5. Підсумковий контроль знань

5.1. Контрольні заходи

Контрольні заходи, які дозволяють оцінити рівень знань студентів по курсу, поділяються на поточні та підсумкові.

У поточному порядку знання оцінюються в процесі виконання теоретичних та розрахункових контрольних завдань і тестування у формі опитування або письмово.

Поточні контрольні заходи проводяться наприкінці вивчення тем курсу згідно з тематичним планом навчальної дисципліни залежно від обсягу вивченого матеріалу. Перелік запитань та задач визначається змістом лекційного курсу та виконаними практичними завданнями.

Періодичність та складність поточних контрольних заходів обирається викладачем. Можливо систематичне проведення опитування, надання стислих письмових відповідей або тестування на початку кожного практичного заняття протягом 5-10 хвилин за матеріалом, який вивчили на попередньому занятті. Або періодичне більш глибоке розкриття за відносно ширшим переліком завдань, що охоплює матеріали декількох занять, змістом окремих аспектів економіки транспортної галузі три-чотири рази за семестр.

Якість засвоєння навчального матеріалу по дисципліні в цілому визначається за підсумком виконання контрольної роботи, під час проведення іспиту по курсу та державного іспиту.

Контрольна робота виконується студентами заочної форми навчання у письмовій формі згідно з другим розділом даних методичних вказівок.

Іспит по дисципліні проводиться в усній формі. Студенти отримують екзаменаційні білети, які містять два комплексних питання з курсу та одне розрахункове завдання. Білети складено таким чином, що можлива оцінка знань по загальних економічних проблемах функціонування і розвитку транспорту та по особливостях господарювання залізниць. Задачі дозволяють оцінити рівень набуття навичок прикладної роботи та побудовані по розрахункових матеріалах практичних занять.

Після отримання білету студенту надається 20 хвилин на підготовку по теоретичних питаннях та вирішення задачі. Після підготовки проводиться співбесіда з екзаменатором, протягом якої викладач може задавати додаткові питання. Якість підготовки оцінюється за чотирибальною системою („відмінно”, „добре”, „задовільно”, „не задовільно”).

Курс „Економіка транспорту” відноситься до блоку дисциплін, питання по яких входять до завдань державного іспиту. Саме тоді проводиться остаточний підсумковий контроль знань студентів. Форма проведення державного іспиту – письмова. Завдання формулюються у вигляді тестів.

5.2. Основні тестові завдання

1. Взаємозв’язки між виробниками і споживачами транспортної продукції, між видами транспорту регулює закон:

   1. Вартості;

   2. Попиту та пропозиції;

   3. Постійного підвищення продуктивності праці;

   4. Пропорційного розвитку економіки;

   5. Накопичення.

2. Особливості транспорту як галузі економіки:

   1. Транспорт є необхідною умовою виробництва продукції;

   2. Нероздільність процесів виробництва та реалізації, а також перевага основних засобів та робочої сили в структурі основних фондів;

   3. Відсутність речової форми продукції транспорту і особлива форма ціноутворення (тарифи на перевезення);

   4. Транспорту не належить предмет його праці (вантажі та пасажири) і він не створює та не додає нічого у вигляді майна до перевезених вантажів;

   5. Транспорт – це одна з основних сфер матеріального виробництва.

3. Особливість транспортного кругообігу:

   1. Випливає з того, що транспорт не створює та не додає нічого у вигляді майна до перевезених вантажів;

   2. Формула обігу має вигляд: Гроші – Товар (Засоби виробництва ... Робоча сила) Виробництво – Товар' – Гроші';

   3. Формула обігу має вигляд: Гроші – Товар (Засоби виробництва ... Робоча сила) Виробництво – Гроші';

   4. В процесі обігу відсутній новий товар, тому що продається сам виробничий процес;

   5. У складі засобів виробництва немає сировини.

4. Формула транспортного обігу:

   1. Показує відсутність готового продукту в майновій формі;

   2. Показує співпадання у часі виробництва та споживання транспортної продукції;

   3. Показує відсутність сировини у засобах виробництва;

   4. Має вигляд: Гроші – Товар (Засоби виробництва ... Робоча сила) Виробництво – Товар' – Гроші';

   5. Має вигляд: Гроші – Товар (Засоби виробництва ... Робоча сила) Виробництво – Гроші'.

