
- •Тернопільський державний економічний університет центр підготовки офіцерів запасу
- •Тернопіль 2006р.
- •Автомат складається з таких частин і механізмів:
- •Бойові властивості:
- •Кулемет складається з таких частин і механізмів:
- •Нормативи:
- •Бойові властивості:
- •Пробивна дія кулі.
- •Загальна будова пк.
- •В комплект кулемета входять:
- •Пкт за будовою має наступні відміни від пк:
- •Неповне розбирання і збирання пк (пкт)
- •Нормативи:
- •Пробивна дія кулі:
- •В комплект входять:
- •Приладдя:
- •Принцип дії гвинтівки :
- •Від’єднати:
- •Нормативи:
- •Підготовка до стрільби
- •Заходи безпеки при поводженні з пострілом вог-17:
- •Порядок підготовки до роботи приладу вдень:
- •Порядок підготовки приладу до роботи вночі:
- •Призначення, бойові властивості та загальна будова ручних осколкових гранат.
- •Ручна осколкова граната рг-42
- •Ручна осколкова граната ф-1.
- •Бойові властивості ручних гранат:
- •Реактивна протитанкова граната рпг-18 (рпг-22)
- •Рух кулі у повітрі. Траєкторія польоту кулі та її елементи.
- •Умови стрільби, їх впоив на політ кулі у повітрі
- •Розвідка цілей спостереженням, цілевказання. Визначення відстані до цілі
- •Способи визначення відстані до цілі.
- •4.За допомогою прицільних пристроїв:
- •Визначення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних (табличних). Польові правила стрільби.
- •Відхилення поправок по боковому направленню вітру:
- •Вітер помірний кулю так відносить, як від прицілу 2 відкинути і на два
- •Зміна атмосферного тиску.
- •Вибір моменту для відкриття вогню. Корегування вогню
- •Спостереження в бою і цілевказівки.
- •Вибір моменту пострілу.
- •Спостереження за результатами ведення вогню і корегування.
- •1. Перевірка зброї і вивірка прицілів проводиться:
- •Основні вимоги щодо організації і приведення озброєння до нормального бою:
- •Вивірення прицілів і приведення до нормального бою озброєння бмп-2.
- •1.Міри безпеки:
- •А)одиночними пострілами:
- •Порядок побудови:
- •Вивірення прицілів і приведення до нормального бою бтр-70(80).
- •1. Міри безпеки:
- •2.Вивірення прицілу та кулеметів по контрольній мішені:
- •3.Перевірка бою та приведення до нормального бою кулемета кпвт.
- •4.Перевірка бою та приведення до нормального бою кулемета пкт. Порядок перевірки бою та приведення до нормального бою пкт аналогічний кпвт.
- •5. Складання контрольної мішені:
- •Призначення, характеристики і будова.
- •Загальна будова прицілу:
- •Основні характеристики
- •Загальна будова прицілу.
- •Вигляд поля зору прицілу:
- •Принцип дії прицілу
- •Підготовка до роботи прицілу бпк 2-42.
- •При підготовці прицілу до роботи вдень:
- •При підготовці прицілу до роботи вночі:
- •При роботі з прицілом заборонено:
- •Підготовка до роботи прицілу 1пз-3
- •Призначення, характеристики, загальна будова, принцип дії стабілізатора бмп-2
- •Основні характеристики стабілізатора:
- •Загальна будова стабілізатора:
- •Принцип дії стабілізатора:
- •Функціональна схема приводу гн
- •Функціональна схема приводу вн
- •Підготовка стабілізатора до роботи, і робота з ним
- •Робота з стабілізатором:
Способи визначення відстані до цілі.
У механізованих підрозділах основним способом визначення відстаней до цілей є окомірний; в деяких випадках дальність до цілі може визначатись вимірюванням кутових величин предметів (цілей) за допомогою підручних засобів чи приладами(прицілами) і використанням „формули тисячної”, по карті. Можна використовувати прицільні пристрої (закриваючу величину мушки і прорізі прицілу).
Точність визначення відстаней (середня помилка) Ед:
1. Окомірний спосіб (по відрізках місцевості, які залишилися в пам’яті)
„відмінно” - вдень 10 % дальності, вночі 15% дальності.
.”добре” – вдень 15% дальності, вночі 20% дальності.
„задовільно” – вдень 20% дальності, вночі 25% дальності.
2. По кутових величинах цілей (місцевих предметів) за допомогою „формули тисячної”
ду
= в * 1000 д =
3.По далекомірних шкалах оптичних прицілів (приладів):
4.За допомогою прицільних пристроїв:
- шляхом порівняння розмірів цілі із закриваючою величиною мушки автомата на відстані 100 м буде рівнятись 30 см.
