3. Характеристика інформаційного простору органів управління.

Проблеми ІАЗ органів державного управління значною мірою залежать від таких його важливих складових, як: технічна база; якісні і кількісні характеристики ІР, які залучаються в процесі ІАД; стан інформаційних технологій уречевлення інформаційних ресурсів для потреб управлінської діяльності; стан методичного забезпечення аналітичного опрацювання джерел, професійний рівень та інтелектуальний потенціал фахівців, з аналізу інформації.

Фактори впливу, пов‘язані з формуванням національного інформаційного простору:

1- Складність умов роботи аналітичних підрозділів визначається загальним станом виконання програми інформатизації в Україні.

2- Інформатизація України, формування її інформаційного простору проходить у складних умовах сучасних політичних, економічних та соціальних перетворень.

3- Тому існують певні об‘єктивні та суб‘єктивні проблеми формування національного інформаційного простору та якісної реалізації процесу інформатизації в цілому.

Основні проблеми формування національного інформаційного простору та якісної реалізації процесу інформатизації є наступні:

у зв‘язку з тривалою відсутністю єдиної затвердженої Національної програми інформатизації держави інформаційні системи, які створюються різними державними органами і відомствами, використовують різні інформаційні технології та платформи, які досить часто є безперспективними та несумісними між собою;

відсутність єдиного діючого механізму державної експертизи в галузі інформаційних технологій, проектів інформаційних систем, мереж та програмно-технічного забезпечення, що дає можливість для впровадження застарілих варіантів інформаційних рішень, призводить до нераціонального використання вкладених коштів, а також досить часто до фінансових зловживань та спекуляцій;

відсутність державної підтримки національних виробників та власників інформаційних технологій і ресурсів призводить до монопольного положення закордонних фірм на внутрішньому ринку держави;

однобічна спрямованість науково-технічного інформаційного потоку з України до інших країн може призвести до втрати національного інформаційного ресурсу;

нерозвиненість національної інформаційної інфраструктури ускладнює доступ до інформаційного ресурсу держави, що не сприяє її авторитету на міжнародній арені;

нерегламентований доступ до важливої, інколи стратегічної інформації з боку приватних структур потребує негайного вирішення проблем інформаційної безпеки;

жорстка експансія інформаційних технологій крупних іноземних фірм відбувається без належного контролю з боку держави, що послаблює інформаційний та технологічний суверенітет України;

наявність протиріч між інтересами іноземних компаній і відомств, які з ними пов‘язані, та національними інтересами України;

зацікавленість закордонних компаній у нав‘язуванні державі, національним інформаційним і телекомунікаційним мережам та системам умов функціонування, які надають односторонні політичні та інформаційні переваги урядам країн цих компаній, що може призвести до втрати інформаційного суверенітету держави.

Ці проблеми визначають сприятливі умови для реалізації інформаційного впливу на органи державного управління.

Фактори впливу технологічного характеру. Одним із вагомих показників стану захищеності інформаційно-аналітичної діяльності є використання інформаційних технологій, перш за все, технологій з аналітико-синтетичної обробки інформації, оскільки такі технології, власне, і визначають рівень уречевлення знань в суспільстві. Теоретично є дві альтернативи з розвитку інформаційних технологій (ІТ): запозичення закордонних, використання власних.

Запозичені системи на перший погляд більш привабливі з таких причин:

не треба витрачати час, та і вкладені кошти набагато менші ніж розробка власної технології;

запозичені системи технологічно поєднані з обчислювальною технікою, на яку вже витрачені кошти.

З іншого боку, необхідно усвідомлювати, що запозичені системи є результатом вчорашньої наукової думки. Отож, поки ми витрачаємо час і кошти на засвоєння запозичених програмних систем, постачальники удосконалюють свої інформаційні технології.

Інша негативна сторона запозичених технологій криється у новій якості інформаційних ресурсів, якої вони набули в сучасних умовах. Сьогодні інформаційні ресурси є важливим не тільки стратегічним, але й тактичним об'єктом (особливо це стосується державних структур), який неможливо не враховувати при прийнятті рішень у всіх сферах державного управління. Відомо, що "хто володіє інформацією, той володіє світом" - і це не є перебільшенням. Звичайно, що за таких умов іноземним фірмам невигідно продавати передові технології, які б сприяли найефективнішому уречевленню інформації іншою державою.

Третій негативний наслідок запозичених систем полягає у тому, що вирішуючи свої прикладні задачі в чужому технологічному середовищі, ми підпадаємо під "інформаційний ковпак" відповідної держави. Адже за таких умов легко прогнозується (якщо відомі засоби обробки інформації) результат обробки поточних інформаційних матеріалів, а звідси і відповідні рішення, які можуть бути прийняті. А це сприяє втраті інформаційного суверенітету держави та створення умов реалізації інформаційних загроз.

Отже, реальний вихід - розробка власних інформаційних технологій, які б, з одного боку, містили останні світові наукові досягнення, а з іншого боку - реально сприяли б ефективному вирішенню завдань інформаційної та інформаційно-аналітичної діяльності. Треба чітко усвідомлювати, що нова інформаційна технологія не має бути простою сумою готових програмно-інформаційних систем, а результат інтегрування і узагальнення набутого досвіду.

Старший викладач кафедри, ктн, доцент,

працівник ЗСУ

В.М.Чегренець