, які можуть вплинути на дальність та напрямок польоту кулі.

Установка прицілу, бокові поправки вибираються з таким розрахунком, що б при стрільбі середня траєкторія проходила через середину цілі.

При стрільбі на відстані до 400 м вогонь потрібно вести з прицілом „4”, прицілюватись, як правило, в середину цілі.

В бою якщо умови не дозволяють змінювати установку прицілу, вогонь в межах дальності прямого пострілу слід вести з прицілом, відповідним цій дальності, прицілюватись в нижній край цілі.

Відстань до цілі можна визначити за допомогою далекомірних шкал, оптичних прицілів

Значне відхилення зовнішніх умов стрільби від табличних змінює дальність польоту кулі або відхиляє її в сторону від площини стрільби.

Вплив повздовжнього вітру на зміну дальності польоту кулі не враховувати. Поправка в положенні точки прицілювання або установки прицілу на температуру повітря вводити:

5. при стрільбі з КПВТ на дальностях більше 1000 м;

6. при стрільбі з ПКТ на дальностях більше 500 м.

При цьому якщо температура повітря більше +25^о С, за точку прицілювання приймати нижній край цілі.

Якщо температура повітря –5^о –10^о С точка прицілювання – верхній край цілі.

Якщо температура повітря від –15^о С до С –30^о С та більше приціл відповідно збільшити на 1 і 2 поділки.

Вибір бокових поправок при стрільбі по нерухомих цілях залежить від швидкості і напрямку вітру і від дальності до цілі.

Бокові поправки на вітер можна враховувати виносом точки прицілювання в фігурах (корпусах) цілі, в метрах або поділках бокових поправок сітки прицілу.

При вітрі зліва точку прицілювання виносити вліво, при вітрі справа – вправо.

При визначені поправки на боковий вітер користуватися таблицею №1.

Дальністьстрільбивметрах	Поправки на помірний боковий вітер
	Для кулемета КПВТ		Для кулемета ПКТ
	В метрах	В тис.	В метрах	В тис
300	-	-	0,26	1
400	0,16	0,5	0,48	1
500	0,28	0,5	0,72	1,5
600	0,40	0,5	1,1	2
700	0,56	1,0	1,6	2
800	0,78	1,0	2,2	3
900	1,0	1,0	2,9	3
1000	1,2	1,0	3,7	4,0
1100	1,6	1,5	4,6	4,5
1200	1,9	1,5	5,5	4,5
1300	2,3	2,0	6,6	5
1400	2,8	2,0	7,8	5,5
1500	3,2	2,0	8,9	6