200 м 400м
- визначення відстаней по карті; 5%
- проміром, кроками і по звуку пострілу 4%
Таблиця №1
Дальність |
200 |
300 |
400 |
500 |
600 |
700 |
800 |
Ед = 10%Д, м |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
З таблиці №1 видно, що на відстані більше 400 м, величина середньої похибки складає 50 м і більше, тобто практично відстань до цілі достатньо визначити з округленням до сотень метрів, а поправки на стрільбу враховувати, коли вони більші 50 м. При точному визначені відстані до цілі і нормальних (табличних) умовах стрільби, приціл призначається відповідно дальності до цілі (з округленням до сотень метрів для механічних прицілів, а точка прицілювання вибирається в центрі цілі.
Для сучасної стрілецької зброї, яка має високу кучність бою, при таких умовах поразка цілі досягається звичайно першою чергою.
ВИСНОВОК:
Успішне вирішення вогневої задачі залежить від уміння своєчасно виявити ціль та швидко визначити відстань до неї.
Визначення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних (табличних). Польові правила стрільби.
Визначивши дальності до цілі призначають вихідні установки стрільби.
Вихідними установками являються:
- вибір прицілу (П);
- вибір точки прицілу (ТП);
- вибір цілика.
Визначення вихідних установок розрізняють в залежності від умов в яких ведеться вогонь;
- в нормальних табличних умовах стрільби;
- в умовах, що відрізняються від нормальних (табличних) умов, на політ кулі і рух цілі.
Визначення вихідних установок (розрізняють в залежності від умов в яких ведеться вогонь):
- в умовах, що наближені до нормальних(табличних) умов;
- в умовах, що відрізняються від нормальних (табличних) умов.
Нормальні (табличні) умови стрільби:
- ціль і вогнева позиція знаходяться на одному рівні;
- атмосферний тиск 750 мм. рт. Ст.;
- температура повітря +15° С.;
- відносна вологість повітря 50 %.;
- вітер відсутній.
1-е правило: При нормальних (табличних) умовах стрільби, приціл відповідає дальності до цілі, точка прицілювання – середина цілі.
Але є винятки з цього правила:
1. При стрільбі з стрілецької зброї, через відкритий механічний приціл по низьких і мілких цілях (піхота, що залягла або окопалась), або коли ціль погано видно точку прицілювання(Тп) вибирають по нижньому краю цілі (НКЦ).
2. На дальності прямого пострілу (ПР.п.) вогонь можна вести з прицілом відповідним дальності прямого пострілу, точка прицілювання – середина цілі(СЦ), на меншій дальності з тим самим прицілом, але точку прицілювання вибирати середині НКЦ – в момент напруженого ведення вогню.
Табличні поправки дальності при стрільби по наземних цілях, в метрах, патроном гвинтівки.
Таблиця №2
Змінаумовстрільбивідтабличних |
Дальність стрільби в метрах |
||||||||
200 |
300 |
400 |
500 |
600 |
700 |
800 |
900 |
1000 |
|
Температури повітря і заряду на 10° С |
5 |
7 |
10 |
13 |
16 |
19 |
22 |
25 |
28 |
Тиску повітря на 10 мм. рт. ст.. |
4 |
6 |
8 |
11 |
14 |
17 |
20 |
23 |
27 |
Початкової швидкості на 10 м/с |
0 |
1 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
На продольний вітер швидкістю 10 м/с |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
6 |
8 |
10 |
13 |
Як видно з таблиці № 2, найбільший вплив на відхилення умов стрільби від табличних має температура повітря.
Практичні висновки:
на відстані до цілі, меншою 400 м., ніяких поправок в дальності не вносити;
на відстанях, більше 400 м, слід вносити поправки в дальність:
при температурі повітря нижче 0 С прибавити 50 м;
при температурі повітря нижче 25 С прибавити 100 м.
Вплив бокового вітру треба враховувати завжди, вплив деривації при стрільбі на дальності до 600 м., можна не враховувати, тому що він незначний.
Явище відхилення кулі в сторону обертального руху від площини стрільби називається деривацією.
Швидкість вітру визначається:
слабкий — 2 – 3 м/с;
помірний — 4 – 5 м/с;
сильний — 8 – 12 м/с.
Тепер давайте розглянемо, як же впливають умови стрільби, котрі відрізняються від нормальних на політ кулі і як визначаються вихідні установки в цих випадках:
2-е правило: Зміна температури повітря та заряду:
Значно впливає на політ кулі, відхилення температури повітря від табличної(+15° С) викликає зміну дальності польоту кулі, збільшуючи її при стрільбі влітку, і зменшуючи взимку.
ПРИКЛАД:
В літніх умовах на всі дальності стрільби приціл призначається відповідно дальності до цілі.
Взимку при стрільбі на дальність більше 400 м. точка прицілу слід вибирати по верхньому краю цілі (температура від 0 до -25° С). А при температурі повітря менше -25° С приціл збільшуємо на одне ділення.
< 0° C прибавити 50 м;
< 25° С прибавити - 100 м.