5. Вимірники транспортної продукції це:

   1. Показники, які враховують обсяг перевезень і відстань;

   2. Вантажообіг і пасажирообіг;

   3. Приведені тонно-кілометри;

   4. Продуктивність праці;

   5. Фондовіддача і матеріаловіддача.

6. До головних показників роботи залізниць відносяться:

   1. Вантажообіг (тарифні та експлуатаційні тонно-кілометри) і пасажирообіг;

   2. Відправлення вантажів в тоннах та відправлення пасажирів;

   3. Обіг вантажного вагону (діб) і середньодільнична швидкість руху вантажного поїзду (км / год);

   4. Середньодобовий пробіг вантажного вагону (км) та населеність вагону (чол. / ваг);

   5. Кількість працюючих кас та розклад їх роботи.

7. Якість роботи транспорту:

   1. Ступінь суспільної корисності споживчої вартості робіт і послу транспорту;

   2. Один з основних критеріїв конкурентоспроможності, вибору виду транспорту та способу перевезення;

   3. Характеризується регулярністю, своєчасністю перевезень, безпекою руху, швидкістю, збереженням, термінами доставки вантажу, сервісними умовами перевезення пасажирів;

   4. Вартість корисного ефекту перевезень;

   5. Відрізняється в процесі виробництва і реалізації продукції.

8. Сукупність різних видів транспорту (вантажного та пасажирського), які обслуговують процес матеріального виробництва, сфери матеріального обігу та переміщення людей, це:

   1. Транспортна система країни;

   2. Універсальний транспорт;

   3. Спеціальний транспорт;

   4. Магістральний транспорт;

   5. Промисловий транспорт.

9. Переміщення товарної продукції між виробниками і споживачами забезпечує:

   1. Транспортна система країни;

   2. Універсальний транспорт;

   3. Спеціальний транспорт;

   4. Магістральний транспорт;

   5. Промисловий транспорт.

10. До універсального магістрального транспорту відносяться:

    1. Залізничний, автомобільний, морський, річковий;

    2. Гідропроводи, конвеєрні лінії, канатні дороги;

    3. Залізничний, автомобільний, морський, річковий, авіаційний;

    4. Трубопровідний, високовольтні лінії електропередач;

    5. Залізничний, автомобільний, трубопровідний.

11. Сфери раціонального застосування різних видів транспорту залежать від:

    1. Техніко-економічних показників і ефективності роботи;

    2. Розміщення продуктивних сил та транспортної інфраструктури;

    3. Рівня конкуренції на транспортному ринку;

    4. Кількості організаційних ланок управління;

    5. Розвитку міжнародних транспортно-економічних зв’язків.

12. Під час вибору транспорту для перевезення вантажів враховують:

    1. Вантажопідйомність і потужність транспортних засобів;

    2. Зручність розкладу та безпека руху;

    3. Швидкість, терміни доставки, збереження і регулярність перевезень;

    4. Зручність підвозу-вивозу та комплексність обслуговування;

    5. Мета поїздки і комфортність обслуговування.

13. Під час вибору транспорту для перевезення пасажирів враховують:

    1. Вантажопідйомність і потужність транспортних засобів;

    2. Зручність розкладу та безпека руху;

    3. Швидкість, терміни доставки, збереження і регулярність перевезень;

    4. Зручність підвозу-вивозу та комплексність обслуговування;

    5. Мета поїздки і комфортність обслуговування.

14. Управління на транспорті це:

    1. Вид діяльності, дії щодо керівництва людьми в організаціях та на підприємствах транспорту;

    2. Узагальнений досвід працівників щодо прийняття рішень поточного та стратегічного характеру;

    3. Управління кадрами, технікою, технологією, фінансами;

    4. Матеріально-технічне забезпечення;

    5. Взаємозв’язок із споживачами транспортних послуг.

15. Методи управління транспортними підприємствами:

    1. Система прийомів, сукупність способів в управлінні діяльністю, в результаті реалізації яких досягається мета підприємства;

    2. Планування, організація, мотивація;

    3. Координація, регулювання, облік, аналіз, контроль;

    4. Адміністративні (розпорядчі) та економічні;

    5. Соціально-психологічні і правові.

