
- •9. Фактори, що впливають на потребу банку в ліквідних коштах
- •10. Використання форвардних контрактів в управлінні процентним та валютним ризиком
- •11. Централізована та децентралізована модель організації банківської діяльності
- •12. Застосування ф’ючерсних контрактів в управлінні процентним та валютним ризиком
- •14. Функції куап та казначейства банку
- •16. Суть та необхідність управління активами. Кредитна політика як складова загальної стратегії розвитку банку
- •21. Управління банком в умовах економічної кризи
- •22. Аналіз кривої дохідності
- •23. Фінансове та бюджетне планування
- •24. Методи управління прибутковістю банку
- •29. Стратегічне планування банківської діяльності.
- •30. Методи управління проблемними кредитами
- •31. Менеджмент як система управління банком: суб’єкти, об’єкти, принципи.
- •32. Оцінювання дохідності та ризику операцій банку з цінними паперами.
- •33. Сутність організації банківської діяльності, принципи організаційного процесу в банку
- •34.Використання опціонів в процесі управління процентним ризиком банку
- •35. Сутність бачення, місії, стратегічних цілей банку
- •36. Збалансована та незбалансована стратегія управління активами і пасивами
- •37. Характеристика основних етапів стратегічного менеджменту в банку
- •38. Методи ціноутворення за кредитами
- •39. Оперативне планування діяльності банку, зміст бізнес-плану
- •40. Еволюція підходів до управління активами і пасивами банку
- •41. Основні функції і цикл фінансового менеджменту банку
- •42. Стратегія управління інвестиційним горизонтом
- •43. Сутність стратегії менеджменту в банківській сфері
- •44. Стратегії формування портфеля цінних паперів банку
43. Сутність стратегії менеджменту в банківській сфері
Стратегічний менеджмент у комерційному банку – це комплексне поняття, що об’єднує менеджмент, як систему управління банком, і стратегію, як планування розвитку банку на довгостроковий період.
Стратегічний менеджмент у комерційному банку – це процес управління банком, спрямований на досягнення конкретних цілей. Отже, стратегічний менеджмент у банку являє собою управлінський процес підтримки відповідності між цілями банку і наявними в нього ресурсами в умовах постійної зміни ринку і правил державного регулювання.
Стратегічний менеджмент спрямовано на формування та реалізацію глобальної концепції життєдіяльності банківської установи. Метою стратегічного менеджменту є досягнення довгострокових конкурентних переваг на основі використання сильних сторін діяльності банку та врахування переваг і ризиків зовнішнього середовища. Суть стратегічного аспекту управління полягає в забезпеченні ефективної адаптації банку до змін зовнішнього середовища. В стратегічному менеджменті формулюється місія та стратегічна мета діяльності банку, а також розробляються засоби досягнення поставленої мети. Останні формуються у вигляді загальної стратегії діяльності банку та низки функціональних стратегій, таких як фінансова, маркетингова, кадрова, інвестиційна та ін.
Ціль стратегічного банківського менеджменту – розробка, впровадження і розвиток таких нових напрямів банківської діяльності і банківських продуктів, які б забезпечували зростання частки завойованого ринку, прибутків банку і як наслідок – збільшення ринкової вартості кредитної організації.
Обрана банком стратегія впливає на всі сфери його діяльності: вибір напрямів комерційної діяльності, організаційну структуру банку, підбір персоналу з певним рівнем кваліфікації та корпоративної культури, визначення кола клієнтів та партнерів, вирішення технологічних питань, формування банківської інфраструктури. Ключові складові стратегічного менеджменту визначаються власниками (акціонерами) банку, як правило, на довгострокову перспективу. Стратегічною метою діяльності банку є максимізація його ринкової вартості, тобто, ринкової оцінки власного капіталу.
Реальну оцінку діяльності банку можна дати не за результатами виконання поточної, місячної, річної програми, а за реальним внеском у практичну реалізацію завдань стратегічного плану банку. Відсутність стратегії розвитку банку призводить до подорожі у незвіданий світ без компаса, з усіма небезпеками й несподіванками. Добре розроблена стратегічна програма відкриває шлях у майбутнє, дає банкові впевненість, що в будь-якій ринковій ситуації він не тільки вистоїть, але й не зверне з наміченого шляху.
Стратегічне планування в загальному значенні – управлінський процес розробки специфічних стратегій, що забезпечують досягнення вирішення поставлених завдань на основі динамічного балансу внутрішніх можливостей банку і трансформацій ринку [4].
Здійснення стратегічного управління припускає вибір стратегії і розробку плану заходів щодо її реалізації. Структура стратегічного менеджменту може бути представлена такими організаційними етапами, поступова реалізація яких забезпечить максимально ефективне стратегічне управління сучасним комерційним банком:
1. Діагностика нинішнього становища банку (ситуаційний аналіз).
2. Визначення стратегічного бачення діяльності банку.
3. Формулювання місії і стратегічних цілей.
4. Визначення стратегічного підходу й оцінка альтернативний стратегій.
5. Аналіз стратегічного вибору банку.
6. Затвердження і реалізація стратегії.
7. Оцінювання результатів впровадження стратегії і можливих коригувань стратегічного плану.
Для вибору вірної стратегії конкретними банківськими установами необхідно розробити комплексний механізм оцінки конкурентоспроможності банків з урахуванням специфіки банківської діяльності та пристосованістю до ринкових умов.