
- •9. Фактори, що впливають на потребу банку в ліквідних коштах
- •10. Використання форвардних контрактів в управлінні процентним та валютним ризиком
- •11. Централізована та децентралізована модель організації банківської діяльності
- •12. Застосування ф’ючерсних контрактів в управлінні процентним та валютним ризиком
- •14. Функції куап та казначейства банку
- •16. Суть та необхідність управління активами. Кредитна політика як складова загальної стратегії розвитку банку
- •21. Управління банком в умовах економічної кризи
- •22. Аналіз кривої дохідності
- •23. Фінансове та бюджетне планування
- •24. Методи управління прибутковістю банку
- •29. Стратегічне планування банківської діяльності.
- •30. Методи управління проблемними кредитами
- •31. Менеджмент як система управління банком: суб’єкти, об’єкти, принципи.
- •32. Оцінювання дохідності та ризику операцій банку з цінними паперами.
- •33. Сутність організації банківської діяльності, принципи організаційного процесу в банку
- •34.Використання опціонів в процесі управління процентним ризиком банку
- •35. Сутність бачення, місії, стратегічних цілей банку
- •36. Збалансована та незбалансована стратегія управління активами і пасивами
- •37. Характеристика основних етапів стратегічного менеджменту в банку
- •38. Методи ціноутворення за кредитами
- •39. Оперативне планування діяльності банку, зміст бізнес-плану
- •40. Еволюція підходів до управління активами і пасивами банку
- •41. Основні функції і цикл фінансового менеджменту банку
- •42. Стратегія управління інвестиційним горизонтом
- •43. Сутність стратегії менеджменту в банківській сфері
- •44. Стратегії формування портфеля цінних паперів банку
Білет 5
9. Фактори, що впливають на потребу банку в ліквідних коштах
Керівництво банків постійно приділяє велику увагу питанням ліквідності, проте дотепер немає доступної і повсюдно прийнятної формули для визначення потреб банку в ліквідних коштах. Необхідна сума ліквідності окремо узятого банку залежить від коливань агальної суми внесків і попиту на кредит.
У свою чергу, ці коливання залежать від становища в економіці тієї чи іншої країни, де постійно відбуваються зміни: програмно-цільові, випадкові, сезонні, циклічні довгострокові й ін.
Випадкові зміни і їхні масштаби важко передбачити, оскільки вони не слідують якійсь устояній схемі, проте вони, безумовно, впливають на рівень внесків і потреби в кредитах. Прикладами випадкових подій можуть служити страйки, наслідки таких катастроф, як землетрус, повінь, паніка в період війни, а так деякі неординарні економічні або політичні дії.
Сезонні зміни, прямо пов'язані зі зміною сезонів, відрізняються від випадкових тем, що повторюються щорічно. Згодом звична для сезону ситуація може трохи змінюватися. Банк, розташований у сільській місцевості, зіштовхується з зростанням внесків восени після збору врожаю і з великим попитом на кредит навесні. Потреба в кредитах на
будівництво в літні місяці звичайно вище, чим зимою. Чинником, що визначає сезонність, є, безумовно, погода, але впливають також і традиції: прикладом може служити збільшення роздрібних продажів у грудні напередодні різдва.
Циклічні зміни ще сутужніше передбачати, чим сезонні. У період спаду ділової активності попит на кредити і внески скорочуються.
Проте остаточний вплив на банківську систему в Україні у цілому буде залежати
від дій Національного банку по здійсненню грошово-кредитної політики.
Довгострокові коливання або тенденції діють протягом більш тривалого періоду, чим окремий економічний цикл. Вони можуть охоплювати декілька циклів і є результатом таких короткострокових і довгострокових чинників, як зрушення в споживанні, заощадженнях, інвестиційному процесі, чисельності населення і зайнятих, технічному рівні виробництва.
У розрахунках потреби в ліквідних ресурсах на той або інший період банк
може виходити з очікуваних змін рівня внесків і кредитів щодо даного
базисного періоду.
На динаміку ліквідності або надлишку резервів впливають три основні фактори:
придбання або втрата коштів у зв'язку зі збільшенням або зменшенням внесків;
зростання або скорочення кредитів і/або інвестицій;
збільшення або зменшення розміру обов'язкових резервів унаслідок зростання або скорочення внесків.
10. Використання форвардних контрактів в управлінні процентним та валютним ризиком
Форвардний контракт – це угода між двома сторонами про майбутню поставку певного активу на даних умовах у призначений термін в майбутньому.
Форвардні контракти укладаються поза біржею і це тверда угода, тобто угода обов'язкова для виконання двома, які беруть участь в контракті, сторонами.
Форвардний контракт не є цінним папером, але широко використовується на фінансових ринках.
В форвардному контракті сторони в момент укладення угоди обов'язково обумовлюють між собою всі необхідні умови контракту і конкретний актив – предмет контракту, його якість, розмір контракту, договірну ціну виконання (ціна поставки), термін і місце поставки.
Форвардний контракт зазвичай укладається поза біржею для реального продажу чи купівлі відповідного активу. Також можливе укладення контракту з метою страхування (хеджування) від можливої несприятливої зміни ціни або з метою гри на різниці курсової вартості активу.
Предметом угоди по форвардних контрактах можуть виступати різні активи: товари, цінні папери, валюта і т.д.
Форвардні контракти часто укладаються з метою гри на різниці курсової вартості обраного активу. Особа, що займає коротку позицію (продавець), розраховує на зниження ринкової ціни цього активу. Особа, що займає довгу позицію (покупець), сподівається на подальше зростання ринкової ціни активу, що лежить в основі контракту.
Форвардний валютний контракт — це угода між двома учасниками про операцію купівлі-продажу обумовленої суми валютних коштів за фіксованим курсом на визначену дату в майбутньому. Згідно з форвардним валютним контрактом одна сторона бере на себе зобов’язання здійснити поставку визначеної кількості валюти за узгодженим у контракті курсом на вказану дату, а інша сторона бере зобов’язання прийняти цю поставку і виплатити відповідну суму коштів у іншій валюті. Основним питанням при укладанні форвардного валютного контракту є рівень обмінного курсу, який визначається на дату угоди і за яким операція купівлі-продажу валюти буде здійснена на дату валютування. Щоб не втратити значних коштів на форварді, учасникам бажано мати прогноз зміни валютних курсів і враховувати вплив відповідних чинників на процес формування форвардних валютних курсів.
Білет 6