16. За ступенем конкретизації завдань транспортні плани бувають:

    1. Стратегічні, тактичні, поточні, оперативні плани;

    2. Плани з експлантації, по перевезенню вантажів, пасажирів, по роботі рухомого складу;

    3. Плани інвестицій, капітально-відновлювального ремонту, матеріально-технічного забезпечення;

    4. Плани праці та заробітної плати;

    5. Плани експлуатаційних витрат та собівартості, доходів, прибутку і рентабельності.

17. Глобальні цілі та опис діяльності для досягнення мети функціонування об’єкту планування транспортного підприємства або галузі визначаються у:

    1. Стратегічному плані;

    2. Тактичному плані;

    3. Поточному плані;

    4. Оперативному плані;

    5. Бізнес-плані.

18. Використовується під час підготовки заходів з реформування підприємств транспорту, створення підприємств (операторів), підготовки великих соціально-економічних проектів, що вимагають детального фінансового та інвестиційного обґрунтування, комплексних науково-технічних і інноваційних програм:

    1. Стратегічний план;

    2. Тактичний план;

    3. Поточний план;

    4. Оперативний план;

    5. Бізнес-план.

19. До загальнонаукових методів планування транспортного виробництва відносяться:

    1. Методи екстраполяції та інтерполяції;

    2. Системний та комплексний підходи;

    3. Конкретно-історичний підхід;

    4. Експеримент і моделювання;

    5. Балансовий, факторний і нормативний методи.

20. До власних методів планування транспортного виробництва відносяться:

    1. Методи екстраполяції та інтерполяції;

    2. Системний та комплексний підходи;

    3. Конкретно-історичний підхід;

    4. Експеримент і моделювання;

    5. Балансовий, факторний і нормативний методи.

21. Під час планування показників транспортного виробництва використо-вується:

    1. Нормативна інформація;

    2. Внутрішня інформація;

    3. Зовнішня інформація;

    4. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, минулі плани, матеріали зборів трудових колективів, бесід з працівниками, анкетування;

    5. Інформація про постачальників, конкурентне середовище і клієнтуру.

22. Обсяг перевезень вантажу визначається як сума:

    1. Вивозу, ввозу, транзиту, місцевого сполучення;

    2. Прямого та місцевого сполучення;

    3. Відправлення та приймання;

    4. Прибуття та здачі на інші залізниці;

    5. Кількості перевезених вантажів та приймання.

23. Вантажообіг це робота транспорту з переміщення вантажу, яка:

    1. Розраховується як добуток маси вантажу і відстані перевезень;

    2. Враховує тільки переміщення вантажу;

    3. Враховує переміщення вантажу разом з тарою;

    4. Розраховується по тарифній відстані, що вказується в перевізних документах;

    5. Визначається по відстані фактично пройденій вантажем.

24. Робота транспорту з переміщення вантажу, яка враховує лише переміщення вантажу (без тари), це:

    1. Вантажообіг;

    2. Вантажообіг-нетто;

    3. Вантажообіг-брутто;

    4. Тарифний вантажообіг;

    5. Експлуатаційний вантажообіг.

25. Робота транспорту з переміщення вантажу, яка враховує переміщення вантажу разом з тарою, це:

    1. Вантажообіг;

    2. Вантажообіг-нетто;

    3. Вантажообіг-брутто;

    4. Тарифний вантажообіг;

    5. Експлуатаційний вантажообіг.

26. Коефіцієнт перевезення:

    1. Виражає зв’язок між обсягом виробництва та обсягом перевезень;

    2. Характеризує розміщення продуктивних сил;

    3. Виражає ступінь спеціалізації виробництва;

    4. Розраховується як співвідношення обсягу виробництва та обсягу перевезень;

    5. Розраховується як співвідношення обсягу перевезень та обсягу виробництва.

27. Нерівномірність вантажних перевезень за напрямками:

    1. Пов’язана із спеціалізацією виробництва та розміщенням продуктивних сил;

    2. Пов’язана із сезонністю виробництва та споживання продукції, неритмічністю роботи підприємств-відправників, наявністю вихідних та святкових днів;

    3. Характеризується коефіцієнтом оборотності, як співвідношенням порожнього на навантаженого пробігу;

    4. Характеризується коефіцієнтом нерівномірності – співвідношення обсягу перевезень окремого місяця і середньомісячного обсягу перевезень;

    5. Характеризується узагальнюючим коефіцієнтом нерівномірності – співвідношення максимального місячного та середньомісячного обсягу перевезень вантажу.

