1. Модель оцінювання капітальних активів (сарм - Capital Asset Pricing Model))

3. Ринковий мультиплікатор PER (price earnings ratio)

показник, обернений до відношення ринкового курсу до чистого прибутку на одну акцію

4.Модель приросту дивідендів (Гордона)

CAPМ (K_В.К.) =

іб + (R_м – і)·β

де: іб безризикова ставка на ринку капіталів,

R_{м -} середняї дохідність ринкового портфеля інвестицій;

(R_м – іб)·- середньоринкова премія за ризик;

β - характеризує систематичний ризик вкладень у конкретний актив

Де: Ра – курс акцій; грн..

D1 – сума дивідендів у прогнозному періоді, грн.

і – ціна сплаченого капіталу, част.од.

q – темп зростання дивідендів, част.од.

i вк= К_в.к. = D₁/ Ка + q

2. Суб'єктивна оцінка

Проценти за довгостроковими облігаці­ями або депозитними вкладами плюс надбавка за специфічні ри­зики, характерні для даного підприємства (галузі)

Рис. 9.4 Способи визначення ціни залучення власного капіталу (Квл)

Найбільш поширене в Україні використання перших двох методів розрахунку ціни залучення власного капіталу (Квл)

Безризикова ставка дохідності по ринку (і) характеризує мінімальний рівень дохідності, яку може отримати ін­вестор. Рекомендується враховувати дохідність за державними єврооблігаціями

Значення β-коефіцієнта слід інтерпретувати так:

—якщо β= 1, то ризик інвестицій в аналізований актив пере­буває на рівні ринкового, а отже, і премія за ризик буде наближе­ною до середньоринкової ставки дохідності;

—якщо β > 1, то вкладення в актив вважатимуть такими, яким властивий вищий, ніж середньоринковий рівень ризиковості, а отже, інвестори вимагатимуть більшу, ніж середньоринкову нор­му дохідності;

—якщо β < 1, то це свідчить про нижчий за середньоринковий ризик інвестицій в аналізований актив, як наслідок, премія за ризик, на яку сподіватиметься інвестор буде меншою, ніж середньоринкова;

—якщо β = 0, то це означає, що ризик вкладень в актив дорів­нюватиме 0; йдеться про безризикові інвестиції.

Згідно з методом суб'єктивної оцінки (підрахун­ку компонентів ризику) ставка вартості власного капіталу визна­чається як сума двох компонентів:

1) процентна ставка з мінімальним ризиком, рекомендується розраховувати виходячи із середньої по ринку дохідності за де­позитними вкладеннями;

2) кумулятивна надбавка за специфічні ризики, характерні для підприємства, можуть передбачатися надбавки:

• за неточність прогнозування очікуваних грошових потоків (1-3 %);

• за ризик структури капіталу (0—2 %);

• за високий рівень поточної заборгованості (0—2 %);

• за ризик помилкових рішень менеджменту, ризик погіршен­ня ситуації підприємства на ринку факторів виробництва та збуту продукції (2—4 %);

• за специфічні галузеві ризики (0—2 %);

• за інфляційні ризики (залежно від прогнозних темпів ін­фляції).

Методичні підходи до оцінювання майна

Таблиця 9.1 Класифікація цілей оцінки бізнесу зі сторони різних суб'єктів

Суб'єкт оцінки	Мета оцінки
Підприємство як юридична особа	Забезпечення економічної безпеки
	Розробка плану розвитку підприємства
	Випуск акцій
	Оцінка ефективності менеджменту
Власник	Вибір варіанту розпорядження власністю
	Складання об'єднувальних і розділових балансів при реструктуризації
	Обґрунтування ціни купівлі-продажу підприємства або його часток
	Встановлення розміру виторгу при впорядкованій ліквідації підприємства
Кредитні установи	Перевірка фінансової дієздатності позичальника
	Визначення розміру позички, що видається під заставу
Страхові компанії	Встановлення розміру страхового внеску
	Визначення суми страхових виплат
Інвестори	Перевірка економічної доцільності інвестиційних вкладень
	Визначення максимально припустимої ціни покупки підприємства з метою включення його в інвестиційний проект
Державні органи	Підготовка підприємства до приватизації (розробка й реалізація комплексу заходів)
	Встановлення виторгу від примусової ліквідації через процедуру банкрутства
	Оцінка для судових цілей
	Оподатковування підприємства (при визначенні оподатковуваної бази необхідно провести об'єктивну оцінку підприємства)

Таблиця 9.2 Методи оцінювання вартості майна

Методичні підходи до оцінювання	Методи оцінювання
Витратний (майновий) підхід	Метод прямого відтворення
	Метод заміщення
	Усереднений (швейцарський) метод
Дохідний підхід
	Пряма капіталізація доходу
	Дисконтування грошового потоку (DCF)
	Дисконтування економічної доданої вартості (EVA)
Ринковий (порівняльний) підхід	Зіставлення мультиплікаторів
	Порівняння продажу (трансакцій)