Завдання прогнозування

Рис. 17.9 Завдання системи прогнозування ПУР

Водночас планування скероване на ухвалення і практичну реа­лізацію управлінських рішень. Мета ж прогнозування - створити! наукові передумови для їх ухвалення. Ці передумови включають:

• науковий аналіз тенденцій розвитку;

• варіативне передбачення напрямів розвитку із врахуванням тенденцій; оцінку можливих наслідків прийнятих управлінських рішень;

• обґрунтування напрямів розвитку.

Підходи до організації процесу прогнозування:

• дослідницький прогноз - виражає передбачення як функцію прогнозу і відображає, яким може бути розвиток ситуації за умови, що характер управлінської дії на неї залишиться незмінним. В основі дослідницького прогнозуван­ня лежить орієнтація на передбачення можливостей, встановлення тенденцій розвитку ситуацій на підставі інформації, що наявна при розробці прогнозу. Тим самим, дослідницький прогноз вказує на сфери діяльності, що вимагають першочергового втручання, спря­мованого на подолання негативних процесів. Дослідницьке про­гнозування поділяється на:

• традиційне (екстраполятивне) - орієнтоване на стабільний і безперервний розвиток об'єкта, тобто на збереження виявлених у минулому тенденцій розвитку об'єкта прогнозування;

• новаторське (альтернативне) - виходить з того, що розвиток об'єкта відбувається стрибкоподібне і циклічно - припускає існування множини варіантів майбутнього розвитку об'єкта і ґрун­тується на розробленні варіантів, що відрізняються за ступенем і характером впливу ОПР на параметри розвитку.

• нормативний прогноз - визначає цілі рішення і можливі спо­соби їх досягнення на підставі об'єктивної оцінки існуючих мож­ливостей для забезпечення досягнення адекватних результатів. В основі нормативного прогнозування лежить орієнтація на місію, цілі, потреби, досягнення яких передбачає рішення. Нормативне прогнозування - це проекція в майбутнє початкової моделі рішен­ня відповідно до заданих цілей, норм, критеріїв.

Методи ПАТТЕРН, Делфі, прогнозного графа Глушкова, Поспєлова

Методи, що базуються на аналізі точних емпіричних даних: екстраполяція, моделювання, метод історичної аналогії, сценаріїв тощо

Рис. 17.10. Методи та інструменти прогнозування

Методологічний апарат прогнозування - це сукупність методів і інструментів, вибір яких зумовлює:

• первинні уявлення щодо можливостей появи різних станів середовища;

• набір варіантів оптимального рішення відповідно до ситуації без прогнозування.

Ідентифікація проблеми прогнозування, вибір параметрів,

що підлягають пргнозування

Формування прогнозної моделі, визначення екзогенних та ендогенних параметрів, встановлення співвідношення між ними, інтенсивності впливу їх взаємозв`язків на кінцевий прогноз

Перевірка якості пілотної моделі з використанням перевірених досвідом підходів

Визначення організаційно-технологічного завдання на прогнозування

Підготовка даних і здійснення прогнозування

Передача результатів прогнозування ОПР

Контроль результатів

Рис. 17.11. Алгоритм процесу прогнозування

М етоди прогнозування прийнято поділяти на кількісні та якісні. (табл. 17.11)Наявність чи відсутність одного з них в при­йнятті управлінських рішень зумовлює дисбаланс в системі управління підприємством і значно знижує якість і точність про­гнозів.(табл.. 17.12)

Таблиця 17.11