28. Нерівномірність вантажних перевезень у часі:

    1. Пов’язана із спеціалізацією виробництва та розміщенням продуктивних сил;

    2. Пов’язана із сезонністю виробництва та споживання продукції, неритмічністю роботи підприємств-відправників, наявністю вихідних та святкових днів;

    3. Характеризується коефіцієнтом оборотності, як співвідношенням порожнього на навантаженого пробігу;

    4. Характеризується коефіцієнтом нерівномірності – співвідношення обсягу перевезень окремого місяця і середньомісячного обсягу перевезень;

    5. Характеризується узагальнюючим коефіцієнтом нерівномірності – співвідношення максимального місячного та середньомісячного обсягу перевезень вантажу.

29. Обсяг перевезень пасажирів визначається як сума обсягу перевезень:

    1. Приміського та дальнього сполучень;

    2. Приміського, дальнього і місцевого сполучень;

    3. Приміського, дальнього, місцевого та прямого сполучень;

    4. Приміського, місцевого і прямого сполучень;

    5. Приміського, місцевого, внутрішньодержавного та міждержавного сполучень.

30. Експлуатаційна робота залізниць це:

    1. Галузева виробнича діяльність пов’язана з організацією та здійсненням процесу перевезень;

    2. Робота залізниць з перевезення вантажів та організації руху поїздів, вантажна, технічна і комерційна діяльність станцій;

    3. Робота зв’язана з пасажирськими перевезеннями;

    4. Утримання та обслуговування рухомого складу та технічних пристроїв;

    5. Підсобно-допоміжна діяльність підприємств.

31. До кількісних (об’ємних) показників, що відображають виконання циклів експлуатаційної роботи, відносяться:

    1. Кількість завантажених вагонів, кількість прийнятих вагонів з інших залізниць (дирекцій), здача вагонів на інші залізниці (дирекції);

    2. Пробіг вагонів, пробіг локомотивів, робота локомотивів за видами руху та тяги;

    3. Вагоно-години, локомотиво-години;

    4. Середня вага поїзду (брутто, нетто), середнє навантаження вагонів (статичне, динамічне);

    5. Швидкість руху поїздів та локомотивів, середній час простою вагонів на вантажних і пасажирських станціях, середній час простою локомотивів в депо, середньодобовий пробіг вагонів та локомотивів.

32. До кількісних (об’ємних) показників експлуатаційної роботи, що відображають пробіг рухомого складу, відносяться:

    1. Кількість завантажених вагонів, кількість прийнятих вагонів з інших залізниць (дирекцій), здача вагонів на інші залізниці (дирекції);

    2. Пробіг вагонів, пробіг локомотивів, робота локомотивів за видами руху та тяги;

    3. Вагоно-години, локомотиво-години;

    4. Середня вага поїзду (брутто, нетто), середнє навантаження вагонів (статичне, динамічне);

    5. Швидкість руху поїздів та локомотивів, середній час простою вагонів на вантажних і пасажирських станціях, середній час простою локомотивів в депо, середньодобовий пробіг вагонів та локомотивів.

33. До кількісних (об’ємних) показників експлуатаційної роботи, що відображають витрати часу локомотивів і вагонів, відносяться:

    1. Кількість завантажених вагонів, кількість прийнятих вагонів з інших залізниць (дирекцій), здача вагонів на інші залізниці (дирекції);

    2. Пробіг вагонів, пробіг локомотивів, робота локомотивів за видами руху та тяги;

    3. Вагоно-години, локомотиво-години;

    4. Середня вага поїзду (брутто, нетто), середнє навантаження вагонів (статичне, динамічне);

    5. Повний час обігу вагонів і локомотивів.

34. До якісних показників експлуатаційної роботи, що характеризують використання рухомого складу за потужністю та вантажопідйомністю, відносяться:

    1. Кількість завантажених вагонів, кількість прийнятих вагонів з інших залізниць (дирекцій), здача вагонів на інші залізниці (дирекції);

    2. Пробіг вагонів, пробіг локомотивів, робота локомотивів за видами руху та тяги;

    3. Вагоно-години, локомотиво-години;

    4. Середня вага поїзду (брутто, нетто), середнє навантаження вагонів (статичне, динамічне);

    5. Швидкість руху поїздів та локомотивів, середній час простою вагонів на вантажних і пасажирських станціях, середній час простою локомотивів в депо, середньодобовий пробіг вагонів та локомотивів.

35. До якісних показників експлуатаційної роботи, що характеризують використання рухомого складу за часом, відносяться:

    1. Кількість завантажених вагонів, кількість прийнятих вагонів з інших залізниць (дирекцій), здача вагонів на інші залізниці (дирекції);

    2. Пробіг вагонів, пробіг локомотивів, робота локомотивів за видами руху та тяги;

    3. Вагоно-години, локомотиво-години;

    4. Середня вага поїзду (брутто, нетто), середнє навантаження вагонів (статичне, динамічне);

    5. Швидкість руху поїздів та локомотивів, середній час простою вагонів на вантажних і пасажирських станціях, середній час простою локомотивів в депо, середньодобовий пробіг вагонів та локомотивів.

36. До якісних показників експлуатаційної діяльності, що визначають частку непродуктивної роботи рухомого складу, відносяться:

    1. Пробіг вагонів, пробіг локомотивів, робота локомотивів за видами руху та тяги;

    2. Середня вага поїзду (брутто, нетто), середнє навантаження вагонів (статичне, динамічне);

    3. Швидкість руху поїздів та локомотивів, середній час простою вагонів на вантажних і пасажирських станціях, середній час простою локомотивів в депо, середньодобовий пробіг вагонів та локомотивів;

    4. Коефіцієнт порожнього пробігу вантажних вагонів, коефіцієнт допоміжного пробігу локомотивів;

    5. Повний час обігу вагонів і локомотивів, середньодобова продуктивність вагонів і локомотивів.

37. До якісних показників експлуатаційної діяльності, узагальнюючих роботу рухомого складу, відносяться:

    1. Пробіг вагонів, пробіг локомотивів, робота локомотивів за видами руху та тяги;

    2. Середня вага поїзду (брутто, нетто), середнє навантаження вагонів (статичне, динамічне);

    3. Швидкість руху поїздів та локомотивів, середній час простою вагонів на вантажних і пасажирських станціях, середній час простою локомотивів в депо, середньодобовий пробіг вагонів та локомотивів;

    4. Коефіцієнт порожнього пробігу вантажних вагонів, коефіцієнт допоміжного пробігу локомотивів;

    5. Повний час обігу вагонів і локомотивів, середньодобова продуктивність вагонів і локомотивів.

38. Поточні витрати залізниць, пов’язані з виконанням перевезень вантажів, пасажирів, багажу та пошти це:

    1. Витрати основної діяльності;

    2. Експлуатаційні витрати;

    3. Витрати підсобно-допоміжної діяльності;

    4. Операційні витрати;

    5. Витрати транспортного підприємства.

39. Номенклатура витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України складається з розділів:

    1. Витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, матеріали, паливо, електроенергію;

    2. Прямі витрати по перевезеннях, прямі витрати допоміжного виробництва;

    3. Загальновиробничі, адміністративні витрати;

    4. Інші витрати операційної діяльності;

    5. Амортизація, інші витрати.

40. Поелементна номенклатура передбачає відображення витрат по елементах:

    1. Витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, матеріали, паливо, електроенергія;

    2. Прямі витрати по перевезеннях, прямі витрати допоміжного виробництва;

    3. Загально виробничі, адміністративні витрати;

    4. Інші витрати операційної діяльності;

    5. Амортизація, ремонт основних засобів, інші витрати.

41. Залежно від зв’язку з виробничим процесом експлуатаційні витрати поділяють на:

    1. Прямі витрати по перевезеннях, прямі витрати допоміжного виробництва, загально виробничі, адміністративні витрати, інші витрати операційної діяльності;

    2. Витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, матеріали, паливо, електроенергію, амортизацію, ремонт основних засобів, інші витрати;

    3. Основні, загальногосподарські витрати;

    4. Прямі, непрямі витрати;

    5. Змінні, умовно-постійні витрати.

42. Фонд оплати праці у складі експлуатаційних витрат:

    1. Планується виходячи із зміни чисельності персоналу зайнятого на перевезеннях і середньомісячної заробітної плати;

    2. Визначається як добуток ліміту чисельності робітників та середньо-місячної заробітної плати з врахуванням виплат робітникам за дні хвороби, відрядження, компенсацій за невикористану відпустку;

    3. Визначається як добуток ліміту чисельності робітників та середньо-місячної заробітної плати без врахування виплат робітникам за дні хвороби, відрядження, компенсацій за невикористану відпустку;

    4. Визначається за кількістю працівників, яка розрахована за обсягами роботи і нормами виробітку або за кількістю господарських одиниць і штатним розкладом;

    5. Визначається за кількістю працівників, яка розрахована за кількістю виробничих об’єктів і нормами витрат праці на один об’єкт.

43. Витрати на матеріали, паливо і електроенергію у складі експлуатаційних витрат розраховуються за величиною усіх видів ресурсів необхідною для виконання перевезень, яку визначено за:

    1. Обсягом робіт та нормами витрат на одиницю відповідного вимірника;

    2. Потрібним контингентом і нормами на одного робітника;

    3. Кількістю обладнання, пристроїв та нормами витрат на кожну одиницю;

    4. Залишковою вартістю основних засобів і нормами витрат на одну гривню вартості;

    5. Кількістю лінійних підприємств та нормами витрат на кожне з них.

44. Під час планування експлуатаційних витрат амортизаційні відрахування визначають за допомогою методу:

    1. Прискореної амортизації;

    2. Прямолінійного розрахунку;

    3. Розрахунку від залишкової вартості;

    4. Розрахунку від індексованої вартості;

    5. Розрахунку від залишкової індексованої вартості.

45. Собівартість перевезень:

    1. Виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, пов’язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень, виконанням робіт і наданням послуг, що забезпечують виробництво;

    2. Визначається за видами перевезень, видам сполучень, видами тяги, категоріями поїздів, операціями перевізного процесу, типами вагонів, родами вантажів;

    3. Розраховують як співвідношення експлуатаційних витрат і роботи транспорту з переміщення вантажів і пасажирів;

    4. Розраховують як співвідношення експлуатаційних витрат і обсягу перевезень (в тоннах та пасажирах);

    5. Вимірюється в грн. / т-км.

46. В процесі калькулювання собівартості перевезень експлуатаційні витрати відносять до вантажних та пасажирських перевезень способом:

    1. Прямого віднесення витрат;

    2. Розподілу рівними частками;

    3. Розподілу прямо пропорційно до відповідних вимірників;

    4. Розподілу прямо пропорційно раніше розподіленим витратам;

    5. Розподілу по нормах витрат.

47. На рівень собівартості перевезень впливає:

    1. Відстань перевезень, якісні показники використання рухомого складу, продуктивність праці;

    2. Впровадження нових видів техніки і технології;

    3. Досвід та кваліфікація роботи працівників економічних відділів;

    4. Удосконалення інформаційної бази обліку, форм звітності, методів калькулювання;

    5. Нормування трудових та матеріальних ресурсів.

48. Собівартість перевезень розраховується за витратами, що пов’язані з основною діяльністю, з використанням:

    1. Методу безпосереднього розрахунку;

    2. Методу розрахунку за витратними ставками;

    3. Методу коефіцієнтів впливу;

    4. Нормативного методу;

    5. Методу питомої ваги витрат.

49. Транспортні тарифи:

    1. Для вантажних перевезень є оптовими цінами, для пасажирських – роздрібними;

    2. Для вантажних перевезень є роздрібними цінами, для пасажирських – оптовими;

    3. Ґрунтуються на вартості перевезень і виділенні витрат на початково-кінцеві операції, перевезення та витрат на переформування поїздів на проміжних станціях;

    4. Повинні покривати експлуатаційні витрати, забезпечувати розвиток і конкурентоспроможність транспорту;

    5. Диференційовані залежно від відстані перевезень.

50. Залежно від класифікаційної ознаки транспортні тарифи бувають:

    1. Опубліковані, неопубліковані;

    2. Загальні, виняткові;

    3. Пропорційні, диференційовані;

    4. Схемні, табличні;

    5. Вантажні (місцевого, прямого, міжнародного сполучення), пасажирські (приміського, дальнього (внутрішньодержавного, міждержавного) сполучення).